ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
План дій — План дій з реалізації принципів Міжнародної хартії відкритих даних, затверджений розпорядженням КМУ від 21 листопада 2018 року № 900-р.
Закон «Про доступ до публічної інформації» — Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI.
План заходів — План заходів з реалізації Концепції розвитку електронного урядування в Україні, затверджений розпорядженням КМУ від 22 серпня 2018 року № 617-р.
Положення про набори даних — Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835.
Розпорядження № 686 — Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 686-р «Деякі питання приєднання до Міжнародної хартії відкритих даних».
По суті План дій являє собою своєрідну Дорожню карту відкритих даних на 2018–2020 роки, тобто комплексний план дій Уряду стосовно розвитку сфери відкритих даних. Це вже третя Дорожня карта відкритих даних, яку приймають в Україні.
Перша укладена 2016 року, коли ця сфера тільки почала розвиватися в нашій країні.
Друга Дорожня карта прийнята 2017 року, після того як Україна приєдналася до Хартії відкритих даних і втілювала основні принципи цього документа.
Нинішня, третя Дорожня карта відкритих даних є відображенням сталого розвитку цієї сфери. Її норми більш конкретизовані. Під час її підготовки були проведені обговорення з громадськими організаціями, що працюють із відкритими даними, та враховані думки експертів.
Як повідомляється на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua/blog/zatverdzheno) Дорожня карта відкритих даних підготовлена у співпраці Державного агентства з питань електронного урядування України та проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах», що фінансується USAID/UKAID та виконується у партнерстві з Фондом Євразія та Фондом Східна Європа.
Розглянемо основні ключові питання. Що являють собою відкриті дані в українському контексті діяльності державних органів?
ВІДКРИТІ ДАНІ Є РІЗНОВИДОМ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
За визначенням ст. 1 Закону «Про доступ до публічної інформації» така публічна інформація має бути відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях.
Тобто це інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
А далі ст. 10-1 цього Закону детальніше визначає, що публічна інформація у формі відкритих даних.
Які основні заходи для органів державної влади передбачено Планом дій з реалізації принципів Міжнародної хартії відкритих даних?
Планом дій передбачено на загальнодержавному та місцевому рівні наступне. Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади слід забезпечити виконання затвердженого цим розпорядженням плану дій, у тому числі з урахуванням потреб осіб з інвалідністю, насамперед з порушенням зору та слуху, а також подавати кожного півріччя до 10 числа наступного місяця Державному агентству з питань електронного урядування інформацію про стан виконання зазначеного плану дій для її узагальнення та подання у двотижневий строк Кабінету Міністрів України.
Які законодавчі та організаційні нововведення у найближчий перспективі стосуватимуться діяльності різних державних органів?
Безпосередньо цей План дій містить декілька розділів.
«Відкритість за замовчуванням» передбачає нормативно-правове та організаційне забезпечення, а ще методологічне забезпечення та оцінювання.
Інший розділ «Оперативність та чіткість» зорієнтований на визначення суспільного інтересу та контроль якості даних.
А «Доступність і використання» передбачає розвиток Єдиного порталу та інше.
Додатково Планом заходів у розділі «Розвиток відкритих даних» визначено:
розробити план дій з реалізації принципів Міжнародної хартії відкритих даних в Україні на період до 2020 року;
організувати регулярне оновлення (не рідше одного разу на рік) переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, з урахуванням суспільного запиту та міжнародних угод, рейтингів і досвіду (виконавець — Державне агентство з питань електронного урядування).
ВІДКРИТІ ДАНІ: ВАЖЛИВІ НОВОВВЕДЕННЯ
Методологічне забезпечення та оцінювання діяльності розпорядників інформації з боку Державного агентства з питань електронного урядування до 2020-го року визначає 4 основні етапи:
1) запровадити надання розпорядникам інформації методологічної та консультаційної підтримки технічними спеціалістами та експертами з метою забезпечення виконання Положення про набори даних;
2) розробити та запровадити інструменти моніторингу розпорядників інформації, які визначені в Законі «Про доступ до публічної інформації», щодо належного виконання Положення про набори даних;
3) розробити індикатори оцінювання розвитку відкритих даних в Україні відповідно до методик міжнародних рейтингів Open Data Barometer, Open Data Index тощо, організувати проведення оцінювання та рейтингування розпорядників інформації;
4) провести громадське оцінювання розвитку відкритих даних та нагородження кращих практик на національному конкурсі з відкритих даних «Open Data Awards» в номінаціях: за найвищі стандарти публікації відкритих даних центральними органами виконавчої влади (Open Data Goverment Award) і за найвищі стандарти публікації відкритих даних місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (Open Data City Award).
Яким чином має практично здійснюватися популяризація відкритих даних серед держслужбовців та широкого загалу? Як місцева влада може долучитися до цих процесів?
Відповідно до Плану дій Державне агентство з питань електронного урядування, МОН, центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування (за згодою) протягом 2018-2020 років можуть в межах наявних повноважень залучитися до процесу популяризації відкритих даних. Тут є 5 можливих напрямків для ініціативи і співпраці:
1) розробити комунікаційну стратегію для популяризації відкритих даних;
2) організувати проведення регулярних публічних заходів з питань розвитку відкритих даних для різних цільових аудиторій (громадськість, бізнес, засоби масової інформації тощо);
3) організувати підготовку та поширення інформаційно-аналітичних та відеоматеріалів щодо популяризації відкритих даних;
4) сприяти залученню засобів масової інформації до популяризації теми відкритих даних;
5) ініціювати співпрацю з МОН та закладами освіти щодо включення питань відкритих даних, аналізу даних, журналістики даних до освітніх програм.
Наприклад, розпорядженням голови районної державної адміністрації, що стосується організації роботи з оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних, можна затверджувати комунікаційну стратегію для популяризації відкритих даних. Також місцеві ради та державні адміністрації на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць цілком можуть проводити різні громадські обговорення, прес-клуби та інші заходи за участю фахівців та засобів масової інформації, залучати до популяризації знань серед держслужбовців і широкої аудиторії місцеві освітні заклади і не тільки.
Які законодавчі та організаційні нововведення у найближчий перспективі стосуватимуться діяльності різних органів місцевого самоврядування?
Планом заходів з реалізації Концепції розвитку електронного урядування в Україні у розділі «Розвиток відкритих даних» передбачено розроблення та інтеграцію порталів відкритих даних органів місцевого самоврядування до єдиного державного веб-порталу відкритих даних відповідно.
У цьому напрямку роботи задіяні Державне агентство з питань електронного урядування, центральні органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації (2019-2020 роки).
Також цим розпорядженням за участі профільного Держагентства передбачено проведення національних конкурсів проектів у сфері відкритих даних протягом 2018-2020 років.
НЮАНСИ НАДАННЯ ТА ПОШИРЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
На практиці нерідко виникають ситуації, коли запитувачі публічної інформації критично висловлюються на адресу розпорядників інформації стосовно її не надання, а поширення таких відписок, що уся запитувана інформація міститься на такому-то ресурсі… Отож, розглянемо це докладніше.
Чи достатньо буде державному органу на отриманий запит повідомити запитувачу про наявність відкритих даних та відповідну адресу в мережі Інтернет?
Виходячи із змісту ст. 101 Закону «Про доступ до публічної інформації» та з урахуванням наявної практики парламентського контролю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розпоряднику інформації (будь-якому органу державної влади, місцевого самоврядування тощо) необхідно чітко надавати інформацію запитувачу, не обмежуючись лише посиланням на відкриті дані.
Адже «Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах». До того ж, публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Тому будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.
За якими принципами має оприлюднюватися відповідна публічна інформація, тобто набір даних у формі відкритих даних, що є у розпорядженні суб’єктів владних повноважень в Україні?
Оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних здійснюється за такими принципами: відкритість за замовчуванням; оперативність і чіткість; доступність і використання; порівнянність та інтероперабельність; покращене урядування і залучення громадян; інклюзивний розвиток та інновації. Це передбачено Положенням про набори даних.
Яка публічна інформація має відкрито і безперешкодно оприлюднюватися відповідними розпорядниками?
Додаток до Положення про набори даних містить необхідний Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.
У цьому Переліку визначено групу — «Усі розпорядники інформації». Отож, кожен розпорядник інформації повинен оприлюднювати такі дані за різними групами.
Яку інформацію повинні оприлюднювати для широкого загалу місцеві державні адміністрації? Наскільки відрізняється обсяг роботи в цьому напрямку для органів місцевого самоврядування?
Для облдержадміністрацій передбачено оприлюднювати Схеми планування територій областей. А райдержадміністраціям необхідно оприлюднювати схеми планування територій районів.
Порівняно із місцевими державними адміністраціями, набори даних, що підлягають оприлюдненню місцевими радами, є набагато більшими за групами і змістом.*
* Докладніше із повним переліком даних, що повинні оприлюднювати органи місцевого самоврядування у формі відкритих даних, можна ознайомитися за посиланням: zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-п, Додаток до Положення (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 р. № 1100) у розділі «Органи місцевого самоврядування».
Чи обмежені розпорядники інформації в її поширенні, якщо відповідні дані не включено до переліку, але практично наявна інформація має неабиякий суспільний інтерес?
На підставі п. 5 Положення про набори даних для забезпечення доступу до публічної інформації розпорядник інформації може здійснювати оприлюднення наборів даних, які не включені до переліку, якщо інше не передбачено Законом України «Про доступ до публічної інформації», у разі високого суспільного інтересу до таких даних (високої частоти їх запитування; за результатами опитування громадської думки; наявності інших обставин). Також передбачено, що розпорядник інформації оприлюднює та регулярно оновлює на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних набори даних, що перебувають у його володінні. Також розпорядники інформації повинні орієнтуватися на максимальну доступність, прозорість, відкритість у поширенні наявної публічної інформації, віднесеної до інформації з відкритим доступом.
З якою періодичністю розпорядники інформації повинні оновлювати набори даних, що є в їхньому розпорядженні?
На підставі п. 15 «Положення» розпорядник інформації самостійно визначає періодичність оновлення наборів даних, які перебувають у його володінні та оприлюднюються, якщо інше не передбачено законодавством. Може встановлюватися така періодичність оновлення наборів даних: для наборів даних, оприлюднених за допомогою інтерфейсу прикладного програмування, — відразу після внесення змін; для наборів даних, що мають планову періодичність оновлення: більш як один раз на день; щодня; щотижня; щомісяця; щокварталу; кожного півріччя; щороку; для наборів даних, зміни до яких були внесені позапланово, — протягом трьох робочих днів з моменту внесення таких змін.
Яким чином має бути практично запроваджено можливість для зворотного зв’язку користувачів з розпорядником інформації (місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування і не тільки)? Якою має бути форма для зворотного зв’язку?
Відповідно до п. 16 Положення сторінка набору даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних повинна містити форму для зворотного зв’язку користувачів з розпорядником інформації шляхом надсилання пропозицій, відгуків тощо.
Форма для зворотного зв’язку може включати форму для залишення коментарів на сторінці набору даних, гіперпосилання на таку форму чи надіслання листа електронною поштою на адресу відповідальної особи розпорядника інформації.
Що має зазначити розпорядник інформації на сторінці набору даних, що оприлюднюється, аби мати практичні можливості для зворотного зв’язку з боку користувачів інформації? Чи покладено певні обов’язки на користувачів інформації?
Відповідно до п. 17 Положення на сторінці кожного набору даних, що оприлюднюється згідно з цим Положенням, розпорядник інформації розміщує таку інформацію в текстовому вигляді: «Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація у формі відкритих даних (відкриті дані) оприлюднюється для вільного та безоплатного доступу до неї. Відкриті дані дозволені для їх подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, зокрема в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту відкриті дані з обов’язковим посиланням на джерело їх отримання.»
Отож, законодавством створено усі умови користувачам для вільного, безоплатного і безперешкодного доступу до інформації. Але є одне застереження, яке стосується права інтелектуальної власності на ту інформацію, якою володіють розпорядники. Умовою будь-якого подальшого використання відкритих даних є обов’язкове посилання на джерело їх отримання (у тому числі гіперпосилання на веб-сторінку відкритих даних розпорядника інформації).
