Теми статей
Обрати теми

Антикорупційний календар: жовтень 2017 року

Яременко Сергій, магістр державного управління, Яременко Олена, незалежний експерт
Ми продовжуємо слідкувати за подіями, що відбуваються в українській антикорупційній політиці, на які у порівнянні з літнім періодом осінь завжди щедріша, та інформувати про найбільш значимі події наших читачів.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон «Про очищення влади» — Закон України «Про очищення влади» від 16.09.2014 р. № 1682-VII.

Закон «Про запобігання корупції» — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.

Порядок — Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 563.

«ПРО ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ»: НОВІ ВИМОГИ — СТАРІ НОРМИ

Пунктом 8 Порядку перевірки визначено, що особа, яка підлягає люстраційній перевірці, зобов’язана у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в органі подати до відповідального структурного підрозділу у разі незастосування заборон, передбачених частиною третьою або четвертою статті 1 Закону «Про очищення влади», зокрема, копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік, складеної за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI (далі — Закон № 3206), ЯКИЙ НА СЬОГОДНІ ВТРАТИВ ЧИННІСТЬ.

Як зазначається у цьому Порядку, після прийняття рішення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі — Агентство) про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації подаються шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Агентства за формою, що визначається Агентством.

Водночас, процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону «Про очищення влади», визначена у відповідному Порядку, затвердженому наказом Мінфіну від 03.11.2014 р. № 1100. У цьому Порядку, зокрема, зазначається, що перевіряються відомості, наведені у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, встановленою Законом № 3206, ЯКИЙ НА СЬОГОДНІ ВТРАТИВ ЧИННІСТЬ.

Наведена ситуація призводить до того, що сьогодні практично ЗАБЛОКОВАНА перевірка відомостей, наведених у деклараціях осіб, які подають документи відповідно до Закону «Про очищення влади». Оскільки ДФС керується у роботі вищезазначеним наказом Мінфіну, а в Агентства немає правових підстав здійснювати перевірки, пов’язані з проведенням очищення влади.

Враховуючи актуальність вищезгаданої теми, інформуємо, що Міністерством юстиції України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», яким пропонується привести постанову Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 у відповідність до норм чинного законодавства, зокрема до положень Закону «Про запобігання корупції». Так, пропонується визначити НАЗК єдиним органом перевірки щодо відомостей, зазначених у декларації.

Вищезазначений проект постанови 25 липня 2017 року листом Міністерства юстиції України № 7799/13/26-17 направлено на повторне погодження до заінтересованих органів.

Окрім цього, Міністерством юстиції України також підготовлено роз’яснення «Щодо проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» (див. на с. 9 цього випуску).

НОВА РЕДАКЦІЯ ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Уряд затвердив нову редакцію порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — Порядок), поширивши його дію на осіб, які для цілей Закону «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Про це йдеться у постанові Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 691. Хто належить до таких осіб?

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції», це особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

«а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку;

б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);

в) представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», громадських рад, рад громадського контролю, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм, і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої цієї статті».

Службове розслідування може бути проведено:

«1) у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян (норма була і в старій редакції Порядку);

2) у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства (норма змінена — виключено положення щодо недодержання законодавства про державну службу, оскільки процедура проведення службового розслідування стосовно державних службовців визначена у статті 71 Закону України «Про державну службу»);

3) на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри (норма була і в старій редакції Порядку);

4) з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Агентства за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності — особи, яка виконує його обов’язки (далі — керівник органу) (норма була і в старій редакції Порядку)».

Як і старій редакції Порядку, службове розслідування не проводиться за анонімними повідомленнями, заявами та скаргами, крім випадків, коли в анонімному повідомленні йдеться про порушення вимог Закону «Про запобігання корупції» та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Нова редакція Порядку на відміну від його старої редакції містить, зокрема, норму, що дія цього Порядку не поширюється на державних службовців, крім випадків, пов’язаних з порушенням Закону «Про запобігання корупції».

Також практично не змінилася норма щодо непоширення Порядку на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Їх права та обов’язки яких в частині додержання службової дисципліни, види заохочення та дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування встановлюються дисциплінарними статутами або іншими нормативними актами.

У новій редакції Порядку виключено норму в частині прийняття рішення щодо проведення службового розслідування вищими посадовими особами України, Першим віце-прем’єр-міністром України. Відтепер рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування.

Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. Період проведення службового розслідування не включає час тимчасової втрати працездатності особою, стосовно якої проводиться службове розслідування, час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших причин, час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій іноземних держав, а також час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування.

За результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.

ЛОГІЧНИЙ ТА АРИФМЕТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Наприкінці вересня поточного року в Агентстві експертами Програми розвитку ООН в Україні було презентовано систему проведення логічного та арифметичного контролю поданих декларацій. Презентацію провели в рамках чергового засідання робочої групи з питань організації проведення зовнішньої незалежної технічної експертизи програмно-апаратного комплексу ІТС Реєстр.

Система на підставі відповідних правил та вагових коефіцієнтів проводить логічний та арифметичний контроль і вираховує показник рейтингу ризику декларації (відповідно до Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), а також сортує декларації відповідним чином. Технічні можливості системи забезпечать пришвидшення процесу перевірки декларацій, включно з періодами найвищої активності суб’єктів декларування.

Нагадаємо читачам, що відповідно до пункту 7 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Агентства від 10.02.2017 р. № 56, логічний та арифметичний контроль декларації проводиться автоматично за допомогою засобів програмного забезпечення Реєстру та містить такі складові:

1) контроль відповідності відомостей декларації (далі — Складова-1) — порівняння складових інформації, що зазначена в декларації, з метою встановлення їх відповідності та/або невідповідності одна одній, що здійснюється після подання декларації;

2) контроль відповідності відомостей декларації відомостям баз даних (далі — Складова-2) — порівняння відомостей, що зазначені в декларації, яка проходить повну перевірку, з відомостями в інших деклараціях цього суб’єкта декларування, відомостями з реєстрів, баз даних та інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, які можуть містити інформацію про окремі об’єкти декларування (далі — відповідні бази даних), що здійснюється після подання декларації.

Складова-1 здійснюється згідно із затвердженими рішенням Агентства правилами логічного та арифметичного контролю декларацій.

Декларації, подані до затвердження Агентством правил логічного та арифметичного контролю декларацій, вважаються такими, що пройшли логічний та арифметичний контроль в частині Складової-1.

Складова-2 здійснюється згідно із затвердженими рішенням Агентства правилами автоматизованої перевірки декларацій та їхніх вагових коефіцієнтів (далі — Правила автоматизованої перевірки).

Логічний та арифметичний контроль в частині Складової-2 не проводиться до затвердження Агентством Правил автоматизованої перевірки та забезпечення технічної можливості їх застосування. Про затвердження таких правил та забезпечення технічної можливості їх застосування Агентство повідомляє окремо на своєму офіційному веб-сайті.

Правилами автоматизованої перевірки встановлюються:

1) показник рейтингу ризику декларації (далі — Показник рейтингу ризику), що є ступенем невідповідності відомостей декларації відомостям відповідних баз даних, за наявності якого повна перевірка всіх відомостей, що відображені в декларації, є доцільною та обґрунтованою;

2) показник відсутності ризику декларації (далі — Показник відсутності ризику), що свідчить про відповідність відомостей декларації відомостям відповідних баз даних.

У разі якщо рейтинг ризику конкретної декларації дорівнює або перевищує Показник рейтингу ризику, Національне агентство при проведенні повної перевірки декларації проводить перевірку всіх відомостей, що відображені в декларації.

У разі якщо рейтинг ризику конкретної декларації є меншим за Показник рейтингу ризику, Національне агентство при проведенні повної перевірки декларації проводить перевірку лише в частині виявлених ризиків.

У разі якщо декларації присвоєно Показник відсутності ризику, декларація вважається такою, що відповідає вимогам Закону щодо достовірності задекларованих відомостей та точності оцінки задекларованих активів.

АНТИКОРУПЦІЙНІ ПОРАДИ ЮРИДИЧНИМ ОСОБАМ

Наприкінці вересня цього року Агентство на своєму засіданні затвердило Методичні рекомендації щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юридичних осіб (далі — Методичні рекомендації)*.

* nazk.gov.ua/news/v-nazk-zatverdzheno-metodychni-rekomendaciyi-shchodo-pidgotovky-ta-realizaciyi-antykorupciynyh.

У Методичних рекомендаціях йдеться про принципи підготовки антикорупційних програм юридичних осіб. Так, при розробці антикорупційної програми слід врахувати низку факторів, зокрема:

• розмір і структуру юридичної особи;

• місцезнаходження юридичної особи і сфери, в яких вона працює або планує працювати;

• масштаб і складність діяльності юридичної особи, в тому числі рівень складності бізнес-процесів;

• кількість філій, представництв, які контролюються юридичною особою;

• перелік усіх ділових партнерів юридичної особи;

• характер і обсяг відносин юридичної особи з особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

• законодавчі, контрактні чи професійні обов’язки і зобов’язання юридичної особи.

Слід нагадати, що відповідно до вимог частини другої ст. 62 Закону «Про запобігання корупції» в обов’язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:

1) державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень;

2) юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (на сьогодні — Закон України «Про публічні закупівлі»), якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.

Окремі розділи Методичних рекомендацій присвячені оцінці корупційних ризиків: оцінка внутрішніх корупційних ризиків та оцінка зовнішніх корупційних ризиків (ділові партнери юридичної особи).

Щодо оцінки корупційних ризиків, то в Методичних рекомендаціях, зокрема, наводяться приклади факторів та напрямків діяльності юридичної особи, з урахуванням яких рекомендується проводити оцінку корупційних ризиків.

Щодо оцінки зовнішніх корупційних ризиків, то у Методичних рекомендаціях описуються основні складові антикорупційної перевірки ділових партнерів для визначення ризиків у відносинах із ними, різні типи ділових відносин і окремі пояснення щодо особливостей перевірки.

Мета проведення антикорупційної перевірки ділового партнера або потенційного ділового партнера полягає в тому, щоб виявити можливі корупційні ризики в його діяльності для прийняття юридичною особою одного із рішень: не розпочинати, призупинити, припинити або переглянути відносини з таким діловим партнером.

Процедура антикорупційної перевірки, як правило, полягає у зборі та аналізі Уповноваженим інформації про ділового партнера юридичної особи, отриманої як безпосереднього від такого партнера за допомогою розроблених Уповноваженим спеціальних анкет та форм, так і з відкритих джерел.

При проведенні антикорупційної перевірки щодо корупційних ризиків рекомендується звертати увагу на такі чинники у діяльності ділового партнера:

1) має ділові, сімейні або інші тісні особисті взаємовідносини з державними службовцями, народними депутатами України, депутатами місцевих рад, суддями, прокурорами, працівниками правоохоронних та контролюючих органів тощо або їхніми близькими особами;

2) наполягає на обов’язковій участі в правочині певної фізичної або юридичної особи;

3) не погоджується на заповнення анкет та форм, що є складовою процедури комплексної перевірки корупційних ризиків, або надає недостовірну інформацію для вказаних анкет і форм;

4) не погоджується на включення антикорупційного застереження до договору;

5) використовує нестандартні процедури з підготовки та укладення договору, зокрема пропонує підписання угоди заднім числом або внесення до договору інформації, яка не відповідає дійсності чи яка має на меті приховати певні факти;

6) не має відповідної кваліфікації, персоналу, обладнання, приміщення для виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг, що є необхідним для виконання договірних зобов’язань;

7) вимагає здійснення відшкодування витрат або оплату поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у нестандартній формі;

8) не підтверджує відповідною документацією понесені витрати, які підлягають відшкодуванню;

9) пропонує проводити розрахунки з використанням готівкових коштів;

10) має негативну ділову репутацію (існує інформація про неправомірну поведінку: хабарництво, «відкати», шахрайство тощо);

11) пропонує сплатити рахунки з незрозумілим призначенням платежу (наприклад, «за укладення договору», «за здійснення підготовчих заходів» тощо);

12) інші чинники за обґрунтованим рішенням Уповноваженого.

НАЦІОНАЛЬНА ОЦІНКА РІВНЯ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ: ПЕРША СПРОБА

Агентство спільно з національними та міжнародними експертами за підтримки ОБСЄ 18 вересня поточного року презентувало результати пілотного соціологічного дослідження рівня сприйняття корупції в Україні, проведеного за Методикою стандартного опитування щодо рівня корупції в Україні, схваленою рішенням Агентства від 12 січня 2017 року № 12*.

* nazk.gov.ua/news/rezultaty-sociologichnogo-doslidzhennya-shchodo-rivnya-korupciyi-v-ukrayini-provedenogo-za.

Дослідження було проведене соціологічною компанією GfK Ukraine з 29 травня по 14 липня 2017 року. Усього було опитано 3709 респондентів, з них 2585 серед населення, 1005 підприємців та 119 експертів.

Як свідчать результати дослідження, близько 60 % респондентів інформовані щодо корупції (знають, що таке корупція), респонденти визнають, що найвищий індекс поширеності корупції має місце в судах (4,5 бала із 5 можливих), на противагу у громадських організаціях спостерігається найменший індекс (3,2 із 5 можливих балів).

За оцінками експертів, найвищий індекс сприйняття поширеності корупції має місце у Верховній Раді України (3,2 бала із 5), найнижчий — в НАБУ (1,1 бала із 5).

Населення вважає найбільш корумпованими сферами, зокрема, охорону здоров’я, освіту, контакти з органами державної влади та місцевого самоврядування і надання судових послуг, засоби масової інформації та громадські організації більш успішно і результативно протидіють корупції (2,49 бала із 5), чого не можна сказати про суди (1,63 із 5).

Для бізнесу найбільш корумпованими є, зокрема, сфери надання послуг енергетичними компаніями, публічних закупівель і надання судових послуг, контакти з органами державної влади та місцевого самоврядування. 34 % опитаних підприємців відмовились відповідати щодо їх корупційного досвіду у відносинах з правоохоронними органами.

РОЗРОБЛЯЄТЬСЯ НОВА АНТИКОРУПЦІЙНА СТРАТЕГІЯ ДО 2020 РОКУ

29 вересня поточного року Агентством схвалено проект Закону України «Про Антикорупційну стратегію на 2018-2020 роки», який відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України надіслано на погодження до заінтересованих органів.

Проект було розроблено на виконання Антикорупційної стратегії на 2015–2017 роки, він завершує процес створення необхідного законодавчого підґрунтя для вироблення і реалізації ефективної державної антикорупційної політики на основі імплементації міжнародних стандартів, завершення формування ефективної системи органів по боротьбі з корупцією, чітке розмежування повноважень між ними, посилення їх незалежності та неупередженості, забезпечення залучення широкого кола представників громадянського суспільства до процесів боротьби з корупцією на всіх рівнях.

Як зазначається у загальних положеннях Антикорупційної стратегії, Україна здійснила перші кроки до масштабних антикорупційних реформ, спрямованих на створення нової інституційної системи запобігання, виявлення та покарання корупції. Це надало системного характеру зусиллям органів державної влади по боротьбі з корупцією та привело до суттєвого удосконалення правової основи боротьби з корупцією і покращення показників по окремих напрямках. Реалізована низка рекомендацій міжнародних організацій, включаючи посилення правового, інституційного, фінансового і кадрового зміцнення антикорупційних структур, міжнародного співробітництва та покращення взаємодії з міжнародними організаціями з метою більш ефективної боротьби з корупцією. За результатами першого, другого і третього раундів оцінювання Групи держав проти корупції (GRECO) Україна не має невиконаних рекомендацій. Виконання рекомендацій GRECO в четвертому раунді оцінювання має стати предметом цього Закону.

Однак реалізація завдань Антикорупційної стратегії не завершена в повному обсязі. Переважна частина передбачених в ній заходів має низький рівень їх практичного втілення. Причинами невиконання Антикорупційної стратегії є тривалість становлення нових антикорупційних інститутів, недоліки чинного законодавства з питань боротьби з корупцією і його застосування, відсутність стійкого несприйняття корупції в усіх органах державної влади і місцевого самоврядування, відсутність належного механізму моніторингу і оцінки виконання Антикорупційної стратегії та високий рівень толерантності суспільства до корупції. За результатами проведеного аналізу виконання Антикорупційної стратегії та Державної програми щодо реалізації засад Антикорупційної стратегії більше третини заходів, передбачених Антикорупційною стратегією та Державною програмою, залишаються невиконаними, незважаючи на те, що дія самої стратегії завершується у 2017 році. Невиконані завдання та заходи з їх реалізації мають бути перенесені до Антикорупційної стратегії на 2018-2020 роки.

Передбачається, що у новій Антикорупційній стратегії буде збережено структуру попередньої Антикорупційної стратегії.

Для реалізації нової Антикорупційної стратегії передбачається розробити та схвалити передбачені нею закони, а також забезпечити успішну практичну імплементацію положень антикорупційного законодавства. Оцінка ефективності Антикорупційної стратегії здійснюватиметься на основі результатів соціологічних і аналітичних досліджень з вивчення ситуації щодо корупції, статистичних спостережень та аналізу практики застосування антикорупційного законодавства і оцінки рівня імплементації міжнародних стандартів у сфері антикорупційної політики.

Законопроект розроблено міжвідомчою робочою групою на основі аналізу ситуації щодо корупції, а також результатів виконання попередньої антикорупційної стратегії з урахуванням пропозицій заінтересованих органів, громадських організацій і провідних національних і міжнародних експертів.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі