(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 4
  • № 3
  • № 2
  • № 1
  • № 12
  • № 11
  • № 10
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
1/25
Держслужбовець
Держслужбовець
Травень , 2018/№ 5

Сторінка антикорупціонера: погляд із середини на деякі актуальні питання. Стратегія

Кожна пору року має свою красу та особливості. Не є виключенням і травень — останній місяць весни, з яким ми вітаємо наших шановних читачів, а також вітаємо з усіма святами, які дарує нам цей квітучий чудовий місяць, зокрема — з Днем Праці, Днем Перемоги, Днем Матері, Вознесінням Господнім та Трійцею. Весна певною мірою вплинула і на процеси, що відбуваються в антикорупційній політиці. На окремих, актуальних, на наш погляд, ми і зупинимося.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Закон № 1700 — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.

Закон № 889 — Закон України «Про державну» службу» від 10.12.2015 р. № 889.

АНТИКОРУПЦІЙНА СТРАТЕГІЯ

Наприкінці квітня Уряд таки спромігся схвалити проект Закону України «Про Антикорупційну стратегію на 2018-2020 роки» (далі — Законопроект), розроблений Національним агентством з питань запобігання корупції (далі — НАЗК) з метою визначення комплексу заходів, спрямованих на зменшення рівня корупції в Україні та подальше просування антикорупційних ініціатив у державі. Він підготовлений на основі аналізу ситуації щодо корупції, а також результатів виконання попередньої Антикорупційної стратегії.

Законопроект зареєстрований у Верховній Раді України 26.04.2018 р. (реєстр. № 8324). Як зазначається, зокрема, у пояснювальній записці до Законопроекту, він спрямований на досягнення таких результатів, як:

забезпечення здійснення результативної антикорупційної політики шляхом удосконалення правового регулювання питань запобігання, виявлення та протидії корупції, виявлення та усунення причин та умов, що сприяють її проявам, формування в суспільстві нетерпимого ставлення до корупції в усіх сферах суспільного життя та у приватному секторі;

підвищення рівня прозорості в діяльності представницьких органів, посилення фінансової дисципліни політичних партій, дотримання встановленого порядку отримання внесків від фізичних та юридичних осіб, запровадження електронної системи звітності політичних партій;

проведення необхідних антикорупційних заходів в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, забезпечення прозорості в їх діяльності та істотне зниження рівня їх корумпованості;

завершення реформування судової влади та органів кримінальної юстиції в Україні, забезпечення доброчесної поведінки прокурорів, істотне зниження рівня корупції в діяльності органів прокуратури та усунення корупційних ризиків у судочинстві;

протидія корупції в процесі приватизації та управлінні публічними ресурсами;

усунення корупційних передумов ведення бізнесу, формування сприятливого для відмови від корупційної практики бізнес-клімату та нетолерантного ставлення бізнесу до корупції;

посилення системи виявлення та розслідування корупційних злочинів і пов’язаних з корупцією правопорушень, конфіскації майна, яке було предметом або доходом від злочинної діяльності, повернення конфіскованих доходів, здобутих злочинним шляхом, із-за кордону, забезпечення невідворотності притягнення до відповідальності осіб, що вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

формування в суспільстві атмосфери нетерпимості до проявів корупції, формування у населення довіри до антикорупційної політики держави і позитивного ставлення до викривачів, а також системне залучення державою активної частини населення, громадських об’єднань, представників бізнесу до антикорупційних заходів.

При цьому визначення заходів для досягнення кожного з окреслених результатів здійснювалося з обов’язковим врахуванням рекомендацій, наданих Групою держав проти корупції (GRECO) за результатами четвертого раунду оцінювання України, а також рекомендацій, наданих Україні в рамках моніторингу Стамбульського плану дій для країн Антикорупційної мережі країн ОЕСР.

Нагадаємо читачам, що згідно із ст. 18 Закону № 1700 засади антикорупційної політики (Антикорупційна стратегія) визначаються Верховною Радою України.

Верховна Рада України щороку не пізніше 1 червня проводить парламентські слухання з питань ситуації щодо корупції, затверджує та оприлюднює щорічну національну доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики.

Антикорупційна стратегія розробляється НАЗК на основі аналізу ситуації щодо корупції, а також результатів виконання попередньої антикорупційної стратегії, та реалізується шляхом виконання державної програми, яка розробляється НАЗК і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Остання державна програма з реалізації антикорупційної стратегії в Україні була затверджена Урядом на 2015-2017 роки 29 квітня 2015 року постановою № 265.

Залишається лише сподіватися на те, що український парламент у стислі строки розгляне та затвердить основний стратегічний антикорупційний документ для нашої держави, що у свою чергу може позитивно вплинути на підвищення довіри населення до влади та збільшення надходжень іноземних інвестицій в економіку нашої держави.

«КОНТРОЛЬНІ» ПИТАННЯ ПРОВЕДЕННЯ СПЕЦПЕРЕВІРКИ

Другий блок нашої статті ми б хотіли приділити деяким питанням проведення спеціальної перевірки, оскільки, як зазначається НАЗК за результатами проведених контрольних заходів у державних органах, порушення вимог Закону, пов’язані з проведенням спеціальної перевірки, належать до найбільш характерних порушень.

Вимога щодо проведення спеціальної перевірки встановлена у ст. 56 Закону № 1700. Спецперевірка проводиться стосовно кандидатів, що претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується НАЗК, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

Довідково.

Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків затверджено рішенням НАЗК від 17.06.2016 № 2, зареєстрованим в Мін’юсті 19 липня 2016 року за № 987/29117, який зокрема включає:

посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами;

посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів.

Слід звернути увагу, що досить часто відповідальні особи державного органу — суб’єкта призначення не забезпечують дотримання вимоги частини першої ст. 56 Закону № 1700 щодо проведення спецперевірки стосовно кандидатів на посади з підвищеним корупційним ризиком, що призводить до призначення на такі посади кандидатів без її проведення, а отже до прийняття рішення з порушенням вимог Закону.

У цілому призначення особи, якому мало передувати згідно із Законом проведення спецперевірки, але по факту спецперевірка не була проведена або не дотримано (не закінчено), можна кваліфікувати як рішення відповідної посадової особи, що прийняте з порушенням вимог Закону.

Важливо! Відповідно до ст. 67 Закону № 1700 нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об’єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Орган або посадова особа надсилає до НАЗК протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень.

На практиці часто виникають ситуації дещо іншого роду. Так, особу призначили без проведення спецперевірки (ми говоримо про випадок, коли проведення спецперевірки є обов’язковим), ця особа виконує свої посадові обов’язки, отримує заробітну плату тощо. У певний момент з’ясовується (наприклад, виявляє НАЗК), що таку особу призначили з порушенням Закону, тобто без проведення спецперевірки. Як діяти керівнику державного органу — суб’єкту призначення у таких випадках?

Дещо прояснити ситуацію можуть такі приклади.

На початку травня 2018 року НАЗК прийняло рішення про внесення припису про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону начальнику Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Припис внесено у зв’язку з виявленням порушення процедур під час прийняття кадрового рішення щодо призначення на посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Так, за результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 56 Закону № 1700 посадові особи Офісу великих платників не організували проведення спеціальної перевірки стосовно кандидата перед його призначенням на посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища — посаду старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників.

Згідно з приписом, НАЗК вимагає провести службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню посадовими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби правопорушення, пов’язаного з корупцією, а саме: невиконанню вимог частини першої ст. 56 та ч. 2 ст. 58 Закону № 1700.

За результатами проведених службових розслідувань — вжити заходів у встановленому законом порядку.

Інший приклад. Так, у зв’язку з виявленими під час планової перевірки порушеннями вимог антикорупційного законодавства припис внесено керівнику Фонду державного майна України. Крім цього, приписи внесено Тлумацькому міському голові об’єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області та сільському голові Білоцерківського району Київської області за невжиття заходів з дотримання вимог законодавства щодо проведення спеціальних перевірок стосовно підлеглих осіб, які були призначені на посади, що передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджений НАЗК.

