Святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи, не враховуються (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі — Закон № 504/96). Це означає: якщо на період щорічної відпустки або соцвідпустки на дітей припадає святковий або неробочий день, вказаний у ст. 73 КЗпП, то період цих відпусток збільшується на ту кількість святкових (неробочих днів), що збіглися зі вказаними відпустками. Якщо святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП) припав на інші відпустки (відпустку без збереження зарплати, додаткову оплачувану навчальну відпустку, «чорнобильську» відпустку, «бойову» відпустку тощо), то їх період не збільшується.
Приклад 1. Працівнику надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 18.12.2017 р. Який останній день цієї відпустки?
Для визначення тривалості щорічної основної відпустки спочатку відраховуємо 24 календарних дні з 18.12.2017 р. Закінчення цього строку припадає на 10.01.2018 р. На період з 18.12.2017 р. по 10.01.2018 р. припадають 3 святкові дні — 25.12.2017 р. (Різдво Христове), 01.01.2018 р. (Новий рік) та 07.01.2018 р. (Різдво Христове).
Оскільки святкові дні не враховують при визначенні тривалості щорічної основної відпустки, то період цієї відпустки подовжується на 3 святкові дні. Таким чином, працівнику надається щорічна основна відпустка з 18.12.2017 р. по 13.01.2018 р. При цьому 13.01.2018 р. — останній день щорічної основної відпустки працівника.
Проте відпускні працівнику виплачують саме за 24 календарних дні щорічної основної відпустки працівника, а не 27 календарних днів, які він фактично відпочиватиме.
Приклад 2. Працівниці буде надано соцвідпустку на дітей з 23.04.2018 р. тривалістю 10 календарних днів. На яку дату припадає останній день цієї відпустки?
Спочатку відраховуємо 10 календарних днів від 23.04.2018 р. Указаний строк закінчується 02.05.2018 р. На період з 23.04.2018 р. по 02.05.2018 р. припадає один святковий день — 01.05.2018 р. відзначатиметься День праці (починаючи з 2018 року 2 травня не вважається святковим днем).
Тому період соцвідпустки на дітей збільшуємо на 1 календарний день. У такому разі соцвідпустка на дітей триватиме з 23.04.2018 р. по 03.05.2018 р. Тож останній день цієї відпустки — 03.05.2018 р. Проте відпускні належить виплатити за 10 календарних днів соцвідпустки на дітей.
Приклад 3. У наказі про надання щорічної основної відпустки визначено період відпустки з 08.12.2017 р. по 31.12.2017 р. і вказано її тривалість — 24 календарних дні. Чи необхідно було враховувати 25 грудня як святковий день і видати додатковий наказ про подовження періоду щорічної основної відпустки на 1 календарний день?
Дійсно, на практиці можливі ситуації, коли наказ про надання щорічної основної відпустки видавався ще без урахування нового святкового дня — 25.12.2017 р. Тобто період щорічної основної відпустки, який прописаний в наказі про її надання, визначений без врахування його збільшення на 1 календарний день через збіг періоду щорічної основної відпустки і святкового дня (25.12.2017 р.). Саме про таку ситуацію йдеться у запитанні, що розглядається.
Так, із набранням чинності Законом, що коментується, на період щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарних дні, наданої з 08.12.2017 р., припадає один святковий день — 25.12.2017 р. У зв’язку з цим збільшуємо період щорічної основної відпустки на 1 календарний день. У такому разі орієнтовний останній день цієї відпустки припадає уже на 01.01.2018 р., який також є святковим днем!
Що маємо в підсумку? Період щорічної основної відпустки збільшуємо на 2 календарні дні за рахунок того, що на цей період припадають відразу 2 святкові дні — 25.12.2017 р. і 01.01.2018 р.
Отже, у наведеному випадку щорічна основна відпустка триває з 08.12.2017 р. по 02.01.2018 р. Підкреслимо: 02.01.2018 р. — останній день щорічної основної відпустки. Проте відпускні не перераховуються — їх, як і належало, виплатили за 24 календарні дні щорічної основної відпустки, а не за 26 календарних днів фактичного відпочинку працівника.
Проте виправитися необхідно в кадровому діловодстві. Для цього видайте наказ про внесення змін до раніше виданого наказу про надання щорічної основної відпустки. У такому новому наказі слід вказати новий період щорічної основної відпустки — з 08.12.2017 р. по 02.01.2018 р. При цьому тривалість цієї відпустки залишається незмінною — 24 календарних дні.
Приклад 4. Працівник написав заяву про надання йому відпустки без збереження зарплати через сімейні обставини тривалістю 15 календарних днів з 22.12.2017 р. Керівництво установи задовольнило прохання працівника. Яким мав бути останній день цієї відпустки?
Святкові і неробочі дні не враховують при визначенні тривалості лише щорічної відпустки і соцвідпустки на дітей. Однак при визначенні тривалості відпустки без збереження зарплати таке правило не застосовується. Тобто при визначенні тривалості відпустки без збереження зарплати святковий день, який припав на її період, по суті враховується як звичайний календарний день.
Так, у ситуації, наведеній у запитанні, відпустка без збереження зарплати надається з 22.12.2017 р. по 05.01.2017 р. (рівно 15 календарних днів). При цьому, незважаючи на те, що на період відпустки «за свій рахунок» припало 2 святкових дні (25.12.2017 р. і 01.01.2018 р.), період цієї відпустки на вказані святкові дні не збільшується.
Визначення тривалості щорічної відпустки при звільненні. При звільненні працівника, якщо він не скористається належними йому днями щорічної відпустки (ст. 3 Закону № 504/96), йому слід виплатити грошову компенсацію за невикористані дні цієї відпустки (ч. 1 ст. 24 Закону № 504/96).
Почнемо зі щорічної основної відпустки. За повністю відпрацьовані робочі роки працівнику належить щорічна основна відпустка повної тривалості. Якщо працівник не скористався щорічною основною відпусткою за повністю відпрацьований робочий рік, йому при звільненні компенсують щорічну основну відпустку в повному обсязі за такий робочий рік.
При цьому дата звільнення припадає на певний робочий рік. Тому слід визначити кількість днів щорічної основної відпустки, які належать працівнику за відпрацьований період з початку робочого року, на який припадає дата звільнення, по дату звільнення. За них також належить виплатити грошову компенсацію при звільненні.
Саме при визначенні тривалості щорічної основної відпустки за неповністю відпрацьований робочий рік і знадобляться законодавчі приписи про перелік святкових і неробочих днів, вказаний у ст. 73 КЗпП. А тому відзначимо: 25.12.2017 р. і далі (25.12.2018 р., 25.12.2019 р.) розглядають як святковий день. Тоді як 02.05.2017 р. ще вважається святковим днем, а от починаючи з 02.05.2018 р. і далі (02.05.2019 р., 02.05.2020 р.) вже не вважається святковим днем.
