ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон про персональні дані — Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI.
Закон про демографічний реєстр — Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VI.
ЗАКОНОДАВЧІ ВИМОГИ
Насправді відповідь на це запитання лежить не тільки в площині Закону про персональні дані, а в системному застосуванні законодавства, що визначає порядок роботи з інформацією.
Згідно зі ст. 2 Закону про персональні дані персональні дані — відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України від 02.10.1992 р. № 2657-XII «Про інформацію» до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.
Тому повідомлення про адресу житла та кількість зареєстрованих в ньому осіб може слугувати приводом для ідентифікації конкретної особи (наприклад, якщо вона зареєстрована там одна). Разом із тим, само по собі повідомлення про кількість зареєстрованих осіб не стає автоматичним розголошенням персональних даних, тим більше, що самим Законом про персональні дані передбачена можливість знеособлення персональних даних.
Знеособлення персональних даних — вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу.
Таким чином департамент реєстраційних послуг після знеособлення персональних даних має можливість надавати інформацію, за допомогою якої неможливо конкретно ідентифікувати особу.
Але...
Такий висновок також і не надає стовідсоткового права надавати запитувану інформацію. Адже орган приватизації, який робить подібного роду запити, має діяти в порядок і спосіб, визначені чинним законодавством (ст. 19 Конституції України).
Тому в пригоді стане законодавство, яке визначає порядок приватизації державного житлового фонду. Обов’язок подання необхідних для приватизації документів покладено на особу, яка бере участь у приватизації. Саме вона (вони) мають підтвердити шляхом подання відповідних довідок інформацію про кількість зареєстрованих та таких, яких бажають взяти участь у приватизації (адже зареєстровані за цією адресою можуть відмовитись від приватизації).
У разі виникнення сумнівів щодо поданих документів орган приватизації може зробити запит про перевірку наданої інформації.
Зверніть увагу, що цей запит випливає із попередньо отриманої довідки безпосередньо від осіб, які бажають взяти участь у приватизації житлового фонду, а не перекладає обов’язок з суб’єкта приватизації на орган приватизації, який «передоручає» виконання цього обов’язку іншим структурним підрозділам ради.
ПРО ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ
Тепер про надання інформації іншими структурними підрозділами ради із Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону про державний демографічний реєстр єдиний державний демографічний реєстр — це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до ст. 11 Закону про демографічний реєстр право на отримання інформації з Реєстру реалізується у порядку, встановленому законом.
Надання інформації, відомостей або інших персональних даних про особу (прим. ред. — у тому числі про місце реєстрації), що містяться у Реєстрі, здійснюється виключно у випадках, передбачених законами України, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини або за згодою самої особи.
При цьому доступ до інформації Реєстру в установленому порядку здійснюється уповноваженими суб’єктами після відповідної авторизації із збереженням інформації про особу, яка здійснила такий доступ, введені запити, витяги, час, дату, підстави зміни, перегляду, передачі та видалення або знищення персональних даних та іншої технологічної інформації.
Отже, під час кожного доступу до Реєстру відповідна особа має авторизуватись та фактично обґрунтувати законність доступу до інформації з обмеженим доступом. Навряд чи такі дії можна пояснити реалізацією органу приватизації права особи на участь у приватизації житлового фонду.
Тому, на моє особисте переконання, задля можливості пояснити правомірність своїх дій як працівникам департаменту реєстраційних послуг, так і органу приватизації щодо отримання інформації про кількість зареєстрованих за конкретною адресою осіб має бути беззаперечна згода особи на розголошення третім особам такої інформації навіть у знеособленому вигляді.
Електронне документування та оперативний обмін інформацією між структурними підрозділами ради (які мають статус юридичних осіб, тобто є окремими суб’єктами господарювання) полегшує роботу та знімає навантаження на суб’єктів звернення, мінімізує бюрократичні процедури та робить доступ простих людей до послуг легшим. Разом із тим слід бути обачними та виключити будь-які маніпулювання з боку посадових осіб. Правила роботи з персональними даними встановлюються Законом про персональні дані та локальними нормативними актами ради, які мають визначати процедури обміну даними.
Нагадаю, що обробка персональних даних — будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.
Мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних (ст. 6 Закону про персональні дані).
Обробка персональних даних здійснюється відкрито і прозоро із застосуванням засобів та у спосіб, що відповідають визначеним цілям такої обробки.
Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Винятком із зазначеного правила є випадки, якщо обробка персональних даних:
| 1 | здійснюється за умови надання суб’єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних |
| 2 | необхідна для здійснення прав та виконання обов’язків володільця у сфері трудових правовідносин відповідно до закону із забезпеченням відповідного захисту |
| 3 | необхідна для захисту життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних або іншої особи у разі недієздатності або обмеження цивільної дієздатності суб’єкта персональних даних |
| 4 | здійснюється із забезпеченням відповідного захисту релігійною організацією, громадською організацією світоглядної спрямованості, політичною партією або професійною спілкою, що створені відповідно до закону, за умови, що обробка стосується виключно персональних даних членів цих об’єднань або осіб, які підтримують постійні контакти з ними у зв’язку з характером їх діяльності, та персональні дані не передаються третій особі без згоди суб’єктів персональних даних |
| 5 | необхідна для обґрунтування, задоволення або захисту правової вимоги |
| 6 | необхідна в цілях охорони здоров’я, встановлення медичного діагнозу, для забезпечення піклування чи лікування або надання медичних послуг, функціонування електронної системи охорони здоров’я за умови, що такі дані обробляються медичним працівником або іншою особою закладу охорони здоров’я чи фізичною особою — підприємцем, яка одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та її працівниками, на яких покладено обов’язки щодо забезпечення захисту персональних даних та на яких поширюється дія законодавства про лікарську таємницю, працівниками центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, на яких покладено обов’язки щодо забезпечення захисту персональних даних |
| 7 | стосується вироків суду, виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом та здійснюється державним органом в межах його повноважень, визначених законом |
| 8 | стосується даних, які були явно оприлюднені суб’єктом персональних даних |
З огляду на зазначене, єдиним законним способом розголошення даних, які містяться у володільців (розпорядників) персональних даних органу приватизації, необхідних для реалізації права на приватизацію житлового фонду, є однозначна згода суб’єкта персональних даних.
Згода суб’єкта персональних даних — добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб’єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб’єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.
Більше того, така згода може бути надана як безпосередньо суб’єкту, який має доступ до Єдиного державного демографічного реєстру, так і органу приватизації, який під час обґрунтування можливості отримання подібного роду інформації буде надавати копію згоди на розголошення інформації.
Використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб’єктам відносин, пов’язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб’єкта персональних даних чи відповідно до закону (ст. 10 Закону про персональні дані).
З огляду на зазначене, під час розробки Положення ради про взаємодію її структурних підрозділів доречно передбачити порядок надання доступу до інформації з обмеженим доступом, чітко зазначивши мету обробки персональних даних та правила охорони інформації від незаконного та протиправного розголошення інформації третім особам. А під час роботи із суб’єктом персональних даних (фізичною особою, персональні дані якої обробляються) доречно отримувати письмову згоду на передачу персональних даних для реалізації потреб самої такої особи, у тому числі права на приватизацію житлового фонду.
