Теми статей
Обрати теми

Антикорупційний календар: вересень 2017 року

Яременко Сергій, магістр державного управління, Яременко Олена, незалежний експерт
У цій статті ми, як завжди, зупинимося на деяких питаннях реалізації антикорупційного законодавства, а також прокоментуємо антикорупційні події та факти, які мали місце в Україні.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон № 1700 — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700.

Стратегія — Стратегія комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції, затверджена розпорядженням КМУ від 23.08.2017 р. № 576-р.

Перш ніж зануритися в антикорупційну тематику, ми хочемо привітати наших шановних читачів із значимою для України подією — повним набуттям чинності Угодою про асоціацію між ЄС та Україною, яке настало 1 вересня. Ця подія у свою чергу вимагатиме від нашої Держави, усього українського суспільства активізації зусиль, у тому числі й у сфері протидії корупції. Угода про асоціацію Україна — ЄС є потужним інструментом для боротьби з корупцією. Про це у своєму Twitter з цієї нагоди написала посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф. «Вступ у силу Угоди про Асоціацію — важлива віха й потужний інструмент для здійснення реформ, боротьби з корупцією та більш ефективного врядування», — відзначила дипломат.

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

Аналіз оприлюднених результатів проведених Національним агентством з питань запобігання корупції (далі — Агентство) перевірок електронних декларацій змусив нас знову повернутися до питання декларування, зокрема, до заповнення розділу 5 декларації — «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)».

Так, у нагадуванні до цього розділу декларації зазначається, що суб’єкт декларування повинен задекларувати: цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо).

Таке цінне рухоме майно зазначається у декларації, якщо воно як у суб’єкта декларування, так і у члена його сім’ї перебуває на праві володіння, користування чи власності станом на останній день звітного періоду (наприклад, станом на 31 грудня звітного року для щорічної декларації) і його вартість перевищує вказаний поріг декларування (121 800 грн. — у 2015 році, 137 800 грн. — у 2016 році, 160 000 грн. — у 2017 році).

Як зазначається на сайті Агентства про результати перевірки декларації одного із суб’єктів декларування, встановлено, що особа при поданні декларації за 2015 рік порушила вимоги ч. 1 ст. 46 Закону № 1700. Зокрема, суб’єкт декларування не зазначив у розділі 5 декларації відомості про цінне рухоме майно (собаку), вартість якого перевищує встановлений поріг декларування — 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

З наведеного повідомлення можна зробити висновок, що до цінного рухомого майна у розумінні вимог цього розділу декларації можуть бути віднесені не тільки предмети (не істоти), а також тварини, вартість яких перевищує вищезазначений поріг декларування.

ДІЯЛЬНІСТЬ АНТИКОРУПЦІЙНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МОЖЕ БУТИ УДОСКОНАЛЕНА

На своєму засіданні 6 липня 2017 року Агентством схвалено розроблений ним проект змін до Закону № 1700. Проект спрямований на підвищення ролі уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції.

Метою цього законопроекту є визначення механізму взаємодії уповноважених підрозділів з Агентством.

Зокрема, законопроектом пропонується надати Агентству повноваження затверджувати Типове положення про уповноважений підрозділ, погоджувати призначення та звільнення керівників цих уповноважених підрозділів державних органів та контролювати діяльність таких підрозділів.

Крім того, передбачається на законодавчому рівні визначити порядок утворення та основні завдання уповноважених підрозділів. Серед їх завдань, як передбачено у законопроекті, — виявлення ризиків вчинення корупційних правопорушень у діяльності посадовців відповідного державного органу, виявлення конфлікту інтересів та сприяння його врегулюванню, надання допомоги у заповненні декларацій, а також повідомлення Агентства про факти неподання чи несвоєчасного подання декларацій.

Наразі зазначений законопроект погоджено з Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Міністерством фінансів і надіслано до Міністерства юстиції. Залишається лише сподіватися на швидке просування цього важливого для сфери запобігання корупції законопроекту до Українського парламенту та його прийняття народними обранцями.

Нагадаємо читачам, що на сьогодні в українському антикорупційної законодавстві є лише один нормативно-правовий акт, у якому визначаються статус, повноваження уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, — постанова Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2013 року № 706, якою затверджено Типове положення про такий підрозділ. При цьому у Законі № 1700 немає норми щодо функціонування, визначення статусу уповноважених підрозділів.

СТРАТЕГІЯ КОМУНІКАЦІЙ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

Поштовхом для розроблення Стратегії, як зазначається у загальній частині цього документа, стало те, що нашій державі необхідні підтримка та залучення громадян для більш ефективної роботи із запобігання та протидії корупції. Попри значний рівень нинішньої комунікативної активності, вона є недостатньо ефективною внаслідок наявності таких факторів:

відсутність системності та стратегічної спрямованості;

інституційні обмеження та недостатній рівень координації антикорупційних комунікацій;

низький рівень ефективності ідентифікації та роботи з цільовими аудиторіями;

низький рівень дискусії через нерозуміння питання корупції в широкому контексті.

Метою Стратегії є створення та розбудова системи комплексних, послідовних та скоординованих антикорупційних комунікацій, в якій антикорупційна реформа є ефективним інструментом запобігання та протидії корупції на державному, інституційному та побутовому рівні, а в суспільстві формується довіра до антикорупційних ініціатив Уряду та зменшується толерантність до будь-яких проявів корупції.

Завданнями Стратегії визначено:

ефективний обмін інформацією між державними органами та суспільством у цілому;

формування іміджу України як держави, що ефективно бореться з корупцією;

формування довіри до державної антикорупційної політики та загальної підтримки антикорупційної реформи;

формування принципу «нульової толерантності» до корупції в суспільстві.

Стратегією визначено принципи та підходи у провадженні комунікації у сфері запобігання та протидії корупції (антикорупційні комунікації), яких необхідно дотримуватися для досягнення цілей Стратегії.

Загальними підходами до планування та здійснення антикорупційних комунікацій є:

політика «єдиного голосу», що передбачає узгодженість та скоординованість антикорупційних комунікацій з певної тематики, загальний набір повідомлень — вироблення спільного викладу взаємопов’язаних подій;

визначення уповноважених осіб з антикорупційної тематики у державних органах, які повинні на регулярній основі спілкуватися із засобами масової інформації та іншими цільовими аудиторіями;

регулярний моніторинг та публічне звітування про антикорупційні ініціативи державних органів;

навчання та підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з антикорупційних комунікацій;

формування навичок кризових комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції;

використання соціальних мереж, комунікаційних платформ та інших сучасних телекомунікаційних інструментів;

запровадження практики оцінки ефективності комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції.

Крім того, Стратегія передбачає моніторинг ефективності її реалізації відповідно до контрольних показників розвитку, результатів державних статистичних спостережень та корупційного досвіду, інших даних державних органів та індексів міжнародних рейтингів, які надають оцінку ситуації, що склалася у сфері запобігання та протидії корупції.

Серед очікуваних результатів реалізації Стратегії Уряд, зокрема, прогнозує:

суттєве підвищення ефективності та результативності урядових комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції за рахунок координації ініціатив та узгодженості повідомлень;

забезпечення належного рівня довіри серед громадян України, бізнесу та міжнародних партнерів до державної антикорупційної політики в цілому та діяльності окремих державних органів, зокрема тих, що спеціалізуються на запобіганні та протидії корупції;

підвищення рівня поінформованості суспільства щодо явища корупції, персональної відповідальності, шляхів уникнення та викриття корупційних дій та, відповідно, зменшення толерантності до будь-яких проявів корупції;

позиціонування України як країни, що докладає реальних зусиль у подоланні корупції та досягає прогресу в антикорупційній реформі;

досягнення необхідного рівня медійної ефективності, який передбачає, що близько 25 відсотків загального обсягу інформації державних органів стосується антикорупційних комунікацій.

УКРАЇНА ТА МІЖНАРОДНА СПІЛЬНОТА

25 липня 2017 року GRECO (Група держав проти корупції Ради Європи) опублікувала додаток до другого звіту про дотримання законодавства в Україні. Україна покращила свою законодавчу базу стосовно корупційних правопорушень, тепер ключовим завданням є впровадити законодавство на практиці, про це ідеться у цьому документі. У GRECO дійшли висновку, що за шість років Україна виконала одинадцять з шістнадцяти рекомендацій щодо криміналізації корупційних правопорушень та прозорості партійного фінансування. П’ять рекомендацій, щодо яких очікуються рішення, були розглянуті лише частково.

Крім того, як повідомляється на офіційному веб-сайті Агентства (інформація від 4 серпня 2017 року), Україна завершила відповідальний етап звітування по Четвертому раунду оцінювання в GRECO. Темою Четвертого раунду оцінювання є запобігання корупції серед депутатів парламенту, суддів та прокурорів. Головним результатом останнього Звіту України в GRECO стало схвалення цією організацією основних антикорупційних реформ в Україні та напрямів їх здійснення. GRECO також заперечила спроби надання передчасних політичних оцінок подіям, що відбуваються на тлі боротьби з корупцією в нашій державі. Звіт було затверджено на пленарному засіданні GRECO з урахуванням вже досягнутого нашою країною прогресу та за напрямами, за якими вже проводяться відповідні реформи задля реформування чинного законодавства.

Під час обговорення Оціночного звіту на пленарному засіданні GRECO частину рекомендацій було знято. Наразі Звіт містить рекомендації, що спрямовані на подальше зміцнення та посилення координації антикорупційних інститутів держави, передусім Агентства і НАБУ, посилення контролю з питань запобігання конфлікту інтересів, отримання подарунків та щодо дотримання професійної етики народними депутатами України, суддями і прокурорами, звернуто увагу на необхідність поширення знань в цій сфері. GRECO також рекомендувала Україні внести деякі зміни до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України, законодавства про статус народних депутатів, про судоустрій і статус суддів та про прокуратуру.

Таким чином, запропоновані Україні рекомендації GRECO в рамках Четвертого раунду оцінювання зорієнтовані на сприяння вже окресленими напрямам внутрішніх перетворень, які наразі реалізуються.

Звертаємо увагу читачів ще на одну інформацію. У липні цього року відбувся офіційний запуск Мережі з питань доброчесності, членами якої є антикорупційні органи з різних країн світу, що поділяють спільні цінності та мають повноваження стосовно моніторингу дотримання принципів прозорості, етичної поведінки та доброчесності серед державних службовців.

Мережа покликана стати міжнародною платформою для визначення основних напрямків та механізмів міжнародного співробітництва світової антикорупційної спільноти, що в подальшому сприятиме об’єднанню міжнародних зусиль у боротьбі з корупцією. Головною метою Мережі є обмін інформацією та найкращими практиками серед її членів, оскільки така взаємодія антикорупційних органів сприятиме просуванню культури доброчесності у країнах, котрі представлені у Мережі, а також на міжнародному рівні.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі