Коли складення адмінпротоколу не відповідає вимогам закону?

В обраному У обране
Друк
Мороз Оксана, юрист-аналітик "Видавничого будинку "Фактор"
Держслужбовець Травень, 2018/№ 5
Зазначимо, що на практиці часто трапляються такі випадки, коли адміністративні протоколи складає орган, який не вправі це робити. Чому так відбувається та що з цим робити, будемо розбиратись далі. Більше того, в цій статті ми поговоримо про те, в яких випадках складення адміністративного протоколу за несвоєчасне подання е-декларації про майновий стан суб’єкта декларування правоохоронними органами не відповідає вимогам закону.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Закон № 1700 — Закон України від 14.10.2014 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції».

Рішення № 56 — рішення НАЗК «Про затвердження Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.02.2017 р. № 56.

Порядок — Порядок проведення перевірок Національним агентством з питань запобігання корупції, затверджений рішенням НАЗК від 01.08.2016 р. № 27.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

НАЗК, Національне агентство — Національне агентство з питань запобігання корупції.

Нагадаємо, що в Україні створена і діє єдина комплексна система уповноважених суб’єктів, покликаних забезпечити виявлення, досудове розслідування і запобігання корупційним правопорушенням. Такими органами є: Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Державне бюро розслідувань, Служба безпеки України, Національне агентство з питань запобігання корупції та Національна поліція України.

Зауважимо, що кожен «антикорупційний орган» має свою, так би мовити, ділянку роботи та уповноважений законодавством України на виконання своїх функцій. У цій статті ми поговоримо про повноваження на складення адміністративного протоколу за несвоєчасне подання декларації про майновий стан суб’єкта декларування, який із «антикорупційних органів» має право на його складення.

Слід зазначити, що КпАП передбачає відповідальність за вчинення правопорушень, пов’язаних із корупцією. Одним із таких найпоширеніших адміністративних правопорушень є несвоєчасне подання декларації про майновий стан суб’єкта декларування, відповідальність за що передбачено ст. 1726 КпАП.

Спробуємо ж розібратися, хто має право складати протоколи за вказане правопорушення та в якому порядку, і взагалі, яким органом здійснюються контроль та перевірка щодо вчасного подання декларації.

РОЗРІЗНЯЄМО ПОВНОВАЖЕННЯ НАЗК ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ

Відповідно до Рішення № 56 НАЗК визначається механізм проведення ним контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Нагадаємо, що згідно зі ст. 48 Закону № 1700 Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб’єктами декларування, такі види контролю:

1) щодо своєчасності подання;

2) щодо правильності та повноти заповнення;

3) логічний та арифметичний контроль.

Увага! Контроль щодо декларацій НАЗК здійснює відповідно до п. 5 розд. 1 рішення № 56 через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов’язана зі здійсненням такої функції, та автоматично засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Повну перевірку декларацій відповідно до цього Порядку Національне агентство здійснює через працівників підрозділу.

Згідно з п. 2 розд. 2 рішення № 56 НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій на підставі:

1

повідомлень, що надходять від державних органів, ОМС, а також юридичних осіб публічного права, які у встановленому Національним агентством порядку відповідно до ст. 49 Закону № 1700 перевіряють факт подання декларацій суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали)

2

інформації, що надходить до Національного агентства від осіб, які надають допомогу щодо запобігання і протидії корупції (викривачів), стосовно можливого факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування

3

інформації, що оприлюднюється у засобах масової інформації, у мережі Інтернет та вказує на можливий факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування

4

самостійного виявлення Національним агентством факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування відповідно до даних Реєстру

5

інформації, що надходить до Національного агентства від правоохоронних органів

6

інформації, що надходить до Національного агентства від громадських об’єднань, їх членів або уповноважених представників

У випадку встановлення факту неподання декларації суб’єктом декларування відповідно до вимог Закону № 1700 НАЗК письмово повідомляє про це:

— суб’єкта декларування;

— керівника державного органу, ОМС, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює суб’єкт декларування;

— спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції у визначеному Національним агентством порядку.

Відповідно до п. 5 розд. 2 рішення № 56, якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, Національне агентство направляє такому суб’єкту лист з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації.

За наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа Національного агентства складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням Національного агентства направляється до суду.

Тобто, рішення № 56 визначає суб’єктів, що наділені правом перевірки змін у майновому стані суб’єктів декларування, а також порядок перевірки та дії у разі встановлення факту неподання або несвоєчасного подання інформації про відповідні зміни суб’єктом декларування.

Разом із цим слід зазначити, що часто правоохоронні органи, зокрема, посадові особи Національної поліції, при виявленні корупційного правопорушення, посилаючись на ст. 255 КпАП, яка дає їм право на це, складають адміністративні протоколи, в подальшому направляючи справу для розгляду до суду.

Але Національна поліція України до суб’єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і змін у майновому стані суб’єктів декларування, не відноситься. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов’язана зі здійсненням такої функції.

Національна поліція вправі, виключно у випадку встановлення факту неподання декларації суб’єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціальний уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.

До того ж до завдань та повноважень Національної поліції жодним законодавчим актом не віднесено питання проведення перевірки в частині дотримання вимог антикорупційного законодавства чи будь-яких контрольних функцій у цій сфері.

Зауважуємо, що всі обов’язкові дії в частині проведення перевірки, у тому числі після встановлення факту несвоєчасного подання суб’єктом декларування декларації, має право здійснювати лише НАЗК. Результатом таких дій є складений адміністративний протокол, який передається до суду з метою вирішення питання щодо притягнення такої особи до відповідальності.

Варто зазначити: НАЗК проводить перевірку відповідно до Порядку проведення перевірок Національним агентством з питань запобігання корупції, затвердженим рішенням НАЗК від 01.08.2016 р. № 2.

Вказаним рішенням визначається, зокрема, механізм проведення Національним агентством перевірок дотримання вимог Закону № 1700, а також оформлення і розгляду результатів таких перевірок.

Зазначимо, що перевірки можуть бути двох видів:

Планова перевірка

Позапланова перевірка

Перевірка діяльності об’єкта перевірки, яка проводиться на підставі плану проведення перевірок на відповідний рік.

Проводяться відповідно до річного плану перевірок, який затверджується рішенням Національного агентства до 01.12 року, що передує плановому, та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті

Не запланована Національним агентством перевірка можливих фактів порушення вимог Закону № 1700, яка проводиться без попереднього повідомлення об’єкта перевірки.

Проводиться за наявності інформації, у тому числі від фізичних та юридичних осіб

Згідно з рішенням № 2:

— об’єктами перевірки є:

1) державні органи;

2) ОМС;

3) юридичні особи,

— завданнями перевірки є:

1) визначення стану організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, ОМС, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм;

2) встановлення можливих фактів порушення вимог Закону № 1700 об’єктами перевірок;

3) своєчасне попередження, виявлення та вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень антикорупційного законодавства.

Тобто, Національна поліція, здійснюючи перевірку особи як суб’єкта декларування та складаючи протокол без відповідного звернення НАЗК, виходить за межі своїх повноважень та діє поза межами чинного законодавства.

Насамкінець хочемо додати, що для побудови реально правової держави, як визначає Конституція України, повинна бути усунена корупція як з усіх органів влади, так і з інших суспільних відносин. З цією метою і були утворені спеціалізовані «антикорупційні органи», але задля їх ефективного та злагодженого функціонування потрібно беззаперечно дотримуватись вимог законодавства України.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити