З метою створення сприятливих умов для догляду за дітьми і їх виховання ст. 1821 КЗпП і ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) передбачено надання працюючій жінці, яка має двох або більше дітей віком до 15 років, щорічно соціальної додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).
Зазначимо, що соцвідпустка на дітей належить до виду соціальних відпусток, а не щорічних (ст. 4 Закону про відпустки). Отже, порядок надання щорічних відпусток не поширюється на соцвідпустку на дітей.
Між тим КЗпП і Закон про відпустки не містять особливих приписів про надання соцвідпустки на дітей. У ст. 19 Закону про відпустки лише зазначено, що працівниці за наявності відповідних підстав «надається щорічно додаткова оплачувана відпустка».
Тому на практиці вироблений такий підхід: працівниця, яка бажає скористатися правом на соцвідпустку на дітей, подає роботодавцеві заяву, в якій зазначає бажану дату початку такої відпустки.
Чи може роботодавець відмовити працівниці, яка подала відповідну заяву, в наданні соцвідпустки на дітей або вимагати використати її в інший період?
Мінсоцполітики в листах від 06.02.2018 р. № 204/0/101-18/284 і від 05.08.2016 р. № 435/13/116-16 зазначило: соцвідпустка на дітей надається в обов’язковому порядку за бажанням (заявою) працівниці.
Таким чином, якщо працівниця подала заяву, в якій висловила своє бажання реалізувати право на соцвідпустку на дітей, роботодавець не має права їй відмовити.
Чи може роботодавець ініціювати надання соцвідпустки на дітей в інший, ніж зазначений у заяві працівниці, період? Ми вважаємо, що ні. Роботодавець повинен надати працівниці соцвідпустку на дітей у період, зазначений у заяві.
Проте в разі виробничої необхідності ніхто не забороняє роботодавцеві звернутися до працівниці з проханням використати соцвідпустку на дітей в інший, ніж зазначений у заяві, період (у нашому випадку — у вересні 2018 року замість червня 2018 року). Якщо працівниця піде назустріч роботодавцеві, то соцвідпустка на дітей надається в період, погоджений між нею і роботодавцем. Але якщо працівниця відмовиться від пропозиції роботодавця, то соцвідпустка на дітей має бути їй надана в період, зазначений у її заяві про надання такої відпустки.
Водночас, щоб уникнути накопичення соцвідпусток на дітей і раціонального планування роботи установи, Мінсоцполітики (лист від 06.02.2018 р. № 204/0/101-18/284) вважає, що сторонам трудового договору доцільно погоджувати строки їх надання окремим рядком у графіку відпусток. Підкреслимо, що ця пропозиція «трудового» Міністерства є саме рекомендацією. Річ у тім, що графік відпусток обов’язково складають лише щодо щорічних відпусток (ч. 10 і 11 ст. 10 Закону про відпустки). А оскільки соцвідпустка на дітей не є щорічною відпусткою, то і включення такої соцвідпустки до графіку відпусток носить виключно рекомендаційний характер. Тобто КЗпП і Закон про відпустки не містять норм про обов’язкове включення соцвідпустки на дітей до графіку відпусток.
Висновок: Соцвідпустка на дітей надається в обов’язковому порядку за бажанням працівниці. Роботодавець повинен надати соцвідпустку на дітей у період, зазначений у заяві працівниці.
