Компенсація за частину відпустки без звільнення: можна, але обережно

У листі, що коментується, Держпраці заявляє, що заміна щорічної відпустки грошовою компенсацією є порушенням трудового законодавства, зокрема ст. 80 і 83 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП), ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). За таке порушення роботодавцеві «світить» штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП (наразі — 3723 грн.), а посадовим особам — адмінштраф на підставі ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х. У загальному випадку розмір адмінштрафу становить від 510 до 1700 грн.

У ситуації, коли йдеться про те, щоб повністю замінити щорічну відпустку виплатою грошової компенсації, «трудовики» дійсно праві. Це поза законом.

Але якщо ми говоримо про грошову компенсацію частини щорічної відпустки в період трудових відносин між працівником і роботодавцем (тобто без звільнення), то цей варіант цілком уписується в норми чинного законодавства, що неодноразово підтверджувало Мінсоцполітики у своїх листах. Щоправда, замінити працівникові відпустку грошима вийде лише при виконанні певних умов.

1. Розраховувати на отримання компенсації за невикористані дні відпустки можуть тільки працівники старше 18 років (ч. 5 ст. 24 Закону про відпустки).

2. Замінені грошовою компенсацією можуть бути виключно дні щорічної відпустки. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки щорічними відпустками вважаються:

• основна відпустка (ст. 6 Закону про відпустки);

• додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки);

• додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки);

• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (зокрема, щорічна додаткова відпустка за стаж держслужби, щорічна додаткова відпустка за стаж служби в органах місцевого самоврядування).

Цю позицію підтримує і Мінсоцполітики в листі від 19.01.2017 р. № 132/0/101-17/284.

3. Без звільнення можна компенсувати грошима лише частину щорічної відпустки (основної та додаткових), що належить працівникові за відпрацьований робочий рік. Яку? Ту, що перевищує 24 календарні дні (ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки). Тобто 24 календарні дні працівник повинен використати для відпочинку у відпустці, а інші дні можна компенсувати грошима.

Якщо загальна тривалість щорічної відпустки працівника становить рівно 24 календарні дні, то компенсація за невикористані дні відпустки можлива лише при звільненні.

4. Працівникові повинно бути фактично надано 24 календарні дні щорічної основної та додаткових відпусток за відповідний робочий рік. Тоді за інші дні щорічної відпустки за той же робочий рік, що і надані 24 календарні дні щорічної відпустки, працівникові (за його бажанням) виплачується грошова компенсація.

Не можна спочатку виплатити грошову компенсацію працівникові за невикористану відпустку, а потім надати щорічну відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів. Але, на думку Мінсоцполітики, викладену в листі від 07.12.2016 р. № 731/13/116-16, на підставі відповідної заяви працівника в наказі про надання 24 календарних днів щорічної відпустки може бути також передбачено виплату грошової компенсації за інші дні цієї відпустки, одночасно з оплатою наданих днів або відразу після їх використання.

5. Отримання грошової компенсації — право працівника. Тому він повинен звернутися до роботодавця із заявою про виплату такої компенсації.

Водночас, для деяких категорій працівників тривалість щорічних відпусток визначається й спеціальними нормативно-правовими актами (див. таблицю нижче), а положення Закону про відпустки в цій частині на них не поширюються. Виплату грошової компенсації частини невикористаної щорічної відпустки таким працівникам здійснюють у звичайному порядку.