З метою запобігання у подальшому порушенням антикорупційного законодавства НАЗК вимагає провести відповідні службові розслідування та розглянути питання про притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

Авторський коментар. Досить часто виникає запитання, яким документом керуватися при проведенні службових розслідувань, у разі якщо його проведення у своєму приписі вимагає НАЗК? У даному випадку при проведенні службового розслідування слід керуватися Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 691).

Зокрема, абзацом п’ятим пункту 1 цього Порядку встановлено, що з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом НАЗК за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності –особи, яка виконує його обов’язки, може бути проведено службове розслідування.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 1700 припис НАЗК є обов’язковим до виконання. Про результати виконання припису НАЗК посадова особа, якій його адресовано, інформує НАЗК упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису. За невиконання припису керівник органу, підприємства, установи, організації несе відповідальність, передбачену ст. 18846 КУпАП.

ЩОДО ТИПУ ДЕКЛАРАЦІЇ ДЛЯ УЧАСТІ У КОНКУРСІ

Як свідчить аналіз правозастосовної практики нового законодавства про державну службу в частині проведення конкурсів та нового антикорупційного законодавства в частині фінансового контролю, актуальним залишається у певних ситуаціях питання необхідності чи доцільності дублювання подачі декларації для участі у конкурсі, особливо якщо особою, яка є кандидатом для участі у конкурсі, уже подано декларацію, оскільки вона вже є, наприклад, публічним службовцем.

Як вимагає ст. 25 Закону № 889, особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії, серед необхідних документів, зокрема, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Інших вимог до декларації Законом № 889 не встановлено, у тому числі також не зазначено, який саме тип декларації: щорічну, перед звільненням, після звільнення чи кандидата на посаду — кандидат має заповнити.

Як зазначається у роз’ясненні Національного агентства з питань державної служби (далі — Нацдержслужба) від 26.10.2017 р. № 40-р/з, розміщеному на офіційному веб-сайті Нацдержслужби у рубриці «Роз’яснення», виходячи з положень Закону, як щорічна декларація, так і декларація після звільнення, а так само і декларація кандидата на посаду, подається за один і той же звітний період — минулий рік.

Отже, на думку Нацдержслужби, при поданні особою, яка бажає взяти участь у конкурсі, до комісії декларації береться до уваги лише звітний період, за який подається декларація, як того вимагає Закон № 889, без урахування типу поданої декларації.

Отже, будь-який тип поданої декларації може бути використано особою, яка бажає взяти участь у конкурсі, під час подання до конкурсної комісії відповідних документів, у разі якщо такою декларацією охоплений той звітний період, за який вимагається подати декларацію в оголошених умовах конкурсу.

Що стосується абз. 2 ч. 5 ст. 25 Закону № 889, яким встановлено вимогу подання переможцем конкурсу перед призначенням на посаду державної служби декларації за минулий рік, то період, який охоплював подані декларації, залежить від часу подання таких декларацій.

Отже, як підсумок, виходячи з роз’яснення Нацдержслужби, у випадку, якщо період, протягом якого необхідно переможцю конкурсу подати декларацію (від ухвалення рішення про перемогу у конкурсі до призначення на посаду), не змінює звітний період декларування, за який ним була подана декларація для участі конкурсі, то в такому випадку переможцю дублювати декларацію за один і той же період немає необхідності.

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ: ПИТАННЯ АКТУАЛЬНОСТІ

Експерти Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) презентували НАЗК та іншим заінтересованим сторонам звіти щодо управління конфліктами інтересів та вдосконалення механізму оцінки корупційних ризиків в Україні. Документи містять 99 рекомендацій щодо усунення проблемних питань чи удосконалення процесів діяльності Національного агентства у зазначених напрямах.

На офіційному веб-сайті НАЗК можна знайти два звіти: «Оцінка корупційних ризиків в Україні: поточний стан справ» (ENG) і «Управління конфліктами інтересів в Україні та Національне агентство з питань запобігання корупції» (ENG), підготовлені експертами EUACI.

Вказана подія ще раз підкреслює актуальність і важливість питання, пов’язаного із запобіганням та врегулюванням конфлікту інтересів для окремих категорій публічних службовців та прирівняних до них осіб. У зв’язку з цим наводимо окремі фрагменти типових судових рішень чи рішень НАЗК з цього приводу.

1. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва 23 квітня цього року заступника Голови Державного агентства рибного господарства України Андрія Кравченка визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Нагадаємо, за результатами перевірки інформації, яка надійшла до Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що заступник Голови Держрибагентства видавав накази про премії своїй колишній дружині, з якою він перебуває в особистих позаслужбових стосунках. Такі дії містять ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 1727 КУпАП, — вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

2. Національне агентство з питань запобігання корупції на своєму засіданні прийняло рішення про внесення приписів Голові Державного агентства України з питань кіно та Голові Державного агентства резерву України.

Так, Голова Держрезерву в порушення ч. 4 ст. 12 Закону № 1700 не надав запитувану НАЗК інформацію та копії документів. Відповідний запит було надіслано у зв’язку з отриманням НАЗК інформації про можливі порушення Головою Держрезерву вимог ст. 28 Закону № 1700 щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Йдеться про прийняття керівником органу рішення про переведення зарплатних проектів працівників апарату Держрезерву на обслуговування іншого банку, у системі якого він раніше працював.

Згідно з приписом, НАЗК вимагає надати копії документів, які стали підставою для прийняття Головою Держрезерву відповідного рішення.

Крім того, НАЗК встановило, що начальник управління державного регулювання та реалізації кінопроектів Держкіно передав в управління належні йому корпоративні права на користь своєї дружини, чим порушив вимоги частини першої статті 36 Закону щодо заборони передання в управління корпоративних прав на користь членів своєї сім’ї. Також посадовець письмово не повідомив НАЗК про передачу корпоративних прав та, відповідно, не надав нотаріально засвідчену копію укладеного договору, чим порушив вимоги частини п’ятої статті 36 Закону.

НАЗК вимагає провести службове розслідування, вжити заходів щодо усунення виявлених порушень та розглянути питання щодо притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

3. НАЗК на своєму засіданні прийняло рішення про направлення до суду 4 протоколів про адміністративні правопорушення за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, складених стосовно генерального директора Державного підприємства «Дніпропетровський державний цирк», який є посадовою особою юридичної особи публічного права, не повідомив у встановленому порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, розробивши та подавши на затвердження штатний розпис підприємства «Дніпропетровський державний цирк», яким, зокрема, встановлювалась надбавка його дружині.

Замість резюме цього блоку: незважаючи на той комплекс інформаційно-роз’яснювальних заходів, проведених як НАЗК, так і уповноваженими підрозділами з питань запобігання та виявлення корупції, які утворені практично у кожному державному органі/юридичній особі публічного права, на жаль, публічні службовці та прирівняні до них особи до питань, пов’язаних із запобіганням та врегулюванням конфлікту інтересів, ставляться все ще скептично, з недостатнім рівнем свідомості та відповідальності. Проте, «крапля по краплі і камінь розбиває», адже поняття «конфлікту інтересів» в українському законодавстві досить нове, воно офіційно з’явилося лише 7 років тому: у Законі № 1700 року вперше було визначення цього поняття.

Сподобалась стаття?

Виберіть свій варіант підписки, щоб отримати доступ до всіх номерів журналу «Держслужбовець».

journal_img
Друкована версія + електронна версія 90.00 грн. на місяць Передплатити Залишити заявку
journal_img
Електронна версія 75.00 грн. на місяць Передплатити Залишити заявку
запобігання корупції, антикорупційна політика, антикорупційна стратегія, проведення спеціальної перевірки, конфлікт інтересів додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті