(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
1/27
Держслужбовець
Держслужбовець
Січень , 2019/№ 1

Сторінка антикорупціонера: погляд із середини на деякі питання. Фінансовий контроль

Вітаємо наших читачів з Новим роком та Різдвом Христовим. Нехай 2019 рік принесе нам, українцям, миру, добра, злагоди та благополуччя. Ми продовжуємо вести розпочату у 2018 році нашу «Сторінку антикорупціонера: погляд із середини на деякі питання». У цій статті приділимо увагу одній із актуальних проблем — декларуванню, незважаючи на те, що у січні декларування лише набирає обертів (декларанти збирають інформацію про свої доходи, очікують даних, зокрема, з органів фіскальної служби та пенсійного фонду — для звірки). Наразі не менш значимою темою є розроблення органами влади власних антикорупційних програм, проте перевагу все ж таки віддамо питанням, пов’язаним із фінансовим контролем. Оскільки, як показує практика, найбільше недоречностей виникає саме тут.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон № 2155 — Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII.

Закон № 852 — Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 р. № 852-IV.

Закон № 1700 — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

НАЗК — Національне агентство з питань запобігання корупції.

Для усіх категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто публічних службовців, це вже третя електронна деклараційна кампанія, яка триватиме з 1 січня до кінця доби 31 березня 2019 року.

У декларації зазначається інформація станом на 31 грудня 2018 року.

Для осіб, які на час заповнення декларації є публічними службовцями, слід вибрати тип декларації — щорічна, а для осіб, які у 2018 році припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, і на час заповнення декларації таку діяльність продовжують не виконувати, — після звільнення.

ЕЦП = КЕП

Як зазначалося нами раніше, у зв’язку із набранням 7 листопада 2018 року чинності Законом № 2155 Закон № 852 втратив чинність. Наразі замість термінів «Електронний цифровий підпис» використовується «Кваліфікований електронний підпис», «Акредитований центр сертифікації ключів» — «Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг».

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2155 електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону № 852 до набрання чинності цим Законом (тобто включно до 06.11.2018 р.), використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис (далі — КЕП) та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

При вході до електронної системи декларування офіційного веб-сайту НАЗК міститься перелік 19 кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг (по-старому — АЦСК), у якому, зокрема, зазначаються АЦСК органів юстиції України, АЦСК ІДД ДФС, АЦСК ПАТ КБ «ПриватБанк», АЦСК МВС України тощо, що дає змогу отримати КЕП (по старому — ЕЦП) суб’єкту декларування за певних умов самостійно.

Нагадаємо читачам, що у разі зміни КЕП його необхідно зареєструвати в Національному агентстві з питань запобігання корупції. Для цього декларант має зайти на сторінку входу до Реєстру декларацій https://portal.nazk.gov.ua/login і скористатись посиланням: «Я загубив/змінив свій приватний ключ». У полі «Поточна електронна адреса» слід вказати електронну поштову скриньку, з якою декларант зареєстрований у Реєстрі, та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення». На вказану поштову скриньку надійде лист «Зміна КЕП | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ». Для зміни КЕП необхідно перейти за посиланням у листі, після цього у полі «Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг (АЦСК)» обрати відповідного кваліфікованого надавача (АЦСК), в якому декларант отримав новий КЕП (ЕЦП), обрати файл нового КЕП (ЕЦП), вказати пароль від нового КЕП (ЕЦП) та натиснути кнопку «Змінити ЕЦП». Після успішного виконання вказаних дій з’явиться повідомлення про розгляд заявки декларанта. Заявки на зміну КЕП (ЕЦП) розглядаються протягом 1 доби у робочий час. При цьому декларант може здійснити спробу входу до Реєстру з новим КЕП (ЕЦП) через вказаний час та не очікувати листа з подальшими інструкціями.

У разі ж якщо змінено одночасно і КЕП (ЕЦП), і адресу електронної пошти, то у такому випадку слід звернутися до служби технічної підтримки, направити лист на електронну поштову скриньку support@nazk.gov.ua, зазначивши при цьому назву помилки (як правило, виникає помилка «Користувач з таким податковим номером вже зареєстрований»), або викласти суть порушеного питання, вказати прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН) та зазначити актуальну поштову скриньку. Після цього на нову адресу електронної пошти має надійти повідомлення від НАЗК. Далі — діяти за алгоритмом, передбаченим для випадку зміни КЕП (ЕЦП).

НЮАНСИ ЗАПОВНЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ

Незважаючи на значну проведену органами влади роз’яснювальну роботу, вважаємо за доцільне звернути увагу читачів на деякі моменти при заповненні електронних декларацій.

1. До членів сім’ї, про які суб’єкт декларування зазначатиме у розділі 2 декларації, належать такі особи:

— особи, які перебувають у шлюбі (незалежно — проживають вони разом чи ні);

— особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (тобто особи, які перебувають у цивільному шлюбі);

— діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, якщо вони з декларантом: спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки сімейного характеру (виконання цих умов одночасне).

2. У деяких розділах декларації зустрічаються порогові суми, кратні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ПМ), встановленого на 1 січня 2018 року, — 1762 гривні.

5 ПМ — 8 810 грн.

У розділі 11. Доходи, у тому числі подарунки відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує 8 810 грн., для подарунків у вигляді грошових коштів — якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує 8 810 грн.

50 ПМ — 88 100 грн.

У розділі 12. Грошові активи не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 88 100 грн.

У розділі 13. Фінансові зобов’язання відомості щодо фінансових зобов’язань (дані про вид зобов’язання, його розмір, валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та дату виникнення зобов’язання) зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 88 100 грн. У разі, якщо розмір зобов’язання не перевищує 88 100 грн., зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання.

У розділі 14. Видатки та правочини суб’єкта декларування відомості про видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, зазначені у розділах 3–12 цієї декларації, вносяться у декларацію лише у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 88 100 грн.

100 ПМ — 176 200 грн.

Розділі 5. Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів). У цьому розділі зазначаються:

цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 176 200 грн., що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.

Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо).

Слід звернути увагу, що у цьому розділі не декларуються цінні папери, корпоративні права, готівкові кошти, кошти на рахунках в банку чи інших фінансових установах, дорогоцінні (банківські метали).

3. Кредит — це дохід.

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом його походження з України — будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Отже, інформацію про кредит, крім у 13 розділі декларації, слід зазначити ще й в 11 розділі, незалежно від суми отриманого кредиту.

Крім того, суб’єкт декларування у разі отримання ним кредиту, позики, поворотної фінансової допомоги (позички) тощо на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (для 2019 року ця сума становить 96 050 грн.), зобов’язаний протягом 10 днів подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, як того вимагає норма частини другої статті 52 Закону № 1700.

ПРАВОПОРУШЕННЯ В ЧАСТИНІ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ: ПРИКЛАДИ

У наступному блоці нашої статті наводимо приклади ситуацій, щодо яких Національним агентством з питань запобігання корупції складено протоколи про адміністративне правопорушення в частині фінансового контролю.

1. Виявлено ознаки кримінального правопорушення за результатами перевірки декларації за 2016 рік, поданої депутатом Київської міської ради. Встановлено, що депутат не зазначив у декларації відомості про дві свої квартири, одна з яких, площею 48 кв. м, розташована у м. Полтава, а інша, площею 87 кв. м, — у м. Карлові Вари, Чехія. Також декларант не зазначив та неправильно зазначив свої доходи, відомості про які містяться у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (про суми доходів, нарахованих фізичним особам податковими агентами, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб). Загальна сума недостовірних відомостей становить 2 634 780,33 грн.

2. Направлено до суду адмінпротокол стосовно начальника Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини, який при заповненні та поданні декларації зазначив недостовірні відомості, що відрізняються на загальну суму 400 608 грн.

3. Встановлено, що народний депутат, подаючи декларацію за 2015 рік, не задекларував 19 власних земельних ділянок та 1 земельну ділянку дружини, які розташовані в Донецькій області та більшість з яких призначені для ведення особистого селянського господарства. Орієнтовна загальна вартість земельних ділянок на ринку станом на звітну дату становила більше 16 млн грн. Крім того, депутат не вказав у декларації, що є власником 1/3 квартири, та не задекларував квартиру дружини.

4. Депутат Мангушської районної ради Донецької області у декларації за 2016 вказав житловий будинок, зазначивши, що йому не відома його вартість на момент набуття права власності. Однак така вартість визначалась під час реєстрації відповідного права, міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та становить 1 486 794 гривень.

Також депутат не вказав вартість придбаного ним у 2015 році автомобіля, не задекларував транспортний засіб дружини. Загалом встановлено відображення у декларації посадовця недостовірних відомостей на суму понад 1,6 млн грн.

5. За результатами повної перевірки декларацій встановлено, що завідувач секретаріату Комітету Верховної Ради України у деклараціях за 2015-2017 роки не задекларував фінансові зобов’язання за договором позики, які на кінець звітних періодів становили 319 000 доларів США, та сплачені протягом 2015 року відсотки за такими зобов’язаннями. Також посадовець не задекларував дохід дружини у вигляді соціальних та страхових виплат, недостовірно вказав інформацію щодо розміщених коштів на рахунках подружжя в банках, відсотки, нараховані йому та дружині банком.

6. За результатами повної перевірки декларацій встановлено, що народний депутат у декларації за 2017 рік не вказав вартість на дату набуття придбаної нерухомості: житлового будинку та квартири. Загальна сума недостовірних відомостей, встановлених під час перевірки декларації депутата, — 2 452 000 грн.

7. За результатами повної перевірки декларацій встановлено, що директор Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України не задекларував частку земельної ділянки, не вказав корпоративні права дружини в одному господарському товаристві та грошовий еквівалент її частки в іншому товаристві, не вказав доходи дружини від надання майна в лізинг, оренду або суборенду та недостовірно задекларував суму коштів, розміщених на рахунку дружини. Загалом встановлено відображення у декларації посадовця недостовірних відомостей на суму 667 508 грн.

8. Так, під час перевірок було встановлено, що депутат Прилуцької районної ради у декларації за 2017 рік не задекларував власну квартиру, автомобіль ГАЗ, недостовірно вказав суму внеску до статутних капіталів товариств. Також депутат не вказав у декларації квартиру, житловий будинок та 3 земельні ділянки дружини. Загалом у декларації депутата встановлено недостовірні відомості на суму понад 1,43 млн грн.

9. Встановлено, що народний депутат у деклараціях за 2015 та 2016 роки не задекларував корпоративні права у двох господарських товариствах, загальний розмір яких у грошовому еквіваленті становить 1 054 000 гривень.

10. Прокурор прокуратури Київської області у декларації за 2016 рік не вказав вартість придбаних ним у 2014 році мотоцикла Harley-Davidson та у 2016 році автомобіля BMW 525D, не задекларував дохід від продажу іншого авто та не вказав корпоративні права дружини.

11. За результатами повної перевірки декларації народного депутата виявлено ознаки кримінального правопорушення — незаконного збагачення. Так, у декларації за 2016 рік нардеп задекларував власні та дружини грошові активи на загальну суму в гривневому еквіваленті 14 166 058 гривень, законність походження яких не підтверджено доказами. Депутат пояснив наявність коштів здійсненням різноманітних операцій з криптовалютою «біткоїн», однак жодних документів, які б підтверджували відповідні факти, не надав.

12. Головний лікар комунального закладу у декларації за 2016 рік не вказав належні йому 2 земельні ділянки, садовий будинок, водний транспортний засіб, власну заробітну плату. Крім того, посадовець не вказав дружину як члена своєї сім’ї та відповідно її активи: 3 земельні ділянки, 2 квартири, автомобіль, отриманий у звітному році дохід. Загалом встановлено зазначення недостовірних відомостей на суму 1 804 860 гривень.

ДОДАТКОВІ ЗАХОДИ ФІНКОНТРОЛЮ

Наостанок автори статті вважають своїм обов’язком нагадати нашим читачам вимоги статті 52 Закону № 1700 щодо додаткових заходів здійснення фінансового контролю.

1. У разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунку в установі банку-нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний у десятиденний строк письмово повідомити про це Національне агентство у встановленому ним порядку, із зазначенням номера рахунку і місцезнаходження банку-нерезидента.

2. У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (для 2019 року така сума становить 96 050 грн.), зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.

Звертаємо увагу, що дотримання вищезазначених норм статті 52 не залежить від деклараційної кампанії. Про кожну суттєву зміну суб’єкт декларування подає окреме повідомлення.

У лютому 2018 року Національне агентство з питань запобігання корупції уточнило, як розуміти поняття «дохід», що міститься у частині другій статті 52, доповнивши Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (рішення Агентства від 11 серпня 2016 року № 3) новим питанням 651 такого змісту.

651. Роз’яснення поняття «одноразовий дохід», яке застосовується при повідомленні суб’єктами декларування про суттєві зміни в майновому стані.

Зобов’язання частини другої статті 52 Закону є додатковим заходом здійснення фінансового контролю, спрямованого на з’ясування фактичної зміни у майновому стані суб’єкта декларування. Тобто повинна виникати реальна суттєва зміна у майновому стані, яка полягає у можливості використання відповідного доходу для задоволення власних потреб суб’єктом декларування.

Під поняттям «одноразовий дохід» слід розуміти отримання суб’єктом декларування доходу, що перевищує суму в розмірі 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, який нарахований та виплачений одним джерелом доходу, має певну ознаку доходу та визначену дату набуття права власності на такий дохід (дату отримання доходу).

При цьому для обчислення суми, яка створює у суб’єкта декларування обов’язок подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, необхідно брати нарахований розмір «одноразового доходу», оскільки відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу, податковий агент, який нараховує, виплачує або надає оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб. Наприклад, у випадку отримання кількох платежів заробітної плати з різними сумами має місце отримання декількох одноразових доходів з одного джерела. Тобто особа може розпоряджатись грошовими коштами одразу після їх одержання (надходження частинами, наприклад, заробітна плата за першу половину місяця — 15-го числа і заробітна плата за другу половину місяця — до 30-го числа).

Отже, суб’єкт декларування повинен подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані лише в тому разі, коли розмір нарахованої заробітної плати за половину місяця, виплачений йому на певну дату, перевищує суму в розмірі 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Підсумовуючи, хочемо звернути увагу наших читачів, що Національне агентство з питань запобігання корупції з урахуванням проведеного аналізу проблемних питань, що виникають у декларантів при заповненні електронних декларацій, внесло у зазначені Роз’яснення ряд змін, з якими рекомендуємо ознайомитися. Оновлені Роз’яснення розміщені на офіційному веб-сайті Агентства за посиланням: https://nazk.gov.ua/sites/default/files/docs/2019/news/rozyasnennya_29.12.2018_2.pdf.

Гарного 2019 року! Успішної деклараційної кампанії!

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
запобігання корупції, антикорупційна політика, антикорупційні програми, електронна система декларування, електронний цифровий підпис, кваліфікований електронний підпис, електронні довірчі послуги, електронна декларація, заповнення декларації, фінансовий контроль додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті