Доступ до інформації про оплату праці: судова практика

ПОСТАНОВА від 15 травня 2017 року у справі № 800/131/17

<…>

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Суд встановив, що ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» звернулась до Вищої ради правосуддя із запитом від 22.02.2017 р., в якому просила надати інформацію про розмір заробітної плати кожного члену Вищої ради правосуддя у січні 2017 року.

Відповіддю на цей запит був лист від 01.03.2017 (вихідний № 2250/0/9-17), в якому Вищою радою правосуддя повідомлено, що відповідно до пункту 6 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом Голови Вищої ради юстиції від 22.09.2015 № 23/0/1-15, відомості щодо заробітної плати членів та працівників Вищої ради юстиції, крім тих, що зазначені в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру та підлягають обов’язковому оприлюдненню, становлять службову інформацію. Крім того, в цьому листі зазначено про обов’язок членів Вищої ради правосуддя подавати щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, а також роз’яснено, що розмір винагороди членів Вищої ради правосуддя визначено частиною другою ст. 21 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Відповідно до частини другої ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина третя цієї статті).

Конституційний рівень захисту права на інформацію відповідає вагомості цього права для утвердження демократії в суспільстві.

Підтвердженням цього є і положення статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими свобода одержувати і передавати інформацію без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів, як складова права на свободу вираження поглядів, гарантоване від обмежень, які не встановлені законом і не є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, або охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Частиною першою статті 20 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (частина друга цієї статті).

Згідно з частиною першою статті 21 цього Закону інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі — Закон № 2939-VI) публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (частина друга цієї статті).

Підпунктами 1 та 2 частини першої статті 4 Закону № 2939-VI встановлено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб’єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 цього Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (частина друга цієї статті).

Частиною першою статті 9 Закону № 2939-VI встановлено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі (частина третя цієї статті).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, зокрема інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету або за рахунок технічної або іншої допомоги в рамках реалізації в Україні програм (проектів) у сфері запобігання, протидії корупції особам, зазначеним у пункті 1, пунктах «а» і «в» пункту 2 та пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, а також одержані цими особами за правочинами, які підлягають обов’язковій державній реєстрації, а також подарунки, які регулюються цим Законом.

Ненадання на запит ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» інформації про розмір заробітної плати членів Вищої ради правосуддя за січень 2017 року з посиланням на характер такої інформації як службової суперечить вище наведеним нормам.

Не відповідає цим нормам щодо гарантій прав позивача на доступ до публічної інформації і відсилання Вищою радою правосуддя у листі від 01.03.2017 р. до положень статті 21 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» так само, як і обґрунтування відмови у наданні запитуваної інформації обов’язковим декларуванням членами Вищої ради правосуддя доходів у порядку та в строк, встановлені статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції». Що ж до останнього, то позивач для реалізації права на отримання публічної інформації, якої стосувався запит від 22.02.2017, не міг використати інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, оскільки згідно зі статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» обов’язок особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру встановлено щодо фінансового стану за минулий рік.

З цих же підстав суд відхиляє доводи представника Вищої ради правосуддя, що право позивача на доступ до публічної інформації не було порушено з огляду на доступність для нього запитуваної інформації внаслідок розміщення на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя рішення Вищої ради юстиції «Про затвердження штатної чисельності та штатного розпису Вищої ради юстиції» від 12.01.2017 р. № 12/0/15-17, яким визначено, в тому числі, розміри посадових окладів членів Вищої ради юстиції на 2017 рік.

Вільне отримання інформації як засада права на доступ до публічної інформації чинним законодавством не обмежено умовою наявності чи відсутності у особи можливості отримати інформацію з інших джерел, а не від суб’єкта владних повноважень, який є розпорядником публічної інформації.

Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону України «Про інформацію» ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Суб’єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

З огляду на те, що Вища рада правосуддя неправомірно не надала на запит позивача публічну інформацію, яка є в її розпорядженні, і така інформація згідно з правовими нормами не віднесена до інформації з обмеженим доступом, позовні вимоги підлягають задоволенню.

<…>

Висновок: не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету деяким відповідальним посадовцям.