Так, ч. 5 ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III (далі — Закон про службу в ОМС) на час відсутності посадових осіб органів місцевого самоврядування (крім виборних посад) для виконання їх повноважень можуть прийматися на службу особи за строковим трудовим договором (контрактом).
Водночас механізму прийняття на роботу таких осіб зазначений Закон й інші спеціальні нормативні документи не містять. Тому для роз’яснення цього питання звернемося до Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Отже, це питання регулюється ст. 23 КЗпП, яка передбачає, що трудовий договір може бути укладеним на визначений строк, установлений за погодженням сторін. КЗпП також установлено, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру майбутньої роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
З огляду на збереження за основним працівником його робочого місця на час відпустки, здійснення роботи на такій посаді іншою особою є можливим лише тимчасово, на період відсутності основного працівника.
Тобто для цього випадку спеціальний закон, що регулює трудові відносини, допускає укладення строкового трудового договору. Тож тимчасовий працівник може працювати на посаді в органі місцевого самоврядування, і його правовий статус нічим, крім строку трудового договору, не буде відрізнятися від правового статусу посадової особи (основного працівника), яка працює за безстроковим трудовим договором.
Тепер щодо прийняття на роботу тимчасового працівника в ОМС. Як уже зазначалося, спеціальним законодавством не передбачено винятків або спеціальних процедур для прийняття на службу тимчасових працівників.
Тому вважаємо, що порядок його прийняття на службу не може відрізнятися від порядку прийняття на службу в ОМС, установленого для основних працівників.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону про службу в ОМС прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посади керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування здійснюється на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. Іншими найбільш поширеними процедурами призначення на посаду без конкурсного відбору є призначення за результатами стажування чи із кадрового резерву.
Водночас особливістю прийняття на службу тимчасових працівників є обов’язковість зазначення, що робота є строковою і чим цей строк обумовлений:
— в оголошенні про проведення конкурсу;
— у заяві кандидата, що пройшов конкурс, про призначення на посаду;
— у розпорядженні голови про призначення на посаду;
— у записі з трудової книжки про призначення. Резолютивну частину розпорядження голови слід сформулювати так: «призначити з (зазначити дату та ім’я фізичної особи) на посаду (зазначити назву посади) тимчасово, на строк перебування основного працівника (зазначити ім’я фізичної особи) у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як такого, що пройшов за конкурсом».
Слід звернути увагу на те, що більшість експертів вважає, що з урахуванням зазначених обставин конкурс може оголошуватися заздалегідь до надання основному працівнику відпустки у зв’язку вагітністю та пологами для забезпечення проведення всіх необхідних процедур і забезпечення безперервності виконання відповідних функцій.
Умови проходження та припинення служби тимчасових працівників також мають відповідати умовам, установленим для основних працівників (складання присяги, можливість встановлення випробувального терміну, присвоєння рангу, встановлення умов оплати праці, відпустки тощо).
Якщо основний працівник по закінченні відпустки у зв’язку вагітністю та пологами отримує відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, міський голова одночасно своїм розпорядженням може продовжити на відповідний строк (указаний у медичному висновку) перебування на посаді тимчасового працівника.
Якщо по закінченні строку відпустки основного працівника тимчасовий працівник продовжує працювати на відповідній посаді, він підлягає звільненню в останній день строку на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП (у зв’язку із закінченням строку) або переведенню на іншу посаду у разі потреби.
