Видача розрахункового листа про зарплату — безумовна функція роботодавця

В обраному У обране
Друк
Бєлєвцова Людмила, експерт з питань оплати праці
Держслужбовець Жовтень, 2017/№ 10
Чи має працівник надавати роботодавцю заяву про своє бажання отримувати розшифровку (розрахунковий лист) сум нарахованої і виплаченої зарплати? В якій формі роботодавець має надати працівнику такий розрахунковий лист?

Про надання відомостей щодо нарахованої і виплаченої зарплати вказано у ст. 110 КЗпП і ст. 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці): «При кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати».

На практиці при наданні таких відомостей ідеться про видачу «зарплатного» розрахункового листа.

Як бачимо, у наведеній нормі сказано, що роботодавець «повинен повідомляти» працівника про суми нарахованої зарплати, утримання з неї та суму виплаченої зарплати. Тобто йдеться про безумовний обов’язок роботодавця надати працівнику розрахунковий лист із відомостями про зарплату. При цьому роботодавець надає такі відомості «апріорі» при кожній виплаті зарплати, а не на вимогу працівника.

Важливо! Надання «зарплатного» розрахункового листа при кожній виплаті зарплати — обов’язок роботодавця, а тому працівник не має писати заяву про надання йому цього листа.

На нормативному рівні не затверджена форма «зарплатного» розрахункового листа. Тож цей лист надається у довільній формі. Зараз більшість бюджетних установ виплачує зарплату через банківські установи (а не каси), нараховує зарплату за допомогою спеціальних бухгалтерських програм. Тому «зарплатний» розрахунковий лист із індивідуальними відомостями по зарплаті працівника можна сформувати за допомогою таких спеціальних програм, потім роздрукувати його і надати окремо кожному працівнику.

Нагадаємо, що ст. 110 КЗпП і ст. 30 Закону про оплату праці містять вимоги до відомостей, які мають бути розкриті у «зарплатному» розрахунковому листі. Надамо пояснення до цих відомостей.

Перевірте, що розрахунковий лист про зарплату містить інформацію про:

— загальну суму зарплати з розшифровкою за видами виплат. Тобто у розрахунковому листі слід навести усю нараховану суму зарплати, а також суми нарахованих окремих її складових — посадового окладу, премії, надбавки за вислугу років, доплати за науковий ступінь тощо;

— розміри і підстави відрахувань та утримань із зарплати. Мається на увазі, що у розрахунковому листі обов’язково мають бути вказані суми ПДФО та військового збору, які утримані із зарплати працівника. Крім того, із зарплати працівника можуть здійснювати відрахування аліментів, відрахування для покриття шкоди, завданої установі з вини працівника (розд. IX КЗпП) тощо. Суми вказаних відрахувань із зарплати працівника також відображають у розрахунковому листі;

— суму зарплати, що належить до виплати. Тобто у розрахунковому листі вказують суму зарплати, належну працівнику до виплати («на руки»).

Ще раз відзначимо: роботодавець зобов’язаний надавати працівнику «зарплатний» розрахунковий лист при кожній виплаті зарплати (вимога ст. 110 КЗпП і ст. 30 Закону про оплату праці).

Висновки:

— Роботодавець зобов’язаний надавати працівнику розрахунковий лист із відомостями про зарплату. Для його отримання заява працівника не потрібна.

— «Зарплатний» розрахунковий лист складають у довільній формі.

— У розрахунковому листі слід навести відомості про суму нарахованої зарплати та розміри утримань і відрахувань із неї, а також про суму виплаченої зарплати.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити