(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 11
  • № 10
  • № 9
  • № 8
  • № 7
  • № 6
  • № 5
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/31
Держслужбовець
Держслужбовець
Грудень , 2017/№ 12

«Антикорупційні органи» в Україні: завдання та повноваження (продовження)

У попередньому номері нашого видання ми писали про «антикорупційні органи» та обіцяли продовжити, оскільки тема є надзвичайно широкою і дуже актуальною. Нагадаємо, що в першій частині ми описували функції та повноваження таких органів, як Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. У цій же статті розглянемо повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Конституція — Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР (із змінами).

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.

КПК — Кримінальний процесуальний кодекс України.

Закон № 1700 — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.14 р. № 1700-VII.

Закон № 794 — Закон України «Про Державне бюро розслідувань» від 12.11.15 р. № 794-VIII.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

ВРУ — Верховна Рада України.

КМУ — Кабінет Міністрів України.

НАЗК — Національне агентство з питань запобігання корупції.

ДБР — Державне бюро розслідувань.

НАЗК

Правову основу діяльності Національного агентства становлять:

1) Конституція України;

2) міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України;

3) Закон № 1700-VII;

4) інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.

НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1700. Національне агентство є відповідальним перед ВРУ і підконтрольним їй та підзвітним КМУ.

Отже, особливості статусу Національного агентства такі:

є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується КМУ

забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику

є відповідальним перед ВРУ і підконтрольним їй та підзвітним КМУ

утворюється КМУ, питання його діяльності у КМУ представляє голова Національного агентства

Національне агентство є колегіальним органом, а принцип колегіальності полягає у спільному обговоренні питань, які віднесені до його компетенції, та прийнятті відповідного рішення, яке є обов’язковим до виконання. Слід відзначити, що НАЗК тісно співпрацює з ВРУ, беручи участь у парламентських слуханнях, коли йде мова про реалізацію та впровадження нових засад антикорупційної політики.

Крім цього, НАЗК:

1) інформує про свою діяльність КМУ;

2) бере участь у засіданнях та підготовці проектів нормативно-правових актів;

3) взаємодіє та проводить періодичний перегляд законодавства на наявність корупційних норм;

4) має право разом з органами центральної влади видавати нормативно-правові акти;

5) обмінюється інформацією з органами державної влади стосовно виявлення корупційних правопорушень.

Діяльність НАЗК відіграє визначну роль. На нього покладені відповідні повноваження, які воно повинно ефективно виконувати, для того щоб у нашій державі не процвітала корупція.

Задля надання вам більш детальної інформації про діяльність НАЗК нижче в таблиці ми приведемо основні аспекти його роботи. Таким чином, з метою реалізації покладених Законом № 1700 на Національне агентство завдань НАЗК наділене такими функціями, як:

1

здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки

2

запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб

3

контроль та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

4

зберігання та оприлюднення таких декларацій

5

проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

6

державний контроль за дотриманням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій

7

контроль за законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру

8

забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

Значний обсяг повноважень Національного агентства стосується роботи з кадрами, громадськістю, співпраці з державними органами, неурядовими організаціями іноземних держав і міжнародними організаціями, змістом яких є:

— співпраця з особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень (викривачі), вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв’язку з таким інформуванням;

— надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги щодо питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб;

— інформування громадськості про здійснювані Національним агентством заходи щодо запобігання корупції, реалізація заходів, спрямованих на формування у свідомості громадян негативного ставлення до корупції;

— залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики.

У випадках виявлення порушення вимог законодавства України в частині запобігання корупції НАЗК вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи чи організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування та притягнення винної особи до відповідальності.

У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи НАЗК складають протокол про таке порушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. Відповідно до ст. 255 КУпАП НАЗК має право складати адміністративні протоколи за такими статтями:

ст. 1724 КпАП

Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності

ст. 1725 КпАП

Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків

ст. 1726 КпАП

Порушення вимог фінансового контролю

ст. 1727 КпАП

Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

ст. 1728 КпАП

Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень

ст. 1729 КпАП

Невжиття заходів щодо протидії корупції

ст. 18846 КпАП

Невиконання законних вимог (приписів) НАЗК

ст. 21215 КпАП

Порушення порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, порушення порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації або агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму

ст. 21221 КпАП

Порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру

Більше того, у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного із корупцією правопорушення, НАЗК затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

Слід зауважити, що основним у боротьбі з корупційними правопорушеннями є застосування санкцій. Але навіть це не спричиняє притягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності. Одним із головних напрямів боротьби має бути попередження корупційних проявів та намір зробити корупцію справою ризикованою та невигідною, що і залежить від НАЗК.

На новостворений центральний орган виконавчої влади покладено великі надії у попередженні, запобіганні, виявленні та подоланні адміністративних корупційних правопорушень. Для побудови реально правової держави, як записано у Конституції України, має бути усунена корупція як в органах державної влади, так і в інших сферах суспільних відносин. Звичайно, повністю викорінити її неможливо, але більше ніж реально запровадити механізми, через які буде виявлена корупція. Як уже зазначалось, НАЗК і новий орган, але від його функціонування та діяльності багато чого залежить, насамперед розвиток країни та представництво на міжнародному рівні.

ДБР

Слід відразу сказати, що фактично орган цей ще не створено, але Закон № 794 вже існує. Більше того, прийняття Верховною Радою України ще 13.04.12 р. КПК загострило питання про подальше законодавче закріплення питання створення ДБР як окремого незалежного правоохоронного органу держави. При цьому дехто називає його черговим монстром, а дехто вбачає у його створенні позбавлення основних функцій прокуратури.

З огляду на сказане, відразу виникає запитання, що ж гальмує запуск його роботи? Слід зауважити, що постійно відбуваються конкурси то на посаду Директора ДБР, то на посади його заступників. У зв’язку із цим було багато прогнозів про те, коли ДБР реально розпочне роботу, це і липень 2016 року, і липень 2017-го, тепер мова йде про 20.11.17 р., оскільки у Прикінцевих положеннях КПК передбачено, що норми про підслідність ДБР вводяться в дію з дня початку діяльності ДБР, але не пізніше ніж через 5 років від дня набрання чинності КПК. Нагадаємо, що прийнятий він був саме 20.11.12 р., тому власне п’ята річниця припадає на 20.11.17 р. Таким чином, відповідно до законодавства ДБР повинно розпочати свою роботу до 20.11.17 р., хоча вже у пресі лунають думки з приводу того, що навряд чи це бюро розпочне свою роботу до вказаного терміну. Що ж, у всякому разі, нам залишається лише спостерігати за тим, що відбувається.

Варто зауважити, що, як і САП, ДБР створювалось із посиланням на зарубіжний досвід. Власне, у практиці запозичень у сфері побудови правоохоронних органів немає нічого поганого. Дійсно, не потрібно винаходити «велосипед», якщо він уже є і зарекомендував себе на практиці. Тому в цьому випадку необхідно запозичувати із міжнародного досвіду все найкраще, але разом із тим робити це потрібно відповідно до національної правової системи.

Отже, відповідно до ч. 4 ст. 216 КПК до повноважень ДБР належать запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування:

злочинів, вчинених:

— службовими особами, які займають особливо відповідальне становище;

— особою, посада якої належить до категорії «А»;

— суддями та працівниками правоохоронних органів, окрім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів НАБУ

Для прикладу:

— службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, можуть бути Президент України, повноваження якого припинено, Прем’єр-міністр України, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор НАБУ, Генеральний прокурор тощо;

— особою, посада якої належить до категорії «А», може бути голова місцевої державної адміністрації, керівники державної служби в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України

злочинів, вчинених:

— службовими особами НАБУ;

— заступником Генерального прокурора — керівником САП або іншими прокурорами САП, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю НАБУ

Для прикладу:

— службовими особами НАБУ можуть бути: Директор НАБУ, директори територіальних управлінь НАБУ, особи начальницького складу, державні службовці та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в НАБУ

злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), крім злочинів, передбачених ст. 422 Кримінального кодексу України (розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості)

Наприклад, такими злочинами можуть бути:

— самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК);

— дезертирство (ст. 408 КК);

— ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом (ст. 409 КК);

— порушення правил поводження зі зброєю, а

також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 414 КК);

— бездіяльність військової влади (ст. 426 КК)

Таким чином, як бачите, в Україні повинен з’явитися потужний правоохоронний орган, що поєднує в собі функції оперативного підрозділу та органу досудового розслідування щодо представників вищого ешелону влади в державі.

Наостанок...

Таким чином, на сьогодні законодавче забезпечення формування національної системи «антикорупційних органів» не можна вважати завершеним, оскільки ще досі триває реформування спеціально уповноважених органів у сфері протидії корупції — ДБР.

Варто погодитись з експертами, громадськими діячами, які наголошують: все, що по-справжньому пов’язано з протидією корупції, неодмінно набуває політичного забарвлення, а це лише свідчить про те, наскільки глибоко вона вросла у владу, державу та суспільство, і тому очевидним є той факт, що процес одужання буде нелегким і тривалим. Для її усунення та остаточного ліквідування створена і діє у межах своїх повноважень велика кількість різних органів.

антикорупційні органи, функції, завдання, повноваження, Національне агентство з питань запобігання корупції, Державне бюро розслідувань додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті