Приклади корупційних ризиків, які є характерними для усіх органів влади, а також заходів щодо їх усунення (мінімізації)

Управління персоналом

1. Можливість впливу з боку посадових або інших осіб (членів конкурсної комісії) на результати другого етапу конкурсу на зайняття посад державної служби шляхом попереднього ознайомлення кандидатів з обраним варіантом ситуаційного завдання.

2. Можливість втручання у діяльність конкурсної комісії третіх осіб з метою впливу на прийняття нею рішень.

3. Можливість впливу члена конкурсної комісії (шляхом переконання інших членів) на прийняття того чи іншого рішення, зокрема у зв’язку з особистою зацікавленістю в результатах відбору.

4. Недоброчесність членів конкурсної комісії.

1. Невстановлення контролю (або недостатній контроль) з боку керівництва за діяльністю конкурсних комісій в органах влади.

2. Відсутність у документах, які регулюють проведення відбору, механізму повідомлення про конфлікт інтересів та дій члена комісії (іншої особи) у разі його виникнення.

3. Непроведення аналізу проектів актів органу влади щодо створення, внесення змін до конкурсних комісій на предмет виникнення конфлікту інтересів у окремих працівників у разі їх включення до складу комісії.

4. Прийняття немотивованих рішень конкурсною комісією.

1. Встановлення додаткового контролю (у тому числі зовнішнього) за дотриманням спеціального та антикорупційного законодавства під час проведення конкурсу на зайняття посад:

запровадження періодичного моніторингу з боку уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції органу документації щодо здійснення конкурсного відбору на кожну з посад (у тому числі в частині надання інформації про його проведення на запити на інформацію) та звітування перед керівництвом про результати такого моніторингу, а у разі якщо виявлені порушення стосуються керівника — повідомлення правоохоронних органів;

публікації на сайті інформації щодо кожного етапу конкурсного відбору — списків осіб, які беруть участь у конкурсі, із зазначенням інформації про їх допущення до наступного етапу відбору, а також — критерії відбору, які були застосовані комісією у кожному конкретному випадку;

залучення в установленому порядку третіх осіб (експертів, представників громадськості) до роботи конкурсних комісій.

2. Розробка внутрішнього механізму повідомлення членом конкурсної комісії про конфлікт інтересів та подальших дій у зв’язку з таким конфліктом інтересів. Ознайомлення членів комісії з таким механізмом та попередження про відповідальність у разі його порушення.

3. Встановлення процедури розкриття інформації про конфлікт інтересів членами конкурсної комісії та відмову у включенні до складу членів цієї комісії.

4. Здійснення аудіофіксації засідань конкурсної комісії та публікація їх на офіційних веб-сайтах з метою забезпечення максимальної прозорості проведення конкурсу на зайняття посад державної служби.

5. Здійснення заходів щодо запобігання залученню внутрішніх претендентів на посаду (осіб, які вже працюють в органі) до будь-яких заходів з організації чи проведення конкурсу (у тому числі якщо таким претендентом є член конкурсної комісії — повідомлення про це на першому засіданні комісії після подання документів до участі в конкурсі та не брати участь у конкурсній процедурі на цю посаду; недопущення надання доступу таким особам до інформації про завдання, які вирішуватимуть претенденти, а у разі отримання такої інформації — зміна відповідних завдань тощо).

6. Обов’язкове відображення у документації за результатами проведення конкурсу мотиви (обґрунтування) прийнятого рішення

Прийняття на посади осіб, які не відповідають встановленим вимогам, або тих, які подали недостовірні відомості у зв’язку з відсутністю законодавчого обов’язку проведення спеціальної перевірки

Відсутність внутрішньої перевірки відомостей про осіб, які призначаються на посади в органі влади, на які проведення спеціальної перевірки не є обов’язковим

Забезпечення проведення перевірки достовірності наданих претендентом на посаду відомостей про себе з оригіналами або завіреними копіями відповідних документів (у тому числі шляхом пошуку відомостей про фізичну особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення), а також його відповідності кваліфікаційним вимогам (у випадку, якщо не проводиться спеціальна перевірка)

Дискреційні повноваження щодо внесення змін до структури та штатного розпису органу влади

1. Відсутність внутрішнього документа, який визначає порядок дій посадових осіб органу влади у разі необхідності внесення змін до структури або штатного розпису, а також випадки, за яких такі зміни можуть бути внесені (зміна повноважень органу влади, проведення функціонального аналізу тощо).

2. Невстановлення контролю (або недостатній контроль) за обґрунтованістю відповідних рішень

1. Розробка внутрішнього акта із вказаних питань.

2. Введення обов’язкової вимоги щодо письмового обґрунтування створення нових посад або скорочення існуючих.

3. Попередній аналіз проектів рішень органу влади про зміну структури та штатного розпису уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції

Можливість впливу сторонніх осіб під час прийняття та оформлення документів щодо нагородження державними та урядовими нагородами

Невстановлення контролю (або недостатній контроль) за обґрунтованістю відповідних рішень

1. Додаткове опрацювання матеріалів уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції.

2. Запровадження періодичного зовнішнього контролю шляхом залучення третіх осіб (незалежних фахівців, представників громадськості) до роботи комісії з державних нагород.

3. Здійснення аудіофіксації засідань такої комісії

Зниження рівня відповідальності особи у зв’язку з наступним звільненням з посади

Невстановлення контролю (або недостатній контроль) за виконанням повноважень особами, які звільняються з посад у органі влади

1. Здійснення посиленого контролю з боку безпосереднього керівника за діяльністю працівників, які мають намір звільнитися.

2. Забезпечення звірки паперової кореспонденції та документів, що містяться на носіях інформації, а також матеріальних цінностей, відповідальним за які був працівник, який звільняється, та передачу іншому відповідальному працівнику, визначеному керівником

Юридична робота

1. Недоброчесність посадових осіб органу влади під час представництва його інтересів в судах.

2. Ймовірність впливу зацікавлених осіб на представників юридичної служби органу влади в суді під час підготовки документів або безпосередньо представництва інтересів органу влади.

3. Неврегульованість (або недостатня урегульованість — у разі якщо документ

затверджено, але він містить прогалини, його застосування може призвести до вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень) порядку ведення претензійно-позовної роботи в органі влади

1. Занадто широкий перелік осіб, які уповноважені представляти інтереси органу.

2. Нездійснення аналізу відповідності доброчесності особи, яка наділяється відповідним правом.

3. Закріплення у довіреностях усього переліку прав учасників процесу відповідно до процесуального законодавства.

4. Відсутність порядку ведення претензійно-позовної роботи в органі влади

1. Перегляд переліків осіб, які уповноважені представляти інтереси органу влади в суді, скасування довіреностей особам, які звільнилися (припинили повноваження), щодо яких за результатами моніторингу (перевірки) було встановлено порушення ними антикорупційного або спеціального законодавства (необґрунтована відмова від позову, його визнання тощо).

2. Внесення змін у довіреності, видані органом влади, з метою встановлення обмежень щодо визнання та відмови від позовів.

3. Проведення періодичного моніторингу прийнятих судових рішень уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції на предмет виявлення особистої заінтересованості у результатах розгляду тієї чи іншої справи.

4. Розробка та затвердження (внесення змін до) порядку ведення претензійно-позовної роботи із встановленням вимог до осіб, які здійснюватимуть представництво інтересів органу в суді, механізму контролю за дотриманням законодавства такими працівниками органу влади

Неврегульованість (або недостатня урегульованість — у разі якщо документ затверджено, але він містить прогалини, його застосування може призвести до вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень)

процедури погодження проектів нормативно-правових актів, які надходять до органу влади від інших органів

Відсутність акта органу влади, який встановлює процедуру погодження проектів нормативно-правових актів (або ж недосконалість такого акта)

Розробка та затвердження (внесення змін до) акта органу влади, який визначить порядок дій його посадових осіб у разі надходження проекту нормативно-правового акта на погодження до органу влади (у тому числі критерії його погодження / із зауваженнями / непогодження)

Організація роботи щодо запобігання та виявлення корупції

1. Відсутність захищених від витоку інформації каналів для повідомлень про корупцію.

2. Неврегульованість (або недостатня урегульованість — у разі якщо документ затверджено, але він містить прогалини, його застосування може призвести до вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень) процедури опрацювання повідомлень осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачів)

1. Незапровадження органом влади системи подання повідомлень про корупцію.

2. Відсутність внутрішнього порядку обробки повідомлень про корупцію (або ж недосконалість такого порядку)

1. Прийняття рішення про запровадження системи подання повідомлень про корупцію з метою чого:

закупівля необхідного обладнання та програмного забезпечення, його встановлення;

розробка положення про опрацювання повідомлень про корупцію;

проведення навчань (інформування) серед працівників органу влади.

2. Розробка та затвердження внутрішнього організаційно-розпорядчого акта, що передбачатиме процедуру роботи з повідомленнями викривачів (обмеження доступу до інформації посадових осіб органу влади, порядок перевірки таких повідомлень, інформування про його порушення Національного агентства)

1. Відсутність (недостатність) контролю за проведенням спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

2. Незнання спеціального законодавства

1. Приватний інтерес посадових осіб щодо надання переваг певним претендентам на зайняття посад у органі влади.

2. Непроведення заходів із підвищення кваліфікації серед працівників, які проводять спеціальну перевірку.

3. Неповідомлення працівників про персональну відповідальність за якість та своєчасність проведення спеціальної перевірки, а також нерозголошення інформації, яка стала їм відома в ході (у зв’язку з) проведенням такої перевірки

1. Встановлення додаткового контролю з боку уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції (у разі якщо проведення перевірки покладено на службу персоналу) або іншу визначену керівником особу (у разі якщо таку діяльність здійснює уповноважений підрозділ).

2. Проведення навчань (тренінгів) із доведенням типових ситуацій порушення антикорупційного законодавства під час проведення спеціальних перевірок (розгляд в умовах конфлікту інтересів, розголошення інформації з обмеженим доступом), а також ситуацій порушення спеціального законодавства, що можуть передувати або бути наслідками вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

3. Попередження кожного працівника про персональну відповідальність за порушення законодавства із зазначенням статей нормативно-правових актів, якими така відповідальність встановлена, та санкцій, які вони передбачають.

4. Стандартизація внутрішніх процедур у рамках встановленого строку (зазначення переліку необхідних дій, які необхідно вчинити після отримання згоди на проведення спеціальної перевірки, строків їх вчинення та посадових осіб, з якими необхідно узгодити результат)

1. Непрозоре проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності органу влади.

2. Залучення до оцінки ризиків (у тому числі до роботи комісії) некваліфікованих посадових осіб.

3. Недоброчесність посадових осіб, які здійснюють підготовку антикорупційної програми органу влади

1. Приватний інтерес посадових осіб у приховуванні інформації про корупційні ризики.

2. Відсутність положення про комісію з оцінки корупційних ризиків (або прогалини у такому положенні).

3. Незнання антикорупційного законодавства в частині оцінки корупційних ризиків.

4. Розміщення інформації про початок оцінки ризиків або опитувальників у підрубриках на веб-сайті органу влади, непроведення інформаційних кампаній з цих питань

1. Встановлення зовнішнього контролю за здійсненням роботи з підготовки антикорупційної програми органу влади (у тому числі оцінки корупційних ризиків) — залучення до вказаного процесу експертів та представників громадськості (зокрема, але не виключно, шляхом їх включення до складу комісій з оцінки корупційних ризиків).

2. Обов’язкове проведення опитувань, анкетувань серед працівників органу влади, а також представників громадськості, які взаємодіяли (взаємодіють) з органом влади, зокрема з використанням електронної пошти, мережі Інтернет, телефону.

3. Встановлення персональної відповідальності працівників органу влади, які беруть участь в комісії з оцінки корупційних ризиків (залучаються до її роботи) за надання недостовірної інформації.

4. Особисте залучення керівника органу влади (його заступника, у разі колегіальності — одного з членів) до роботи комісії з оцінки корупційних ризиків.

5. Проведення уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції аналізу роботи посадових осіб органу влади, які беруть участь в комісії з оцінки корупційних ризиків, у частині особистої заінтересованості в результаті такої оцінки; внесення змін до складу комісії з оцінки корупційних ризиків у разі встановлення інтересу посадової особи у негативному результаті її роботи (наприклад, нездійснення опрацювання усіх джерел інформації на предмет ідентифікації корупційних ризиків, пропозиція заходів з усунення корупційних ризиків, які не спрямовані на усунення чинників такого ризику).

6. Проведення навчань (тренінгів) із зазначених питань перед та в процесі здійснення оцінки корупційних ризиків.

7. Розміщення інформації про початок оцінки корупційних ризиків, проведення опитування з цих питань на головній сторінці веб-сайту органу влади, розповсюдження такої інформації серед громадськості та експертів.

8. У разі одноособової оцінки корупційних ризиків уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції — підготовка та подання на розгляд керівника інформації про усі нормативно-правові, інші акти, які було проаналізовано в рамках оцінки, а також застосованих механізмів щодо виявлення ризиків у процесах