Дотримання законодавства про працю: «домашнє завдання» для місцевих рад

В обраному У обране
Друк
Гапєєв Леонід, юрист
Держслужбовець Жовтень, 2017/№ 10
Органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади. Це визначено ч. 2 ст. 17 Закону «Про місцеве самоврядування». Тож про зміст зазначених перевірок — у цій статті.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон № 1774 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII.

Закон «Про місцеве самоврядування» — Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

Постанова № 295 — постанова КМУ «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26.04.2017 р. № 295.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом. З питань, віднесених до відання органів місцевого самоврядування, на їх вимогу підприємства, установи та організації, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, надають відповідну інформацію. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, організовувати їх проведення, а при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення — проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників (ст. 18 Закону «Про місцеве самоврядування»).

Отже, місцеві ради зможуть проводити перевірки дотримання законодавства про працю як підпорядкованих комунальних підприємств, установ, організацій, закладів, так і будь-яких роботодавців, розташованих на території відповідного населеного пункту.

Тепер на підставі ч. 3 ст. 34 Закону «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, крім повноважень у сфері соціального захисту населення, визначених пунктом «б» частини першої цієї статті, належать:

1) здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством;

2) накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

ДЕРЖКОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА: ОСОБЛИВОСТІ НОВОГО ПОРЯДКУ

Постановою № 295 затверджено «Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» (далі — Порядок).

Він визначає процедуру здійснення такого держконтролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю. Усі ці суб’єкти тепер іменовані об’єктами відвідування.

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Окрім традиційно відомих Держпраці та її територіальних органів інспектори праці можуть діяти і на рівні органів місцевого самоврядування. «Трудовий» контроль господарюючих суб’єктів передбачено здійснювати виконавчим органам міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин). Цілком ймовірно (як теоретично, так згодом і практично), що місцеві ради (як роботодавці) теж можуть опинитися в ролі об’єкта відвідування з боку органів Держпраці, які мають більше повноважень та можливостей.

Важливий нюанс. Пунктом 3 Порядку визначено, що контрольні повноваження інспектора праці (як органів Держпраці, так і місцевих рад) підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці. Відповідні повноваження трудових інспекторів повинні бути передбачені їх посадовими обов’язками.

Держпраці веде реєстр посвідчень інспекторів праці. Варто зазначити, що головна роль у здійсненні держконтролю й оформленні необхідних документів відведена саме Держпраці. Адже для органів місцевого самоврядування це новий вид діяльності.

Підставою для видачі посвідчення інспектора праці посадовій особі виконавчого органу ради є лист сільського, селищного, міського голови, до якого додається заповнена картка обліку даних інспектора праці відповідно до форми, затвердженої Мінсоцполітики.

Посвідчення, щодо якого відсутня інформація в реєстрі посвідчень інспекторів праці, вважається недійсним. Про втрату посвідчення невідкладно повідомляється керівнику виконавчого органу ради та Держпраці. У разі прийняття рішення про скасування посвідчення та у разі, коли посвідчення зіпсоване чи втрачене, інформація про нього з реєстру посвідчень інспекторів праці виключається.

КОЛИ ВІДБУВАТИМУТЬСЯ ІНСПЕКЦІЙНІ ВІДВІДУВАННЯ

Тепер розглянемо докладніше форми держконтролю.

На підставі п. 5 Порядку інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин (скажімо, неправильне оформлення прийняття на роботу або необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, в т. ч. в усній формі);

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4–7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Також інспекційні відвідування будуть проводитися за відповідною інформацією Держстату, ДФС, ПФУ та їх територіальних органів.

ВІДВІДАТИ ЧИ НЕ ВІДВІДАТИ...

За рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об’єктом відвідування, інспектори праці можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об’єктом відвідування. Це варіант більш спрощеної перевірки, коли інспектор праці не виїздить до роботодавця, а вивчає його документи й надані пояснення у себе в офісі.

Під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об’єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об’єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

У разі потреби для участі в інспекційних відвідуваннях можуть залучатися (за згодою керівника об’єкта відвідування або іншої уповноваженої ним посадової особи) представники профспілок, їх організацій та об’єднань профспілок, члени яких працюють в об’єкта відвідування, організацій роботодавців та їх об’єднань.

За загальним правилом (п. 8 Порядку) про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об’єкта відвідування або уповноважену ним посадову особу. Водночас, якщо йдеться про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, інспектор праці повідомляє об’єкта відвідування або уповноважену ним посадову особу, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Тобто повідомляти роботодавця можна на розсуд інспектора праці.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва — двох робочих днів.

Цікавий нюанс. Представникам місцевого самоврядування варто ретельно готуватися до відвідування підприємств. На підставі п. 14 Порядку під час проведення інспекційного відвідування об’єкт відвідування має право перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення.

Також підприємство може не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Ще роботодавці можуть подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису; вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об’єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником; перед підписанням акта бути поінформованими про свої права та обов’язки.

Також керівники відвідуваних підприємств, установ, організацій мають право: вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об’єкта відвідування; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці.

Водночас, у разі створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об’єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об’єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об’єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об’єкту відвідування надсилаються копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

НЕ «КАРАТИ», А КОНСУЛЬТУВАТИ Й РОЗ’ЯСНЮВАТИ…

Орієнтуючись на те, що місцеві ради раніше не були «караючими» органами стосовно роботодавців на відповідних територіях, новий Порядок передбачає для них й таку консультаційну функцію: забезпечення об’єкта відвідування (тобто роботодавця) та його працівників інформацією та консультаціями щодо найбільш ефективних способів дотримання законодавства про працю.

Так, за письмовою заявою роботодавця інспектори праці можуть проводити аналіз стану дотримання законодавства про працю та надавати рекомендації щодо його застосування. За результатами проведеного аналізу складається довідка. З метою запобігання порушенням законодавства про працю роботодавці можуть ініціювати проведення інспекторами праці регулярних інформаційно-роз’яснювальних кампаній щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників.

У питаннях консультацій є цікава норма. Інспектори праці місцевої ради не зобов’язані відразу «прибути на виклик» як швидка юридична допомога для бажаючих роботодавців. На підставі п. 33 Порядку інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

ПРАВА ТА ОБМЕЖЕННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ІНСПЕКТОРА ПРАЦІ

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Не тільки представники Держпраці в областях, але й інспектори праці місцевих рад наділені повноваженнями стосовно вільного доступу до документів роботодавця. Відповідно до п. 12 Порядку вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання.

Інспекторам праці забороняється:

1) виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних або колективних трудових спорів;

2) підміняти працівників об’єкта відвідування під час проведення розрахунків або перерахунків розмірів належних працівникам коштів, готувати висновки про відповідність або невідповідність нормативних актів об’єкта відвідування вимогам нормативно-правових актів з метою їх подальшого передання працівникам (у тому числі звільненим), іншим особам чи органам;

3) проводити інспекційні відвідування з метою отримання від об’єкта відвідування будь-яких документів або їх копій для подальшого передання іншим особам;

4) розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду;

5) розголошувати виробничі та комерційні таємниці чи виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх обов’язків, крім випадків, передбачених законом, у тому числі протягом трьох років після звільнення з посади;

6) розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об’єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведене у зв’язку з отриманням такої скарги;

7) вилучати в об’єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютери та їх частини.

РЕЗУЛЬТАТ ІНСПЕКЦІЙНОГО ВІДВІДУВАННЯ ЧИ НЕВИЇЗНОГО ІНСПЕКТУВАННЯ

Важливим процедурним етапом в діяльності інспекторів праці органів місцевого самоврядування є складення акта, припису та прийняття рішень за результатами інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Отже, якщо в процесі інспекційного відвідування або невиїзного інспектування порушень у роботодавця не виявлено, тоді просто складається акт. В разі виявлення порушень законодавства про працю інспектор праці складатиме припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта (тобто оригінал документа) залишається в об’єкта відвідування.

Також інспектори праці мають враховувати думку роботодавця, який вправі не погодитися із змістом акта. Така ситуація передбачена п. 21 Порядку. Якщо об’єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною. Зауваження об’єкта відвідування (роботодавця) створюватимуть додаткову роботу інспектору праці.

Зауваження можуть бути подані об’єктом відвідування не пізніше 3-х робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Припис, на відміну від акта, є більш жорсткою вимогою, тому й має оформлюватися інспектором праці та виконуватися роботодавцем у більш стислі строки.

Відповідно до п. 23, п. 24 Порядку припис є обов’язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об’єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об’єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень — наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень.

Суттєвий нюанс для інспектора та роботодавця. В залежності від того, до 3-х місяців або більше буде визначено строку виконання припису, доведеться ретельно оформлювати зміст документу. Так, у разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у цьому документі визначаються графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

ЗАХОДИ ВПЛИВУ ТА ПРОЦЕДУРА ОСКАРЖЕННЯ

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об’єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого виносить припис та/або вживає заходів із притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи щодо притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються (п. 27, п. 28 Порядку).

За значні й серйозні порушення трудового законодавства заходи реагування мають застосовуватися незалежно від усунення порушень. Так, п. 29 Порядку передбачено, що заходи щодо притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Процедура оскарження не є складною. Хоча потребує додаткового часу і для роботодавців, і для інспекторів. Так, припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до керівника або заступника керівника Держпраці.

Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги. Скарга розглядається у 30-денний строк з дати її надходження, якщо інше не встановлено законом. За результатами розгляду скарг вимоги, приписи можуть бути скасовані повністю або в окремій частині (п. 30 Порядку).

ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ДОПОМАГАТИМУТЬ ОРГАНАМ ДЕРЖПРАЦІ?

Норми, що безперечно заслуговують окремої уваги, стосуються працівників органів місцевого самоврядування (інспекторів праці), які братимуть участь в перевірках роботодавців разом з інспекторами Держпраці.

Ці норми визначені Порядком здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим цією ж постановою КМУ № 295 (далі — Порядок держнагляду). Цей Порядок визначає основні завдання та процедуру здійснення Держпраці та її територіальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Основною метою державного нагляду є виявлення порушень та недоліків під час здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та центральними органами виконавчої влади (далі — об’єкт нагляду) визначених контрольних повноважень.

Якими є основні завдання державного нагляду?

Це — розроблення пропозицій щодо шляхів підвищення ефективності здійснення контрольних повноважень; внесення вимоги щодо забезпечення здійснення контрольних повноважень (далі — вимога); вжиття заходів щодо ініціювання притягнення до відповідальності посадових осіб за порушення законодавства під час здійснення контрольних повноважень.

Пунктами 4–6 Порядку держнагляду визначено наступне. Державний нагляд здійснюють посадові особи Держпраці та її територіальних органів, посадовими обов’язками яких передбачено здійснення повноважень державного нагляду за додержанням законодавства про працю (далі — уповноважена посадова особа), що підтверджується службовим посвідченням такої посадової особи. Державний нагляд здійснюється шляхом витребовування, збирання та аналізу інформації, необхідної для підготовки висновків про стан додержання об’єктом нагляду законодавства про працю, або шляхом проведення перевірки об’єкта нагляду з виїздом за його місцезнаходженням (далі — виїзна перевірка). Виїзні перевірки проводяться уповноваженими посадовими особами відповідно до індивідуального графіка, що затверджується керівником або заступником керівника Держпраці чи її територіального органу згідно з планом роботи Держпраці та її територіального органу на відповідний період. Про проведення виїзної перевірки уповноважена посадова особа повідомляє об’єкта нагляду не пізніше ніж за 5 робочих днів до її початку.

Строк проведення виїзної перевірки не може перевищувати 5 робочих днів та за обґрунтованим поданням уповноваженої особи може бути продовжений керівником або заступником керівника Держпраці чи її територіального органу до 10 робочих днів.

До участі у виїзній перевірці в разі потреби можуть залучатися представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, їх організацій та об’єднань профспілок, організацій роботодавців та їх об’єднань (за згодою), а також інші уповноважені посадові особи Держпраці та її територіальних органів (п. 7 Порядку держнагляду).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити