Законом України від 10.12.2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» (далі — Закон № 889) передбачено, що з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді може встановлюватися випробувальний термін. Про це зазначається у відповідному розпорядчому документі із зазначенням строку випробування.
Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов’язковим. У разі незгоди особи з рішенням про встановлення випробування вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби.
Якщо державний службовець у період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов’язки.
Ранги державних службовців присвоюються одночасно з призначенням на посаду державної служби, а в разі встановлення випробування — після закінчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад.
Питання термінів початку або закінчення конкретної дії чи процесу, події Законом № 889 не врегульовано.
Відповідно до ст. 5 Закону № 889 правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв’язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
На підставі цих норм звернемося до Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) або Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ).
КЗпП у ст. 2411 говорить нам, що «Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідній день тижня».
Однак, це не дає ясної картини щодо термінів, які закінчуються у вихідні або святкові дні. Науково-практичний коментар до КЗпП говорить про те, що за загальним правилом в таких випадках використовується норма ч. 5 ст. 2411 КЗпП: «Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день». Таку ж норму містить і ст. 245 ЦКУ (ср. ).
Тож з урахуванням цих норм, з нашої точки зору, ранг присвоїти потрібно з понеділка.
Зверніть увагу! Суб’єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді. Суб’єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.
У разі якщо строк випробування закінчився, а державного службовця не ознайомлено з наказом про його звільнення з посади державної служби, він вважається таким, що пройшов випробування.
