Невиконання вимог роботодавця: притягнення до дисциплінарної відповідальності?

ПІДСТАВИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Підстави притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та порядок накладення стягнення регламентуються КЗпП.

Відповідно до ст. 139 КЗпП працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке містить склад дисциплінарного проступку, є підставою для застосування дисциплінарного стягнення.

Протиправність поведінки працівника може полягати в порушенні ним трудової дисципліни (трудових обов’язків), закріпленої нормами трудового права, зокрема КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, невиконанні ним розпорядження власника або уповноваженого ним органу.

Увага! Невиконання працівниками вимог роботодавця є порушенням трудової дисципліни тільки в тих випадках, якщо вимоги роботодавця є законними.

У нашому випадку селищний голова поклав на спеціаліста з реєстрації місця проживання обов’язки із розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КпАП, попри те, що відповідно до норм чинного законодавства справи вказаної категорії підвідомчі іншим органам.

Так, ч. 2 ст. 218 КпАП визначено, що адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 92, 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), 103¹, 103², 104, 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), 141, 142, 150 —152, 155, 155², ч. 2 ст. 156, ст. 156¹, 156², 159, 175¹ (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), 179, 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181, ч. 1 ст. 182, ст. 183, 186, 186¹, 212¹ цього Кодексу.

У свою чергу, відповідно до ст. 219 КпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, — виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), ст. 104, частинами першою і третьою ст. 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), ст. 127², 141, 142, 152, частинами першою — п’ятою ст. 152¹, ст. 159, 175¹ (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), 179, 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181, ч. 1 ст. 182, 183, 1861, 197, 198 цього Кодексу.

Від імені виконавчих комітетів (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів — виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 197, 198 цього Кодексу (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження в центрі надання адміністративних послуг), мають право адміністратори центрів надання адміністративних послуг.

Від імені виконавчих комітетів (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів — виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою ст. 122, частинами першою і другою статті 152¹ цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради — інспектори з паркування.

Крім того, Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення відповідальною особою за здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб на території відповідної селищної ради обумовлено, що спеціаліст з питань реєстрації місця проживання має право тільки складати протокол про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 197, 198 КпАП.

Отже, в цьому випадку доручення селищного голови щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КпАП, на здійснення якого спеціаліст з реєстрації місця проживання не має жодних повноважень, є неправомірним.

Відмова спеціаліста виконувати таке доручення не є порушенням трудової дисципліни.

Правові підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності спеціаліста з реєстрації місця проживання за відмову виконувати таке доручення — відсутні.

ПОРЯДОК НАКЛАДЕННЯ СТЯГНЕНЬ

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення:

догана;

звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Спеціаліст з реєстрації місця проживання, як посадова особа ОМС, не відноситься до категорії працівників, до яких можуть застосовуватись інші, окрім зазначених в ч. 1 ст. 147 КЗпП, види дисциплінарних стягнень.

Отже, у разі встановлення невиконання такою посадовою особою законного розпорядження голови відповідної ради до неї може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення, як догана та звільнення.

Такого виду стягнення, як попередження про дисциплінарну відповідальність за невиконання доручення голови, взагалі трудовим законодавством не передбачено.

З огляду на неправомірність доручення селищного голови про зобов’язання розглянути справу, віднесену до компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах сільських, селищних рад та виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, застосування до спеціаліста одного із видів стягнень, передбачених ч. 1 ст. 147 КЗпП, виключається.

Тож будьте уважними. Пам’ятайте, що посадові особи місцевого самоврядування мають діяти відповідно до повноважень та в рамках чинного законодавства.