Щодо проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади»

В обраному У обране
Друк
Держслужбовець Жовтень, 2017/№ 10
Роз’яснення Міністерства юстиції України*

* За матеріалами офіційного сайту Міністерства юстиції України «Очищення влади України». Постійна адреса роз’яснення: https://lustration.minjust.gov.ua/main/question. — Прим. ред.

Закон України «Про очищення влади» (далі — Закон) визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.

Положеннями частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 120 Конституції України передбачено, що організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.

Відповідно до частини восьмої статті 3 Закону заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 – 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» втратив чинність у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про запобігання корупції», який регулює ті ж самі правовідносини.

У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання.

Так, положення інших законодавчих актів, які посилаються на закон, що втратив чинність, та положення нормативно-правових актів, розроблених на підставі такого закону, застосовуватися не можуть.

Відповідно до частини сьомої статті 5 Закону керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає до відповідного районного, міського (міст обласного значення), районного у містах територіального органу державної влади за місцем проживання особи, до компетенції якого належить проведення перевірки відповідних відомостей, визначених у пункті 2 частини п’ятої цієї статті, запити про перевірку відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до яких додаються копії заяви.

Пунктами 8, 20 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — НАЗК) віднесено здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — декларацій), зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та інші повноваження, визначені законом.

Звертаємо увагу, що Закон України «Про запобігання корупції» визначає обов’язок подання шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК. Інших шляхів чи форм подачі декларації Законом України «Про запобігання корупції» не передбачено.

Таким чином, з огляду на положення норм чинного законодавства єдиним органом, який має повноваження щодо перевірки декларації, є НАЗК.

Враховуючи, що декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за формою, яка встановлена Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції», втратила чинність разом із втратою чинності цим Законом, та покладенням обов’язку перевірки декларації на НАЗК, пункт 921 Положення про Державну фіскальну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, яким визначено, що ДФС проводить перевірку достовірності відомостей, зазначених у пункті 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тобто «застарілим».

Також зазначаємо, що відповідно до підпункту 191.1.1 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Проте, ця норма не надає контролюючим органам право здійснювати перевірку декларацій, передбачену Законом.

Перевірка декларацій, що встановлена Законом, здійснюється відповідним органом державної влади, передбаченим абзацом другим частини сьомої статті 5 цього Закону.

Враховуючи зазначене, вбачається, що органи ДФС не мають правових підстав для проведення перевірки достовірності відомостей, вказаних у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розміщеної на сайті НАЗК.

Разом з тим інформуємо, що Міністерством юстиції України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», яким пропонується привести постанову Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 у відповідність до норм чинного законодавства, зокрема до положень Закону України «Про запобігання корупції». Так, пропонується визначити НАЗК єдиним органом перевірки щодо відомостей, зазначених у декларації.

Вищезазначений проект постанови 25 липня 2017 року листом Міністерства юстиції України № 7799/13/26-17 направлено на повторне погодження до заінтересованих органів.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити