Теми статей
Обрати теми

Антикорупційний календар: листопад 2017 року

Яременко Сергій, магістр державного управління, Яременко Олена, незалежний експерт
Останнім часом у «антикорупційному інформполі» все більше приділяється уваги такому новому поняттю, як конфлікт інтересів. Огляд повідомлень, які розміщуються на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, аналіз судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, свідчать про те, що публічні службовці, на жаль, цьому явищу не приділяють належної уваги, що у свою чергу створює для них серйозні проблеми. Недостатньою, на нашу думку, є і роз’яснювальна робота інституцій, які здійснюють превентивні антикорупційні заходи. Тож наш листопадовий антикорупційний календар буде присвячений темі врегулювання конфлікту інтересів. Далі — детальніше.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

ЦК — Цивільний кодекс України.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.

КЗпП — Кодекс законів про працю України.

Закон — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.

Методичні рекомендації — Методичні рекомендації щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджені рішенням НАЗК від 29.09.2017 р. № 839.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

НАЗК — Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відповідно до ст. 11 Закону та з метою надання роз’яснень, методичної і консультаційної допомоги, а також для формування єдиного підходу до розуміння і дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та пов’язаних з ним обмежень НАЗК затвердило відповідні Методичні рекомендації. Нагадаємо читачам, що це вже друга редакція таких методичних рекомендацій. Перші були затверджені НАЗК у липні 2016 року.

Також у НАЗК презентовано навчальний онлайн-курс «Конфлікт інтересів – треба знати!», який працюватиме в рамках інформаційної кампанії з роз’яснення законодавства про конфлікт інтересів, що наразі проводиться НАЗК у регіонах.

Важливо! Як зазначається у вступі до Методичних рекомендацій, вони не є нормативно-правовим актом і не встановлюють нових правових норм, а відтворюють позицію НАЗК як центрального органу, що формує та реалізує антикорупційну політику.

Зупинимося більш детально на окремих положеннях Методичних рекомендацій.

ВИЗНАЧЕННЯ І ТЕРМІНИ

У п.п. 1.1.1 «Загальні положення про конфлікт інтересів» приділено увагу визначенню поняття «конфлікт інтересів».

Тут, зокрема, зазначається, що складовими (так би мовити, ключовими поняттями) конфлікту інтересів (реального, потенційного) є:

— приватний інтерес (будь-який майновий чи немайновий);

— службові/представницькі повноваження (безпосередні та загальнослужбові).

Співвідношення указаних складових спричиняє виникнення:

реального конфлікту інтересів – приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

— або потенційного конфлікту інтересів — у сфері службових/представницьких повноважень наявний приватний інтерес, що може при настанні певних обставин у майбутньому вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Нагадаємо читачам , що «приватний інтерес» вживається у Законі (ст. 1) в такому визначенні:

приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Укладачі Методичних рекомендацій акцентують увагу на тому, що перелік самих відносин не є вичерпним, адже при наданні визначення законодавцем використано словосполучення «у тому числі», тобто у визначенні цього поняття окреслено лише найбільш типові форми стосунків, які можуть зумовлювати наявність майнового чи немайнового інтересу.

Практично це означає, що кожен службовець при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.

Окремо слід звернути увагу на те, що такі відносини могли мати місце у минулому (наприклад, відносини між особами, які перебували у шлюбі, або які вийшли зі складу засновників юридичної особи тощо). Визначальним є спроможність вказаних відносин спричинити виникнення приватного інтересу.

При цьому приватний інтерес може мати своїм наслідком як позитивний вплив (особа має прагнення віддячити тощо) на ситуацію, так і негативний (завдати клопоту тощо).

Також, як зазначається у Методичних рекомендаціях, не слід виходити з того, що джерелом приватного інтересу можуть бути лише приватні, позаслужбові відносини. Приватний інтерес в окремих випадках може виникати й зі службових повноважень, тобто полягати у зацікавленості в ухваленні або неухваленні певних рішень, результатах службових розслідувань, дисциплінарних провадженнях, за наслідком яких особа може понести юридичну відповідальність тощо.

У розвиток цього положення та на підтвердження можливості виникнення подібних ситуацій наводяться два приклади.

<…>

Приклад 1. До органу надійшла вимога щодо проведення службового розслідування у сфері, що координується і контролюється одним із заступників керівника цього органу, якому доручається внести керівнику органу пропозиції. Результати такого службового розслідування можуть мати наслідком ініціювання притягнення до дисциплінарної відповідальності вказаного заступника керівника органу, тому результати службового розслідування становлять приватний інтерес заступника, і він має у цьому випадку конфлікт інтересів.

Приклад 2. Посадова особа, яка до того ж є головою дисциплінарної комісії, обвинувачує службовця у вчиненні правопорушення. Службовець звертається до керівника органу з вимогою провести службове розслідування з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри. Керівник органу доручає розглянути вказану вимогу дисциплінарній комісії та надати пропозиції. Результати розгляду вказаної вимоги дисциплінарною комісією становлять приватний інтерес посадової особи, що обвинувачувала службовця у вчиненні правопорушення.

<…>

Вище зазначалося, що другою складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження.

Як правило, коло службових повноважень визначається в посадових інструкціях, трудових договорах, іноді – в дорученнях тощо. Водночас необхідно пам’ятати, що інструкції та інші документи визначають лише безпосередні повноваження конкретного службовця, в той час як законом або іншим нормативно-правовим актом може додатково визначатися коло як безпосередніх, так і загальнослужбових повноважень, які повинні братися до уваги при розгляді питання про наявність чи відсутність конфлікту інтересів.

Перелік представницьких повноважень розкривається, як правило, у відповідних законах, що визначають правовий статус наділених ними осіб.

Співвідношення складових полягає у наявності/відсутності протиріччя між приватним інтересом та повноваженнями.

Важливо! Наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого в особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.

Для своєчасної ідентифікації реального, потенційного конфлікту інтересів та з метою забезпечення вчасного запобігання та ефективного врегулювання конфлікту інтересів кожному суб’єкту, на якого поширюється дія Закону, НАЗК рекомендує періодично складати самостійний тест на наявність (відсутність) конфлікту інтересів (зразок та приклад його заповнення наводиться в Додатку 1 до Методичних рекомендацій).

АЛГОРИТМ ДІЙ

Підпункти 1.1.2 «Алгоритм дій особи у зв’язку із виникненням у неї конфлікту інтересів» та 1.1.3 «Алгоритм дій керівника у зв’язку із виникненням у підлеглої особи конфлікту інтересів» Методичних рекомендацій описують дії публічних службовців (як керівників, так і підлеглих) у випадку виникнення конфлікту інтересів та у випадку надходження повідомлення від підлеглої особи про це керівнику. У цих пунктах йдеться про виконання норм ст. 28 Закону.

Алгоритм дій особи. Закон прямо не вказує на форму повідомлення про наявність в особи реального/потенційного конфлікту інтересів. НАЗК рекомендує робити таке повідомлення у письмовій формі (додаток 2 до Методичних рекомендацій – для повідомлення керівника), адже, по-перше, це є документальним підтвердженням того, що особа дійсно повідомила про наявність конфлікту інтересів, а по-друге, це дає можливість керівнику детально проаналізувати ситуацію із тим, щоб визначитись з оптимальним способом врегулювання конфлікту інтересів.

Для повідомлення НАЗК про реальний/потенційний конфлікт інтересів пропонується використовувати форму згідно з додатком 3 до Методичних рекомендацій, при цьому рекомендується додавати засвідчені копії документів, які визначають службові (представницькі) повноваження, підтверджують приватний інтерес тощо. Крім того, до повідомлень рекомендується додавати результати самостійного тесту на наявність (відсутність) конфлікту інтересів.

НАЗК у випадку одержання повідомлення про наявність реального/потенційного конфлікту інтересів у особи, що перебуває на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Слід наголосити ще на одній нормі ст. 28 Закону: «особи, на яких поширюються зобов’язання, пов’язані із запобіганням та врегулюванням конфлікту інтересів, зобов’язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а також вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів».

Після отримання рішення керівника або ж роз’яснення Національного агентства чи іншого визначеного законом органу слід діяти у суворій відповідності до визначеного вказаними суб’єктами способу врегулювання конфлікту інтересів або ж роз’ясненого порядку дій. Важливо, що за порушення вимоги Закону щодо невчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів передбачено ст. 1727 КУпАП адміністративну відповідальність.

Також не слід забувати, що якщо у посадовця існують сумніви щодо наявності у нього конфлікту інтересів, у такому разі він зобов’язаний звернутися за роз’ясненнями.

У зверненні за роз’ясненням до НАЗК необхідно зазначити дії, щодо яких виник сумнів. Також до цих звернень рекомендується додавати документально підтверджену інформацію, що розкриває зміст повноважень, приватного інтересу та ситуації (дій), стосовно якої (яких) існують сумніви щодо наявності конфлікту інтересів з наданням належним чином завірених. Доречно також користуватися додатками 1 — 3 до Методичних рекомендацій.

Звертаємо увагу читачів.

Якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона має діяти відповідно до вимог, передбачених у розд. V «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону, тобто вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів самостійно (якщо це можливо), а також діяти у відповідності до вжитих безпосереднім керівником або керівником органу, до повноважень якого належить звільнення / ініціювання звільнення з посади, заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Звернення до НАЗК не звільняє особу від обов’язків: повідомити безпосереднього керівника про конфлікт інтересів; не вчиняти дій і не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо в діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням, пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

Алгоритм дій керівника. Після повідомлення підлеглої особи про виникнення у неї конфлікту свого безпосереднього керівника або керівника органу, до повноважень якого належить звільнення / ініціювання звільнення цієї особи з посади, НАЗК у цьому випадку рекомендується керівникові такий алгоритм дій:

— прийняти рішення щодо врегулювання у підлеглої особи конфлікту інтересів протягом двох робочих днів після отримання повідомлення (ч. 3 ст. 28 Закону);

— повідомити підлеглу особу про прийняте рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів (ч. 3 ст. 28 Закону);

— вжити передбачені Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої особи (ч. 4 ст. 28 Закону).

Слід підкреслити, що поряд з обов’язком щодо врегулювання конфлікту інтересів, для керівника Законом установлена заборона, прямо чи опосередковано (тобто через будь-яких інших осіб, насамперед інших працівників) спонукати в будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

ШЛЯХИ ВРЕГУЛЮВАННЯ

Стаття 29 Закону визначає, що конфлікт інтересів може бути врегульований самостійно працівником або ж шляхом вжиття керівником такої особи спеціальних заходів врегулювання, тобто до таких заходів Закон відносить:

— усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

— застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;

— обмеження доступу особи до певної інформації;

— перегляду обсягу службових повноважень особи;

— переведення особи на іншу посаду;

— звільнення особи.

Кожен із цих заходів має свою специфіку, адже може обиратися в залежності від низки умов:

— виду конфлікту інтересів (потенційний або реальний);

— характеру конфлікту інтересів (постійний або тимчасовий);

— суб’єкта прийняття рішення про його застосування (безпосередній керівник та/або керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації);

— наявності (відсутності) альтернативних заходів врегулювання;

— наявності (відсутності) згоди особи на застосування заходу.

Заслуговують на особливу увагу деякі акценти, на яких наголошує НАЗК у Методичних рекомендаціях.

Так, часто керівник, приймаючи рішення про врегулювання конфлікту інтересів шляхом переведення на іншу посаду або звільнення, фактично переводить на іншу посаду або звільняє не ту особу, в якої виник конфлікт інтересів (як того вимагає Закон), а особу, у зв’язку зі спільною роботою з якою у першої особи виник конфлікт інтересів.

Це здебільшого стосується випадків, коли конфлікт інтересів виникає у зв’язку з роботою близьких осіб, які працюють у прямому підпорядкуванні.

<…>

Приклад*. Два рідних брати працювали на одному з державних підприємств, при цьому молодший брат займав посаду у підрозділі, який очолював його старший брат. На тому ж підприємстві, але в іншому підрозділі за таких саме умов працювали батько (на посаді керівника) та син, який був у підпорядкуванні у батька. З метою врегулювання конфлікту інтересів у старшого брата – в першому випадку, і у батька – в другому випадку, керівником підприємства був виданий наказ про переведення на іншу посаду в інший підрозділ молодшого брата (1 випадок) і про звільнення сина (2 випадок). Попри те, що у зв’язку із вжитими заходами конфлікт інтересів вже не існує, вищевказаний спосіб, в який було досягнуто такого результату, є неприйнятним, оскільки не відповідає Закону, а звільнення та переведення, як способи врегулювання конфлікту інтересів, як і інші способи врегулювання конфлікту інтересів, можуть застосовуватися виключно до особи, у якої наявний конфлікт інтересів.

<…>

* Авторський коментар. Наведені у Методичних рекомендації випадки, на нашу думку, спричинені деякими особливостями Закону. Так, для деяких суб’єктів, на яких поширюється дія Закону, обмеження щодо спільної роботи близьких осіб, передбачені статтею 27 Закону, не поширюються, але ці суб’єкти водночас належать до переліку суб’єктів, які зобов’язані вживати заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Норми частини другої статті 27 Закону, зокрема, встановлюють, що у разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк.

Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування.

У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

На практиці це призводить до того, що керівник досить часто приймає саме такі неправомірні рішення в частині врегулювання конфлікту інтересів, приклади яких наведено у Методичних рекомендаціях.

ПЕРЕДАЧА КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ

Підпункт 1.1.4 «Запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав» присвячений реалізації вимог ст. 36 Закону.

Тож одним зі способів запобігання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових осіб юридичних осіб публічного права є передача в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому Законом.

Як зазначається у ст. 36 Закону, зазначені особи зобов’язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі (крім членів своєї сім’ї) належні їм підприємства та корпоративні права.

У цьому контексті слід зазначити, що факт набуття корпоративних прав уже після призначення (обрання) на посаду може свідчити про наявність приватного інтересу у сфері, в якій особа виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, що в сукупності утворюватиме потенційний конфлікт інтересів.

При обрахуванні строку передачі належних особі підприємств та/або корпоративних прав слід брати до уваги загальні правила обчислення строків, встановлені ст. 253, 254 ЦК.

Таким чином, перебіг строку передачі починається з наступного календарного дня після призначення (обрання) особи на посаду. Якщо ж останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

В одноденний термін після передачі в управління належних особі підприємств та/або корпоративних прав вона зобов’язана письмово повідомити про це Національне агентство із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору (ч. 5 ст. 36 Закону).

Під одноденним строком повідомлення слід розуміти день, наступний за днем, коли особа передала належні їй підприємства та/або корпоративні права в управління. Якщо ж цей день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, цим днем слід вважати перший за ним робочий день (ст. 253, 254 ЦК).

При цьому слід зазначити, НАЗК розпочало свою діяльність 15.08.2016 р. (відповідно до рішення НАЗК від 14.08.2016 р. № 1), про що було повідомлено шляхом розміщення зазначеного рішення на його офіційному веб-сайті. Отже, обов’язок щодо НАЗК підлягає виконанню з 15.08.2016 р.

Форма повідомлення наведена у додатку 4 до Методичних рекомендацій.

Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв’язку або до скриньки для вхідної кореспонденції НАЗК до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

До повідомлення обов’язково додається нотаріально засвідчена копія укладеного договору.

ПОДАРУНКИ, СУМІЩЕННЯ ТА СУМІСНИЦТВО, БЛИЗЬКІ ОСОБИ

Наступний блок розділу І Методичних рекомендацій відтворює позицію НАЗК щодо окремих видів обмежень, пов’язаних із конфліктом інтересів, зокрема, обмеження щодо одержання подарунків (п.п. 1.2.1). У цьому підпункті мова йдеться про дотримання обмежень, передбачених ст. 23 Закону.

Умовно можна виділити три групи подарунків: заборонені, обмежені та дозволені.

Щодо заборонених, то це подарунки, які забороняється посадовцям (як особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, так і особам, прирівняним до цієї категорії) безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб: у зв’язку зі здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або у випадку якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи (при цьому не має значення сам характер підпорядкування: безпосередній чи опосередкований).

Щодо обмежених, то дозволено приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 23 Закону, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки. Доцільно у цьому контексті читачам нагадати позицію НАЗК щодо так званих подарунків, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність. Так, у п. 5 розділу V Типової антикорупційної програми юридичної особи, затвердженої рішенням НАЗК від 02.03.2017 р. № 75, зареєстрованим в Мін’юсті 09 березня 2017 року за № 326/30194, наводяться приклади подарунків, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність: подарунки у вигляді сувенірної продукції, пригощення їжею та напоями, запрошення на розважальні заходи, відшкодування транспортних витрат та проживання в готелі).

Дозволеними подарунками і без обмеження щодо їх вартості є подарунки, які:

— даруються близькими особами;

— одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (п.п. 1.2.2). Цей підпункт коментує норми ст. 25 Закону, зокрема, щодо заборони займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України; входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції).

Щодо цих обмежень, то в Методичних рекомендаціях НАЗК наведено норми інших спеціальних законодавчих актів, які встановлюють такі обмеження для окремих категорій осіб.

Також визначено поняття видів діяльності, які Закон дозволяє здійснювати публічним службовцям.

Обмеження спільної роботи близьких осіб (п.п. 1.2.3). У цьому підпункті приділено увагу вимогам ст. 27 Закону. Як зазначається в Методичних рекомендаціях, відносини прямого підпорядкування між підлеглою особою та її керівником з огляду на визначення, що розкривають зміст поняття «потенційний конфлікт інтересів», зумовлюють виникнення потенційного конфлікту інтересів у особи, яка має у прямому підпорядкуванні близьку особу, та може призвести надалі до виникнення реального конфлікту інтересів.

Також у ст. 27 Закону наведено ряд виключень, за якими для окремих категорій осіб не поширюються обмеження роботи близьких осіб. Проте це не означає, що на них не поширюються загальні вимоги щодо врегулювання конфлікту інтересів з урахуванням особливостей їх статусу. Відтак, вказаним особам варто вживати заходів, передбачених Законом для його врегулювання. При цьому до них у залежності від конкретної ситуації може бути застосований будь-який із передбачених Законом захід врегулювання конфлікту інтересів.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

У п. 1.4 викладено коментарі щодо відповідальності за вчинення дій, прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів та усунення наслідків вчинення дій, прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів.

Зокрема, за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів встановлено такі види відповідальності:

дисциплінарну відповідальність за:

— неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів (може застосовуватися в залежності від конкретних обставин вчинення проступку та ступені вини особи);

— неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та/або вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, за умови, що судом на особу не накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності (застосовується обов’язково) (ч. 2 ст. 65 Закону);

цивільно-правову відповідальність за:

— вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди відповідно до ЦК);

адміністративну відповідальність за:

— неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (штраф від 1 700 до 3 400 гривень, а в разі застосування положень ч. 5 ст. 30 КУпАП, то додатково із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від шести місяців до одного року) (ч.1 ст. 1727 КУпАП);

— вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (штраф від 3 400 до 6 800 гривень, а в разі застосування положень ч. 5 ст. 30 КУпАП, то додатково із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від шести місяців до одного року) (ч. 2 ст. 1727 КУпАП);

— будь-яку із вищевказаних дій, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення(штраф від 6 800 до 13 600 гривень з (обов’язковим) позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік) (ч. 3 ст. 1727 КУпАП).

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Серед пунктів розд. ІІ «Особлива частина» хотілось би звернути увагу на останній п. 2.6 «Конфлікт інтересів у посадових осіб державних, комунальних підприємств, установ, організацій», оскільки у державних органів, органів місцевого самоврядування досить часто функціонують заклади, установи, організації та підприємства, що належать до сфери їх управління (юридичні особи публічного права), де серед працівників є посадові особи, на які поширюються відповідно до Закону норми щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Як зазначалося вище, ст. 27 Закону не передбачає поширення обмеження спільної роботи близьких осіб на посадових осіб державних та комунальних підприємств, установ, організацій. Можна було б зробити висновок про те, що спільна робота близьких осіб у прямому підпорядкуванні не є корупційним деліктом. Відповідальність за такі дії не встановлює ні КУпАП, ні тим більше Кримінальний кодекс України.

Водночас на практиці така ситуація розглядається як конфлікт інтересів, що має наслідки притягнення осіб, які мають у безпосередньому підпорядкуванні близьких осіб, до адміністративної відповідальності на підставі ст. 1727 КУпАП.

При цьому у КЗпП міститься ст. 251, присвячена питанню обмеження спільної роботи близьких родичів чи свояків (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри й діти подружжя) на підприємстві, в установі, організації.

Суть цієї законодавчої норми полягає в тому, що якщо на підприємстві працюють близькі родичі чи свояки, то доцільно уникати ситуації, у результаті якої зазначені особи у зв’язку з виконанням трудових обов’язків будуть безпосередньо підпорядковані або підконтрольні одна одній.

Стосовно врегулювання конфлікту інтересів у діяльності керівників підприємств, які мають у прямому підпорядкуванні близьких осіб, НАЗК вважає, що інші способи врегулювання конфлікту інтересів, окрім переведення на іншу посаду та звільнення, мають обмежене застосування.

Так, усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті можливе лише як тимчасовий захід, до вжиття заходів щодо усунення прямого підпорядкування. Обмеження доступу особи до певної інформації та перегляд обсягу службових повноважень також не вирішують глобальних суперечностей, пов’язаних з прямим підпорядкуванням, тому їх також варто застосовувати лише як тимчасовий захід.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі