Отже, одним із необхідних етапів розрахунку лікарняних і декретних є визначення календарних днів за розрахунковий період.
У стандартній ситуації алгоритм визначення кількості календарних днів у розрахунковому періоді буде таким:
— підсумовують усі календарні дні в розрахунковому періоді;
— віднімають дні, протягом яких працівник не працював з поважних причин (згідно із законодавством).
Перелік поважних причин визначений у п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).
Поважними причинами є:
— тимчасова непрацездатність;
— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
— відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
— відпустка без збереження заробітної плати.
Як бачимо, однією з поважних причин є відпустка без збереження заробітної плати.
Треба зазначити, що норми Порядку № 1266 не містять розшифровки, який саме «свій рахунок» мається на увазі. Тому йдеться тут про усі види відпусток за «свій рахунок», які можуть бути надані згідно з чинним законодавством. Законні підстави для надання відпустки «за свій рахунок» розглянуті в нашому коментарі до листа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17.11.2016 р. № 2.4-46-2015 (ср. ). Тому повторюватися не будемо. Проте дещо додамо з приводу ситуації, пов’язаної з наданням відпустки «за свій рахунок» понад тривалість, визначену чинним законодавством.
Приклад. Роботодавець надав працівнику (за його заявою) відпустку за «свій рахунок» на 20 календарних днів (з 1 по 20 червня 2017 року), пославшись в наказі на підставу — ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Підстав для надання такому працівнику відпустки «за свій рахунок» за ст. 25 Закону про відпустки немає. З 7 по 11 серпня 2017 року працівник хворів. Розрахунковий період: серпень 2016 року — липень 2017 року.
Яку кількість днів відпустки «за свій рахунок» виключати із загальної кількості календарних днів за розрахунковий період: 20, як було надано працівнику, чи 15, як це визначено ст. 26 Закону про відпустки?
На нашу думку, із загальної кількості календарних днів за розрахунковий період виключають тільки ті дні відпустки без збереження зарплати, які були надані у рамках строків, передбачених чинним законодавством. Якщо роботодавець усе ж оформив «свій рахунок» на більший період, то такі дні «перевищення» вважаються наданими незаконно і тому не є відпусткою «за свій рахунок». Отже, із загальної кількості календарних днів за розрахунковий період виключається тільки 15 календарних днів відпустки «за свій рахунок». Дні нез’явлення на роботу працівника понад надану чинним законодавством тривалість відпустки «за свій рахунок» (щодо нашого прикладу — 5 календарних днів), не виключаються із загальної кількості календарних днів за розрахунковий період.
