Запитання полягає в такому: чи потрібно при розрахунку лікарняних і декретних виплат виключати з розрахункового періоду святкові та неробочі дні?
Відповідь Фонду проста і незаперечна: для визначення суми за позначеними виплатами при розрахунку середньої зарплати із загальної кількості календарних днів розрахункового періоду виключають тільки календарні дні, що припадають на поважні причини.
Пунктом 3 Порядку № 1266 визначене коло таких причин:
— тимчасова непрацездатність;
— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
— відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років;
— відпустка без збереження заробітної плати, надана згідно із законом.
Усі інші дні, у тому числі святкові та неробочі, беруть участь у розрахунку лікарняних і декретних.
Приклад 1. Працівник хворів з 3 по 7 серпня 2017 року. На розрахунковий період серпень 2016 року — липень 2017 року припадають 11 святкових і неробочих календарних днів.
Святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, включаються в загальну кількість календарних днів за такий період. Календарних днів, що припадають на поважні причини, передбачені п. 3 Порядку № 1266, — немає. Отже, у розрахунку середньої зарплати для визначення страхових виплат беруть участь усі календарні дні розрахункового періоду, тобто 365 календарних днів.
До речі, якщо святкові та неробочі дні припадають на період хвороби або відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, то вони підлягають оплаті (див. лист ФСС від 18.08.2016 р. № 2.4-46-1431.
Приклад 2. Працівник надав лікарняний лист, який відкритий 21 серпня 2017 року і закритий 28 серпня 2017 року. На період хвороби припадає один святковий день — 24 серпня.
Оплаті підлягають усі 8 календарних днів тимчасової непрацездатності, у тому числі святковий день — 24 серпня 2017 року (четвер).
