Теми статей
Обрати теми

Організаційно-правові аспекти функціонування уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції

Турчин Ірина, експерт з питань державної служби
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції затвердило Методичні рекомендації щодо діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції. З урахуванням запитань, що надходять на адресу редакції «Держслужбовця», у цій статті розглянемо деякі нюанси роботи уповноважених підрозділів, які були упорядковані цими Рекомендаціями.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.

Методичні рекомендації — Методичні рекомендації щодо діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, затверджені рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 13.07.2017 р. № 317.

Постанова № 706, Типове положення — Типове положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затверджене постановою Кабінету Міністрів України «Питання запобігання та виявлення корупції» від 04.09.2013 р. № 706.

Перш за все слід зазначити, що Методичні рекомендації розраховані для використання у роботі керівниками і працівниками уповноважених підрозділів та уповноваженими особами з питань запобігання та виявлення корупції державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які належать до сфери їх управління.

Водночас, зверніть увагу! Методичні рекомендації мають інформаційно-роз’яснювальний характер та не встановлюють правових норм.

ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ І ВИЗНАЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО СТАТУСУ

Відповідно до п. 3 постанови № 706 керівники державних органів і органів місцевого самоврядування мали утворити (визначити) та забезпечити функціонування уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції (далі — уповноважені підрозділи (особи)) у межах загальної чисельності працівників апаратів та забезпечити утворення (визначення) та функціонування уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції на підприємствах, в установах та організаціях, які належать до сфери їх управління.

Безпосередньо порядок утворення (визначення) уповноважених підрозділів регламентовано пунктом 1 Типового положення, яким передбачено, що уповноважений підрозділ утворюється у порядку, визначеному законодавством, за рішенням відповідного керівника державного органу.

Відповідно, на підприємствах, в установах та організаціях (далі — організація) уповноважений підрозділ утворюється за рішенням керівників таких організацій.

Власне, уповноважена особа визначається у разі недоцільності утворення в організації уповноваженого підрозділу з огляду на структуру, чисельність працівників, у тому числі тих, які є суб’єктами декларування, кількість адміністративних та контрольних функцій державного органу, організації, а також обсяг, характер та складність роботи.

Пунктом 6 Типового положення передбачено, що покладання на уповноважений підрозділ обов’язків, що не належать або виходять за межі його повноважень чи обмежують виконання покладених на нього завдань, забороняється. З метою забезпечення ефективного виконання завдань, покладених на уповноважений підрозділ, необхідно утворити його як самостійний (з прямим підпорядкуванням керівнику / заступнику керівника відповідного органу, організації) та функціонально незалежного (без покладання додаткових обов’язків або функцій) структурний підрозділ або ввести окрему штатну посаду.

Отже, уповноважений підрозділ (уповноважена особа) — це самостійний відокремлений та функціонально незалежний структурний підрозділ (особа) в державному органі, органі місцевого самоврядування та організаціях, на який покладено виключно функції впровадження та реалізації заходів щодо запобігання та виявлення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Визначення штатної чисельності працівників уповноважених підрозділів.

1. На визначення кількості працівників уповноваженого підрозділу, перш за все, впливає чисельність працівників (в тому числі суб’єктів декларування) в державному органі, організації. Орієнтовний розрахунок співвідношення чисельності працівників уповноваженого підрозділу до загальної кількості працівників має складати 1/100.

Тобто, наприклад, у державному органі, в апараті якого працює від 300 до 1000 працівників, має бути утворено уповноважений підрозділ у вигляді самостійного відділу (сектору) зі штатною чисельністю 3 — 10 працівників.

2. Кількість та специфіка функцій державного органу, організації з корупційним ризиком, до яких умовно можна віднести: адміністративні (видача ліцензій, дозволів, погоджень, висновків, атестатів, сертифікатів тощо), контрольні (проведення перевірок, інспектувань, аудитів та інших видів контролю за додержанням законодавства), адміністративно-господарські (управління та розпорядження державними коштами та майном).

3. Кількість територіальних органів, організацій, які належать до сфери управління державного органу, а також чисельність їх працівників та кількість функцій з підвищеним корупційним ризиком.

При цьому, як зазначено у Методичних рекомендаціях, можна використовувати два види підходу до формування уповноваженого підрозділу в системі державного органу: централізований або територіальний.

Для прикладу. Є умовний державний орган з такими характеристиками: кількість працівників в апараті — 100, кількість територіальних органів — 25, із загальною чисельністю 1000 працівників.

Перший варіант — функції з підвищеним корупційним ризиком зосереджено в апараті державного органу (наприклад, державний орган видає ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, а також анулює такі ліцензії на підставі результатів перевірок, що проводяться апаратом та територіальними органами державного органу).

За таких умов доцільним є утворення в апараті державного органу уповноваженого підрозділу у вигляді самостійного управління зі штатною чисельністю 10 — 15 працівників, які мають забезпечувати виконання завдань з питань запобігання та виявлення корупції як в самому апараті державного органу, так і в його територіальних підрозділах.

Другий варіант — функції з підвищеним корупційним ризиком зосереджено в територіальних органах (наприклад, державний орган затверджує певні правила або вимоги, контроль за дотриманням яких здійснюється територіальними органами з можливістю застосування штрафних санкцій або інших заходів впливу до умовних порушників).

У цьому випадку доцільним вбачається застосування територіального підходу формування уповноваженого підрозділу, а саме — створення в структурі апарату державного органу самостійного сектору зі штатною чисельністю 2 — 3 посади, а також введення окремих штатних посад уповноважених осіб у кожному територіальному органі.

Важливо! Аналогічну схему визначення штатної чисельності та організаційного статусу уповноважених підрозділів можливо застосувати також і відносно організацій, які належать до сфери управління державного органу.

За умови невеликої штатної чисельності державного органу, організації (до 50 осіб) та відсутності основних функцій з підвищеним корупційним ризиком, наприклад, в державних та комунальних закладах, які надають освітні, медичні послуги, обов’язки уповноваженої особи може виконувати призначена керівником особа, що має відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи.

Особливу увагу, зокрема ОМС, слід звернути на те, що рішенню про покладення додаткових обов’язків на певну особу має передувати аналіз на предмет відсутності конфлікту інтересів при виконанні відповідних повноважень.

Відбір претендентів. При відборі претендентів на посади працівників уповноважених підрозділів перевагу слід надавати кандидатам з вищою юридичною або економічною освітою та попереднім досвідом роботи, який найближче пов’язаний зі сферою запобігання корупції (внутрішній аудит, внутрішня безпека, слідча, оперативно-розшукова діяльність тощо).

Не може бути призначена керівником (працівником) уповноваженого підрозділу, уповноваженою особа, яка:

досягла шістдесятип’ятирічного віку;

в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена

має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку

відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади

піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення — протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили

має громадянство іншої держави

не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення

підпадає під заборону, встановлену Законом України «Про очищення влади»

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

Увага! Уповноважений підрозділ здійснює свою діяльність відповідно до положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) у відповідному державному органі, організації, що розроблено відповідно до норм законодавства.

Відповідно до п. 4, 5 Типового положення основними завданнями і повноваженнями уповноваженого підрозділу є:

завдання

підготовка, забезпечення та контроль за здійсненням заходів із запобігання корупції

надання методичної та консультаційної допомоги з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства

участь в інформаційному та науково-дослідному забезпеченні здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції, а також міжнародному співробітництві в зазначеній сфері

проведення організаційної та роз’яснювальної роботи із запобігання, виявлення і протидії корупції

здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів та здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства

повноваження

розробляє та проводить заходи із запобігання корупційним правопорушенням, а також здійснює контроль за їх проведенням

надає іншим структурним підрозділам державного органу, організації та їх окремим працівникам роз’яснення щодо застосування антикорупційного законодавства

вживає заходів із виявлення конфлікту інтересів та сприяє його усуненню, контролює дотримання вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів, а також виявляє сприятливі для вчинення корупційних правопорушень ризики в діяльності посадових і службових осіб державного органу, організації, вносить їх керівникам пропозиції щодо усунення таких ризиків

надає допомогу в заповненні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

у разі виявлення фактів, що можуть свідчити про вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень посадовими чи службовими особами державного органу, організації, інформує в установленому порядку про такі факти керівника державного органу, організації, а також правоохоронні органи відповідно до їх компетенції

веде облік працівників державного органу, організації, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень

взаємодіє з підрозділами з питань запобігання та виявлення корупції державного органу, організації, спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції

розглядає в межах повноважень повідомлення щодо причетності працівників державного органу, організації до вчинення корупційних правопорушень

повідомляє у письмовій формі керівникові державного органу, організації та спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції про факти, що можуть свідчити про вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень посадовими особами державного органу, територіального органу, організації

Згідно з п. 7 Типового положення уповноважений підрозділ має право отримувати від інших структурних підрозділів державного органу, організації інформацію і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань, а також в установленому законом порядку інформацію з обмеженим доступом або таку, що містить державну таємницю.

Крім того, відповідно до положень Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1242 (пункти 86, 87), уповноважений підрозділ забезпечує візування проектів наказів (розпоряджень) з основної діяльності, адміністративно-господарських питань та додатків до них та з кадрових питань (особового складу) державного органу. В інших підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності забезпечення візування проектів наказів (розпоряджень) з основної діяльності, адміністративно-господарських питань та додатків до них та з кадрових питань (особового складу) встановлюється керівником відповідно до внутрішніх організаційно-розпорядчих документів.

ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ

План роботи. З метою забезпечення системного здійснення заходів щодо запобігання корупції уповноваженим підрозділом розробляється план роботи (заходи) (далі — план) терміном на один календарний рік. З метою деталізації заходів, уточнення строків виконання та виконавців, з урахуванням специфіки діяльності відповідного державного органу, організації підрозділом можуть розроблятися короткострокові плани (на місяць, квартал, півріччя).

Важливо! У плані до кожного завдання розробляються конкретні заходи (рекомендується не менше 2-3 заходів) із зазначенням чітких строків виконання, конкретних виконавців, індикаторів виконання, очікуваного результату. Після виконання відповідного заходу у плані ставиться відмітка про виконання.

Зверніть увагу! З метою розробки якісного та дієвого плану уповноваженим підрозділом має бути проведено комплексний аналіз специфіки діяльності відповідного державного органу, організації результатів виконання попередніх заходів, характеру вчинених працівниками державного органу, організації корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень.

Методичними рекомендаціями передбачено, що окремою структурною одиницею плану має бути визначено заходи з виконання Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 — 2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 265.

Формування негативного ставлення громадян до корупції. Для виконання цієї функції уповноваженим підрозділам рекомендовано здійснювати такі заходи:

системно розміщувати у засобах масової інформації публікації або відповідні повідомлення;

проводити комунікативні заходи з питань реалізації державної антикорупційної політики, зокрема періодичні (щомісячні, щоквартальні);

розміщувати тематичні виступи в аудіовізуальних засобах масової інформації;

проводити тренінги, семінари, круглі столи, конференції, навчання тощо.

Тематикою вказаних публікацій та заходів мають бути: роз’яснення основних положень антикорупційного законодавства, етика поведінки державних службовців, запобігання та шляхи врегулювання конфлікту інтересів тощо.

Надання методичної, консультаційної допомоги. Як ми уже побачили, до основних завдань уповноважених підрозділів належить надання структурним підрозділам та окремим працівникам державного органу, організації методичної та консультаційної допомоги з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства, проведення організаційної та роз’яснювальної роботи із запобігання, виявлення і протидії корупції.

Роз’яснювальна робота із запобігання, виявлення і протидії корупції є одним із пріоритетних напрямків роботи та має спрямовуватися на забезпечення належного рівня знань та розуміння працівниками положень антикорупційного законодавства.

Для його виконання розробляється комплекс організаційних заходів щодо роз’яснення основних положень актів антикорупційного законодавства, зокрема етичних норм поведінки державного службовця, дотримання обмежень щодо використання службових повноважень, врегулювання конфлікту інтересів. Забезпечуються впровадження систематичного внутрішнього навчання з антикорупційних питань, організація тренінгів, підвищення кваліфікації тощо.

Консультаційна допомога з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства полягає у розгляді конкретних ситуацій, які виникли у працівників державного органу, організації, та наданні рекомендацій щодо порядку його дій.

Така допомога також може надаватися окремим структурним підрозділам, якщо певні ситуації для їх працівників є типовими.

В залежності від організації роботи, а також наявності потреби у особи, яка звернулася за наданням консультації, вона може надаватися в письмовій чи усній формі.

Важливо! Облік наданих консультацій необхідно вести в окремому журналі.

Однією з поширених форм здійснення такої роботи є проведення з працівниками занять та семінарів на конкретну тематику: корупційні прояви серед працівників, корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, конфлікт інтересів, декларування тощо.

Результати інформаційно-роз’яснювальної роботи мають в обов’язковому порядку документуватися шляхом складання відповідних протоколів, довідок та інших, передбачених відомчими інструкціями з діловодства, документів.

Контроль за дотриманням антикорупційного законодавства. У рамках цього завдання уповноважений підрозділ забезпечує:

контроль за дотриманням у державних органах, організаціях вимог антикорупційного законодавства, зокрема щодо

обмежень щодо використання службових повноважень чи свого становища

обмежень щодо одержання подарунків*

* Детальна інформація викладена у підпункті 5.2 пункту 5 Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства від 14 липня 2016 року № 2.

запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними відповідно до статті 24 Закону*

* У разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:

1) відмовитися від пропозиції;

2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;

4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.

Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації.

У разі якщо майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок виявляє особа, яка є керівником органу, підприємства, установи, організації, акт про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка підписує ця особа та особа, уповноважена на виконання обов’язків керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації у разі його відсутності.

Предмети неправомірної вигоди, а також одержані чи виявлені подарунки зберігаються в органі до їх передачі спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

Положення цієї статті не поширюються на випадки одержання подарунка за наявності обставин, передбачених частиною другою статті 23 Закону.

У випадку наявності в особи, зазначеної у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, сумнівів щодо можливості одержання нею подарунка, вона має право письмово звернутися для одержання консультації з цього питання до територіального органу Національного агентства, який надає відповідне роз’яснення.

обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності

обмежень щодо спільної роботи близьких осіб. При цьому слід враховувати, що пряме підпорядкування при спільній роботі близьких осіб у державному органі може виникнути, зокрема, у разі тимчасового покладення відповідних обов’язків на одну із цих осіб

вжиття заходів із запобігання, виявлення конфлікту інтересів та його усунення, контролю за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів*

* Стосовно реалізації вказаних повноважень уповноважений підрозділ може керуватися Методичними рекомендаціями з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затвердженими рішенням Національного агентства від 14.07.2016 р. № 2.

організацію роботи та проведення навчання щодо дотримання службовцями державного органу правил етичної поведінки, розробку та контроль виконання галузевих кодексів чи стандартів етичної поведінки посадових осіб відповідного державного органу, організації

інформування посадових осіб державного органу, організації про зобов’язання щодо передачі в управління іншій особі належних їм підприємств та корпоративних прав*

* Методичні рекомендації щодо передачі в управління підприємств та/або корпоративних прав з метою запобігання конфлікту інтересів, затверджені рішенням Національного агентства від 11.10.2016 р. № 10.

перевірку інформації про наявність (відсутність) у осіб, (кандидатів) на посади у державних органах, організаціях, корпоративних прав при призначенні на посаду

перевірку факту подання суб’єктами декларування державних органів, організацій, які в них працюють (працювали), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

процедуру повідомлення органом (організацією), в якому працює (працював) суб’єкт декларування, Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій*

* Порядок перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затверджений рішенням НАЗК від 06.09.2016 р. № 19.

умови для здійснення повідомлень працівниками державних органів, організацій про порушення вимог Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку

виконання відповідним державним органом вимог ст. 54 Закону щодо заборони одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України

ознайомлення з результатами спеціальної перевірки, що проводиться відповідно до ст. 56 Закону, стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, у тому числі керівників організацій та їх заступників

участь у проведенні службового розслідування (перевірки) в державному органі, організації з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення або пов’язаного з корупцією правопорушення, невиконання вимог антикорупційного законодавства

участь у експертизі проектів нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів, що видаються державним органом, з метою виявлення причин, що призводять чи можуть призвести до вчинення корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією*

* Ця експертиза не є тотожною антикорупційній експертизі, проведення якої передбачено ст. 55 Закону, проте під час її здійснення можливо використовувати у своїй роботі Методологію проведення антикорупційної експертизи, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5.

участь у проведенні внутрішнього аудиту державного органу, організації в частині дотримання вимог антикорупційного законодавства

розгляд повідомлень щодо причетності працівників державного органу, організації до вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень*

* Уповноважений підрозділ проводить перевірки таких повідомлень шляхом:

— отримання від інших структурних підрозділів та їх працівників інформації, матеріалів усних та письмових пояснень, необхідних для виконання покладених на нього завдань, а також в установленому законом порядку інформації з обмеженим доступом або такої, що містить державну таємницю;

— ініціювання перед керівником державного органу або організації питання щодо надсилання запитів до інших державних органів та організацій незалежно від форми власності з метою отримання від них відповідної інформації та матеріалів, необхідних для виконання покладених на уповноважений підрозділ завдань.

За результатами перевірки складається підсумковий документ (довідка, акт, висновок тощо), який містить висновки про підтвердження або спростування інформації, викладеної в повідомленні.

По кожному отриманому повідомленню формуються відповідні справи, які можуть містити, окрім повідомлення та доданих до нього матеріалів, інформацію про особу, щодо якої проводиться перевірка, зібрані під час перевірки документи, висновок про її результати тощо.

З урахуванням положень ч. 7 ст. 53 Закону, у разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації, уповноважений підрозділ зобов’язаний невідкладно інформувати про вказаний факт керівника відповідного державного органу.

Керівник, у свою чергу, вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

У разі невжиття керівником відповідного органу таких заходів працівники уповноваженого підрозділу зобов’язані письмово повідомити про цей факт Національне агентство.

У випадку невиконання зазначеного обов’язку працівники уповноваженого підрозділу можуть бути притягнуті до відповідальності, передбаченої статтею 1729 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невжиття заходів щодо протидії корупції.

Підготовка, затвердження та моніторинг виконання антикорупційних програм. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону антикорупційні програми державних органів влади та обласних рад підлягають погодженню Національним агентством.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Закону антикорупційні програми повинні передбачати:

— визначення засад загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у відповідній сфері, заходи з їх реалізації, а також з виконання антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми;

— оцінку корупційних ризиків у діяльності державного органу, організації, причини, що їх породжують, та умови, що їм сприяють;

— заходи щодо усунення виявлених корупційних ризиків, осіб, відповідальних за їх виконання, строки та необхідні ресурси;

— навчання та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування;

— процедури щодо моніторингу, оцінки виконання та періодичного перегляду програм тощо.

Методичні рекомендації щодо підготовки антикорупційних програм органів влади, які розраховані для використання у роботі суб’єктами затвердження антикорупційних програм, визначеними в частині першій статті 19 Закону, а також уповноваженими підрозділами, затверджені рішенням Національного агентства від 19.01.2017 р. № 31.

Необхідно зазначити, що Типовим положенням не передбачено безпосереднього обов’язку уповноважених підрозділів щодо організації розробки антикорупційних програм, проте у зв’язку із тим, що до основних завдань уповноважених підрозділів належать підготовка, забезпечення та контроль за здійсненням заходів щодо запобігання корупції, Методичні рекомендації визначають доцільність покладання таких обов’язків саме на них.

При підготовці антикорупційних програм має бути забезпечена процедура проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності відповідного органу, організації, причин, що їх породжують, та умов, що їм сприяють.

Комплекс правил і процедур щодо оцінки корупційних ризиків у діяльності державних органів, організацій визначено у Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затвердженій рішенням Національного агентства від 02.12.2016 р. № 126.

Зверніть увагу! Вказана Методологія є нормативно-правовим актом, що пройшов державну реєстрацію, її використання є обов’язковим під час проведення оцінки корупційних ризиків.

Статтею 62 Закону передбачено розробку Антикорупційної програми юридичної особи.

Антикорупційною програмою юридичної особи є комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності юридичної особи.

В обов’язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:

1) державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень;

2) юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.

Антикорупційна програма затверджується після її обговорення з працівниками юридичної особи. Текст антикорупційної програми повинен перебувати у постійному відкритому доступі для працівників юридичної особи.

Положення щодо обов’язковості дотримання антикорупційної програми включаються до трудових договорів, правил внутрішнього розпорядку юридичної особи, а також можуть включатися до договорів, які укладаються юридичною особою.

Також під час організації роботи щодо розробки такої програми на підприємствах, в установах і організаціях необхідно враховувати рішення Національного агентства від 02.03.2017 р. № 75 «Про затвердження Типової антикорупційної програми юридичної особи».

Важливо! Антикорупційна програма, відповідно до цього Рішення, є обов’язковою для виконання усіма працівниками юридичної особи, включаючи посадових осіб усіх рівнів, керівника, засновників (учасників), а також для усіх суб’єктів господарської діяльності (філій, підрозділів, дочірніх підприємств), над якими вона здійснює контроль.

Антикорупційна програма також застосовується юридичною особою у її правовідносинах із діловими партнерами, у тому числі органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Здійснення заходів щодо виконання (реалізації) Антикорупційної програми в межах своїх повноважень провадять:

1) засновники (учасники) юридичної особи;

2) керівник юридичної особи;

3) посадова особа юридичної особи, відповідальна за реалізацію Антикорупційної програми, правовий статус якої визначається Законом і Антикорупційною програмою;

4) посадові особи юридичної особи всіх рівнів та інші працівники юридичної особи.

Зверніть увагу, що ст. 64 Закону окремо визначає правовий статус Уповноваженого юридичної особи.

Так, Уповноважений є посадовою особою юридичної особи, що призначається відповідно до законодавства про працю керівником юридичної особи або її учасниками (засновниками) у порядку, передбаченому ухваленою антикорупційною програмою.

Уповноваженим може бути фізична особа, яка здатна за своїми діловими та моральними якостями, професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні обов’язки.

Не може бути призначена на посаду Уповноваженого особа, яка:

1) має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість;

2) за рішенням суду визнана недієздатною чи дієздатність якої обмежена;

3) звільнена з посад у державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування за порушення присяги або у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, — протягом трьох років з дня такого звільнення.

Несумісною з діяльністю Уповноваженого є робота на посадах, зазначених у п. 1, ч. 1 ст. 3 цього Закону, а також будь-яка інша діяльність, яка створює реальний чи потенційний конфлікт інтересів з діяльністю юридичної особи.

У разі виникнення обставин несумісності Уповноважений у дводенний строк з дня виникнення таких обставин зобов’язаний повідомити про це керівника юридичної особи з одночасним поданням заяви про розірвання трудового договору за власною ініціативою.

Уповноважений юридичної особи може бути звільнений з посади достроково в разі:

1) розірвання трудового договору за ініціативи Уповноваженого;

2) розірвання трудового договору з ініціативи керівника юридичної особи або її засновників (учасників). Особа, яка працює на посаді Уповноваженого в юридичній особі, зазначеній у частині другій статті 62 цього Закону, може бути звільнена за умови надання згоди Національним агентством;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я відповідно до висновку медичної комісії, що створюється за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

6) смерті.

Про звільнення особи з посади Уповноваженого керівник юридичної особи письмово повідомляє Національне агентство протягом двох робочих днів та забезпечує невідкладне подання нової кандидатури на вказану посаду.

Уповноважений юридичної особи не рідше ніж один раз на рік в строки та у порядку, визначені засновниками (учасниками) або керівником, готує звіт про результати виконання Антикорупційної програми.

У разі наявності Уповноважених у суб’єктах господарської діяльності (філіях, підрозділах, дочірніх підприємствах), над якими юридична особа здійснює контроль, Уповноважений юридичної особи забезпечує підготовку зведеного Звіту.

Звіт повинен включати інформацію щодо:

1) стану виконання заходів, визначених Антикорупційною програмою

2) результатів впровадження заходів, визначених Антикорупційною програмою

3) виявлених порушень вимог Закону, Антикорупційної програми та заходів, вжитих для усунення таких порушень

4) кількості та результатів проведених перевірок та внутрішніх розслідувань

5) фактів перешкоджання належному виконанню Уповноваженим своїх функцій, встановлення для нього необґрунтованих обмежень, випадків втручання у його діяльність з боку третіх осіб

6) наявних пропозицій і рекомендацій

Загальні результати виконання Антикорупційної програми розміщуються у загальному відкритому доступі у паперовій та/або електронній формі, а також на веб-сайті юридичної особи (у разі його наявності). Юридична особа може визначити додаткову інформацію, яка має міститися у звіті, зважаючи на специфіку своєї діяльності.

Ведення обліку працівників, притягнутих до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності.

Особливу увагу слід звернути на цей пункт і керівникам і, власне, самим працівникам державних органів та ОМС.

Відповідно до ст. 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

У разі вчинення від імені та в інтересах юридичної особи її уповноваженою особою злочину, самостійно або у співучасті, до юридичної особи у випадках, визначених Кримінальним кодексом України, застосовуються заходи кримінально-правового характеру.

Обмеження щодо заборони особі, звільненій з посади у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється виключно за вмотивованим рішенням суду, якщо інше не передбачено законом.

Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Тобто особа, яку було притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, проте судом не було до неї застосовано покарання (у кримінальному процесі) або не накладено на неї стягнення (в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення) у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності суб’єктом призначення.

При цьому, зазначено у Методичних рекомендаціях, необхідно враховувати строки для застосування дисциплінарного стягнення, передбачені статтею 148 Кодексу законів про працю України та частиною п’ятою статті 74 Закону України «Про державну службу».

Також необхідно враховувати, що відповідно до ч. 1 ст. 84 Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є, зокрема, набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 65 Закону з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника державного органу, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.

Службове розслідування проводиться після встановлення факту вчинення особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення відповідним рішенням суду, з метою виявлення причин та умов, що йому сприяли та недопущення подібних випадків у майбутньому.

Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне або пов’язане з корупцією правопорушення, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника державного органу, організації, в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.

У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.

Уповноваженим підрозділом з метою запобігання проявам корупції, недопущення подальшого перебування на державній службі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, ведеться в державному органі, організації облік працівників, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень. Облік може вестись письмово у журналі або в електронному вигляді.

Методичними рекомендаціями передбачено, що відповідна інформація обліковується уповноваженим підрозділом протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом, та протягом трьох робочих днів з дня отримання уповноваженим підрозділом завіреної в установленому порядку копії наказу від кадрової служби державного органу, організації про накладення дисциплінарного стягнення.

Зверніть увагу на те, що стандартної форми обліку не визначено. Але Методичними рекомендаціями передбачено таке.

В інформації щодо осіб, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, зазначаються:

прізвище, ім’я, по батькові;

місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;

склад корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;

вид покарання (стягнення);

спосіб вчинення дисциплінарного корупційного проступку;

вид дисциплінарного стягнення.

встановлені за результатами службового розслідування причини та умови, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону в інший спосіб.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі