Сторінка антикорупціонера: погляд із середини на деякі актуальні питання. Конфлікт інтересів

МАЙНОВИЙ СТАН

Весна набирає обертів, тішить око та душу своєю чудовою природою. За вікном — прекрасний місяць квітень. Людство готується до святкування Великодня — Світлого Воскресіння. З цим великим святом вітаємо і ми наших читачів. Добра вам, Божої благодаті, нехай Бог оберігає усіх нас.

Позаду деклараційна кампанія — 2019. Станом на кінець деклараційного періоду 2019 року подано 822 863 декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік — 816 509 щорічних декларацій (у 2017 році — 1 120 874 щорічні декларації). Наразі відповідні структури підбивають її «підсумки», оскільки електронна кампанія має своє продовження, яке виражається в контролі та перевірці декларацій. Але це вже інша історія.

Хоча деклараційна кампанія — 2019 вже в минулому, але не забуваємо повідомляти про суттєві зміни в майновому стані. Так, відповідно до статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни в майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції (далі — НАЗК). Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.

Рішенням НАЗК від 10.06.2016 р. № 3, зареєстрованим в Мін’юсті 15 липня 2016 року за № 961/29091, затверджено Форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, що складається з правил заповнення форми повідомлення та восьми розділів, у яких суб’єкт декларування зазначає інформацію про себе та об’єкти згідно із Законом:

1. Про суб’єкта декларування.

2. Доходи, у тому числі подарунки.

3. Об’єкти нерухомості.

4. Цінне рухоме майно — транспортні засоби.

5. Цінні папери.

6. Корпоративні права.

7. Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів).

8. Нематеріальні активи.

Під суттєвою зміною в майновому стані суб’єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року, в якому подається повідомлення (для поточного року цей поріг становить 96 050 грн.). Якщо вартість майна перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня, але була сплачена частинами, то повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно.

Про дохід, який був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється. У цьому контексті, зокрема, розуміються випадки, коли має місце затримання виплати заробітної плати, тобто заробітна плата суб’єкту декларування нарахована, але з певних причин не виплачена.

Для кожного випадку отримання доходу або придбання майна подається окреме повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування.

Хочемо наголосити, що ця норма діє постійно. Адже її невиконання може призвести до порушення Закону в частині несвоєчасного подання або неподання повідомлення про суттєві зміни, яке є правопорушенням, пов’язаним з корупцією, за що, зокрема, передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтею 172⁶ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не можна не згадати про ще одну подію, яка стосується України. Антикорупційна мережа для країн східної Європи та центральної Азії Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) констатувала прогрес України у виконанні наданих організацією рекомендацій за напрямами декларування та запобігання конфлікту інтересів.

Оцінка проводилась у рамках XX пленарного засідання мережі, що відбулося 20 — 22 березня 2019 року в Парижі, на якому був затверджений проміжний звіт Уряду України про результати виконання 26 рекомендацій. Попереднє оцінювання України відбувалось вісім місяців тому.

Рекомендації стосувались забезпечення виконання посадовими особами вимог закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, подальшого підвищення рівня їх обізнаності в цьому напрямі до повної імплементації нових норм у практику та спрощення застосування таких норм.

Щодо декларування Антикорупційна мережа ОЕСР рекомендувала забезпечити безперешкодне функціонування системи електронного декларування, удосконалити методику перевірки декларацій, зокрема шляхом запровадження системи логічного та арифметичного контролю (ЛАК) та автоматизованого обміну інформацією з державними реєстрами, забезпечити передачу до правоохоронних органів матеріалів за результатами перевірок з ознаками кримінальних правопорушень.

ПРО КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

Інформацію для цієї теми будемо черпати переважно з офіційного веб-сайту НАЗК. Як свідчить аналіз інформації, умовно можна виділити декілька типових ситуацій порушень вимог антикорупційного законодавства в частині врегулювання та запобігання конфлікту інтересів.

Перша. Керівники не вживають заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів у разі, якщо вони отримали відповідно до статті 28 Закону повідомлення від підлеглої особи. Це підтверджують такі приклади порушень.

1. НАЗК внесено припис в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України стосовно голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту прав споживачів, який не прийняв рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів у зв’язку з отриманням повідомлення про наявність потенційного конфлікту інтересів від начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві.

2. Внесено приписи міському голові м. Хмельницького стосовно в. о. директора Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради, яка не вжила заходів для врегулювання потенційного конфлікту інтересів у підлеглої особи — директора школи. А також директору Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради щодо усунення порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції» та вжиття заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів у директора школи.

3. Внесено припис голові Васильківської районної державної адміністрації Київської області, який всупереч вимогам частини четвертої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» не вжив передбачених цим Законом заходів щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів у діяльності головного лікаря Васильківської центральної районної лікарні, зумовленого її спільною роботою з близькою особою (чоловіком).

4. Внесено припис Рівненському міському голові стосовно начальника управління охорони здоров’я виконавчого комітету Рівненської міської ради, який не вжив заходів протягом двох днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої особи потенційного конфлікту інтересів щодо врегулювання цього конфлікту, чим порушив вимоги частин третьої та четвертої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

5. НАЗК внесло припис Міністру молоді та спорту України стосовно державного секретаря Міністерства молоді та спорту України, який не вжив належних заходів для врегулювання потенційного конфлікту інтересів у директора ДУ Західний ЦОП, чим порушив вимоги частини четвертої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Коментар авторів статті. Частиною четвертою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов’язаний вжити передбачених цим Законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Нагадаємо читачам, що зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів залежно від ситуації здійснюється шляхом:

— усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів (здійснюється у разі, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру);

— обмеження доступу особи до певної інформації (здійснюється у разі, якщо конфлікт інтересів має постійний характер);

— перегляду обсягу службових повноважень особи (здійснюється у разі, якщо конфлікт інтересів має постійний характер);

— переведення особи на іншу посаду (здійснюється у разі, якщо конфлікт інтересів має постійний характер і лише за згодою працівника);

— звільнення особи (здійснюється у разі, якщо конфлікт інтересів має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу);

— застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень (здійснюється у разі, якщо конфлікт інтересів має як постійний, так і епізодичний характер, і за умови, що вищезазначені шляхи врегулювання не можуть бути застосовані).

Друга. Посадовці, які входять до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо) не вживають заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів у разі його виникнення. Нижче наводимо деякі ситуації.

1. НАЗК внесло припис начальнику Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області стосовно порушення його підлеглим вимог Закону України «Про запобігання корупції» під час роботи у складі комісії з питань медико-психологічної реабілітації особового складу.

2. Внесено припис голові Семенівської РДА Полтавської області стосовно начальника відділу освіти, молоді та спорту Семенівської РДА Полтавської області, яка, виконуючи повноваження голови атестаційної комісії зазначеного відділу освіти, порушила вимоги пункту 3 частини першої статті 28 та частини другої статті 35 Закону України «Про запобігання корупції», прийнявши рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

3. Заступник керівника самостійного структурного підрозділу державного органу входить до складу конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантної посади керівника цього структурного підрозділу. У цьому випадку заступник перебуває у конфлікті інтересів, оскільки в нього виникає приватний інтерес під час виставлення оцінок, який може вплинути на об’єктивність оцінювання відповіді кандидата, оскільки заступник розглядає кандидата на посаду керівника структурного підрозділу уже з позиції майбутнього «шефа».

4. Двох братів, які працюють головними спеціалістами в одному державному органу, включено до складу комісії з перевірки діяльності установи, що належить до сфери управління цього органу. У цій ситуації має місце приватний інтерес, що спричиняє потенційний конфлікт інтересів, а за певних умов може спричинити і реальний конфлікт інтересів, оскільки це може вплинути на об’єктивність проведення контрольного заходу та на відображення в документах за результатами його проведення реального стану справ.

Коментар авторів статті. Особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлені статтею 35 Закону України «Про запобігання корупції».

Так, якщо виник реальний чи потенційний конфлікт інтересів у посадовця, який входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), він не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про те, що в нього конфлікт інтересів, може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься до протоколу засідання колегіального органу.

Третя. Преміювання близьких осіб або інших споріднених осіб. Досить часто трапляються випадки преміювання або інше заохочення керівниками себе або своїх родичів — підлеглих.

Наводимо приклади.

1. НАЗК направило до суду 6 адмінпротоколів стосовно головного лікаря Поліської центральної районної лікарні, який під час реалізації службових повноважень не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів, що виник у зв’язку з преміюванням його дружини, та в подальшому вчиняв дії та приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

2. НАЗК склало 16 протоколів стосовно директора відокремленого підрозділу «Старобільський технікум Луганського національного аграрного університету». Директор технікуму неодноразово видавала накази про встановлення премій та надбавок працівникам технікуму, в тому числі й своєму чоловіку, не повідомивши університет про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

3. НАЗК направило до суду 14 адмінпротоколів, що стосуються Сумського міського голови, який в умовах реального конфлікту інтересів видавав розпорядження про преміювання працівників виконавчого комітету міськради, у тому числі себе, а також не повідомляв про наявність у нього реального конфлікту інтересів НАЗК. Міський голова на власний розсуд і бачення оцінював особистий вклад у результати роботи та протягом 7 місяців встановлював самому собі премії у розмірі 65 % — 270 % до суми свого посадового окладу, надбавок і доплат.

4. Направлено до суду 26 протоколів про адміністративні правопорушення, складених стосовно директора Луганської обласної філармонії, які стосуються недотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Посадовець протягом року (з березня 2017-го по березень 2018-го) в умовах реального конфлікту інтересів видавав накази, якими встановлювалися нарахування премій його дружині та доньці, які працювали у його підпорядкуванні.

5. НАЗК складено два протоколи про адміністративні правопорушення стосовно особи, яка, перебуваючи на посаді головного лікаря Білоцерківського обласного онкодиспансеру, підписала наказ про преміювання своєї доньки, яка працює на посаді заступника головного лікаря з медичної частини у цьому ж закладі.

6. До суду направлено 2 адмінпротоколи стосовно особи, яка, перебуваючи на посаді головного лікаря Центру первинної медико-санітарної допомоги Білоцерківського району, підписала наказ про преміювання своєї дружини, яка працює на посаді лікаря загальної практики у цьому ж закладі

Коментар авторів статті. Як зазначається в частині першій статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», посадовці зобов’язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а також не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

У випадках, пов’язаних зі встановленням премій чи інших заохочень, зрозуміло, що слід застосовувати заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів. Одним із поширених шляхів є застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень (стаття 33 Закону України «Про запобігання корупції»). Цей шлях полягає у тому, що керівник вищого рівня визначає працівника, який або перевіряє стан та результати виконання особою, яка перебуває у конфлікті інтересів, завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються цією особою, або є присутнім при виконанні особою завдання, вчиненні нею дій, розгляді справ, підготовці та прийнятті нею рішень.

Четверта. Значна частина виявлених порушень антикорупційного законодавства в частині неврегулювання конфлікту інтересів припадає на депутатський корпус, зокрема на депутатів місцевих рад. Ми у своїх попередніх статтях не один раз говорили про цю проблему.

Наводимо деякі ситуації.

1. Складено 2 протоколи стосовно депутата Київської міської ради, який не повідомив у встановленому порядку про наявний у нього реальний конфлікт інтересів та проголосував за включення до порядку денного засідання Київської міської ради питання щодо приватизації земельної ділянки його дружини.

2. Складено 2 протоколи про адміністративні правопорушення стосовно депутата Івано-Франківської міської ради, яка не повідомила про наявний у неї реальний конфлікт інтересів та проголосувала за відведення земельної ділянки суб’єкту господарювання, у якому сама ж є учасником.

3. НАЗК направило до суду 2 адмінпротоколи стосовно депутата Березанської міської ради, яка на засіданні чергової сесії міської ради не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів, який виник під час голосування щодо зниження розміру орендної плати за земельну ділянку, що перебуває в оренді ТОВ «Привокзальний ринок», у переліку засновників і власників корпоративних прав якого є сама депутат, та взяла участь у голосуванні.

4. НАЗК направило до суду 2 протоколи про адміністративні правопорушення стосовно депутата Київської міської ради, який не повідомив про наявний у нього реальний конфлікт інтересів і проголосував за прийняття порядку денного Київської міської ради, до якого включено питання передачі земельної ділянки суб’єкту господарювання, засновником якого є сам депутат.

5. Направлено до суду 4 адмінпротоколи стосовно депутатів Бориспільської міської ради Київської області, які є батьком і сином. Депутати не повідомили міськраду про наявність у них реального конфлікту інтересів і взяли участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішення щодо зменшення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою для підприємства, власниками та керівниками якого є зазначені особи.

6. До суду направлено 2 протоколи про адміністративні правопорушення стосовно особи, яка, перебуваючи у статусі депутата Южноукраїнської міської ради, публічно не повідомила під час засідання міської ради про наявність у неї реального конфлікту інтересів і вчиняла дії в умовах реального конфлікту інтересів.

7. НАЗК направило до суду протокол щодо депутата Сумської міської ради, яка під час розгляду на засіданні сесії Сумської міської ради питання про поновлення договорів оренди земельних ділянок з ПП «Медсервіс», керівником якого був її син, а підписантом — чоловік, взяла участь у голосуванні стосовно зазначеного питання, порушивши вимоги пунктів 2 та 3 частини першої статті 28, частини першої статті 35 Закону України «Про запобігання корупції».

Коментар авторів статті. Розкладемо, так би мовити, все по полицях. Частиною першою статті 35 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема, визначено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності голів, заступників голів обласних і районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб і засади організації відповідних органів. Частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це (читай — про конфлікт інтересів) під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Отже, з огляду на норму цієї статті можна дійти висновку, що найголовніше для депутата місцевої ради, у якого при опрацюванні питання та прийнятті щодо нього рішення виникає конфлікт інтересів, — самостійно публічно оголосити про це на засіданні ради, де розглядається відповідне питання.

П’ята. Актуальною залишається проблема, пов’язана із запобіганням конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав, зокрема, непередання в управління або порушення строків передання в управління належних їй підприємств і корпоративних прав (стаття 36 Закону).

У поточному році НАЗК виявило низку порушень норм цієї статті.

1. Приписи внесено Першому віце-прем’єр-міністру України — Міністру економічного розвитку і торгівлі стосовно директора ДП «ДНІПРО-ВДМ» та Міністру інфраструктури України стосовно директора казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» у зв’язку із встановленням фактів непередання в управління іншій особі належних їм корпоративних прав у товариствах з обмеженою відповідальністю протягом 30 днів з моменту призначення на зазначені посади у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції».

2. Внесено припис Голові Конституційного Суду України стосовно судді КСУ, який не передав належні йому корпоративні права в управління іншій особі протягом 30 днів після призначення на посаду.

3. Внесено припис Міністру екології та природних ресурсів України стосовно керівника Національного природного парку «Нижньосульський», який не передав у встановленому Законом порядку в управління у тридцятиденний строк з моменту призначення на посаду належні йому корпоративні права сільськогосподарського товариства, чим порушив вимоги частини першої статті 36 Закону України «Про запобігання корупції».

Коментар авторів статті. Статтею 36 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також посадові особи юридичних осіб публічного права зобов’язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом. При цьому забороняється особам передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї.

У цій статті визначено шляхи та способи передачі в управління іншій особі підприємства та корпоративних прав.

Призначені особи в одноденний строк після передачі в управління належних їм підприємств і корпоративних прав зобов’язані письмово повідомити про це Національне агентство із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору.

Слід нагадати читачам, що недотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції», пов’язаних із запобіганням та врегулюванням конфлікту інтересів, є правопорушенням, пов’язаним з корупцією, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність із внесенням відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться НАЗК.

Автори статті сподіваються, що наведені у цій статті типові ситуації та наші коментарі будуть вам корисними при прийнятті відповідних управлінських рішень, вчиненні дій і мінімізують ризики порушення норм антикорупційного законодавства, пов’язаних із врегулюванням конфлікту інтересів.

Добра та благополуччя нам усім.