Щорічна додаткова відпустка за ненормованість при неповному робочому дні: «пом’якшена» версія від Мінсоцполітики

В обраному У обране
Друк
Бєлєвцова Людмила, експерт з питань оплати праці
Держслужбовець Жовтень, 2017/№ 10
Коментар до листа Мінсоцполітики України від 22.07.2015 р. № 431/13/133-15

У листі, що коментується, Мінсоцполітики звернуло увагу на, здавалося б, вже вирішену ситуацію: чи можна вважати, що через певні чинники працівник, якому встановлений неповний робочий день, працює в умовах ненормованого робочого дня, і компенсувати йому таке навантаження щорічною додатковою відпусткою за ненормований робочий день?

Давайте розглянемо стару позицію Мінсоцполітики із цього приводу і нову, озвучену в листі, що коментується.

Робота в умовах ненормованого робочого дня компенсується наданням щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі — Закон № 504/96). При цьому списки посад, робіт і професій, за якими встановлюється ненормований робочий день, а також конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день за такими посадами (роботами, професіями) у межах максимально допустимої (до 7 календарних днів) прописують у колективному (трудовому) договорі.

Визначення ж ненормованого робочого дня наведене лише в Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам із ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7 (далі — Рекомендації № 7): «Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається наднормовою). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням)».

Відзначимо, що в нормативно-правових документах (КЗпП, Законі № 504/96) визначення ненормованого робочого дня немає.

У п. 2 цих же Рекомендацій зазначено: «ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.»

Керуючись цим пунктом, «трудове» Міністерство (лист від 07.05.2002 р. № 010-430) донедавна робило висновок: працівники, яким установлений неповний робочий день, не мають права на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день. Аналогічні роз’яснення (листи Мінпраці від 03.09.2009 р. № 246/13/116-09 та від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06) стосувалися і працівників, що працюють неповний робочий день за сумісництвом.

Окремо відзначимо, що, на думку «трудового» відомства, також не мають права на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день ті працівники, яким неповний робочий час установлений шляхом зменшення тривалості робочого тижня з одночасним зменшенням тривалості робочого дня.

А ось у листі, що коментується, Мінсоцполітики вже не так категорично.

Важливо! Тепер Мінсоцполітики вважає, що працівникам з неповним робочим днем, які через специфіку роботи виконують основну роботу поза робочим часом, може бути встановлений ненормований робочий день.

Отже, згідно з новою версією «трудового» Міністерства працівникам з неповним робочим днем може надаватися щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день на умовах, визначених у колективному договорі.

Про підстави для нової міністерської позиції стає зрозуміло з листа, що коментується. У ньому зазначено, що Рекомендації № 7 не є нормативно-правовим документом, оскільки не зареєстровані в Мін’юсті. Отже, Рекомендації № 7 мають виключно рекомендаційний характер. Про це також зазначено в листі Мін’юсту від 09.01.2013 р. № 44435/10.6 (ср. 025069200).

Це означає, що установи мають право самостійно визначати, чи можна вважати, що працівник з неповним робочим днем працює в умовах ненормованого робочого дня, і, відповідно, надавати або не надавати йому щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день. Відповідне рішення обов’язково має бути зафіксоване в колективному договорі.

У зв’язку з такою міністерською позицією виникає інше питання, і пов’язане воно ось із чим. До стажу, що надає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (у тому числі за ненормований робочий день), зараховується час фактичної роботи з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади (п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону № 504/96). Так от, фахівці Мінсоцполітики в неофіційних консультаціях вважають, що дні, протягом яких працівник працює половину і менше встановленої для його посади тривалості робочого дня, не зараховуються до стажу, що надає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.

Тоді виникає питання: якщо Мінсоцполітики не проти щорічної додаткової відпустки за ненормованість для працівників з неповним робочим днем, то чи допустимо надавати щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день працівнику, який працює 4 години на день (при нормальній тривалості робочого дня за його посадою — 8 годин) за п’ятиденкою.

Особливо таке питання актуальне для працівників, що працюють за сумісництвом у бюджетних установах. Адже, як відомо, у бюджетній сфері тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4 годин на день і повного робочого дня у вихідний день, а загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (п. 2 постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245).

Озвучене запитання ми адресували Мінсоцполітики — чекаємо на відповідь.

Підіб’ємо підсумок. Мінсоцполітики «дало добро» на надання щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день працівникам, які працюють неповний робочий день, якщо вони працюють в умовах ненормованого робочого дня. Проте остаточне рішення щодо надання або ненадання такої відпустки працівникам з неповним робочим днем приймається в установі самостійно, що й фіксується в колективному договорі.

Однак з таким міністерським підходом у бюджетній сфері варто бути напоготові. Річ у тім, що перевіряючі органи насамперед посилатимуться на Рекомендації № 7 (незалежно від їх статусу), де беззастережно відзначено: ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. Тож якщо ви все ж вирішите надавати щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день працівникам з неповним робочим днем, для перевіряючих органів у вас мають бути залізні аргументи на користь такого рішення.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити