ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
Ясна річ, що у зв’язку з великою завантаженістю можна абсолютно випадково написати не ту цифру в наказі. Усі ми люди. Звичайно, ми вам бажаємо, щоб подібних ситуацій у вашій практичній діяльності ніколи не виникало. Але знати, як виправити цю ситуацію, про всяк випадок потрібно. У цьому нам допоможе постанова Верховного Суду від 27.03.2019 р. у справі № 524/3490/17-ц.
СУТЬ СПОРУ
Працівник був звільнений за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП). Але в наказі про його звільнення припустилися помилки, і працівника звільнили на підставі п. 1 ст. 26 КЗпП. Працівник відділу кадрів просто переплутав ст. 36 КЗпП зі ст. 26 КЗпП (стосується встановлення випробування при прийнятті на роботу).
ПОЗИЦІЯ СТОРІН
Працівник вважає, що його звільнили незаконно, оскільки заява про звільнення була написана під психологічним тиском. Більше того, в цій заяві як підставу для звільнення зазначено п. 1 ст. 36 КЗпП, проте в наказі підставою для звільнення зазначено «за угодою сторін, п. 1 ст. 26 КЗпП». Відразу зазначимо, що в цьому випадку йдеться про банальну описку роботодавця в наказі (неправильно вказана стаття КЗпП), а не про неправильну підставу для звільнення. Звільнити за ст. 26 КЗпП неможливо, оскільки для звільнення за результатами випробування є спеціальна норма — п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Роботодавець вважає, що діяв законно. Між ними була досягнута домовленість про звільнення за угодою сторін, про що свідчить подана працівником заява і підписана угода про припинення трудового договору.
ВИРІШЕННЯ СПРАВИ СУДАМИ
Суди залишилися непохитними і стали на бік роботодавця.
Представники Феміди вважають, що припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору.
Для цього обов’язково слід установити: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видання наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін про припинення договору за угодою сторін.
Установивши, що звільнення відбулося за угодою сторін і на підставі відповідної заяви, а анулювання такої домовленості не мало місця, суди визнали таке звільнення законним. Той факт, що заява була написана в умовах психологічного тиску, не знайшов свого підтвердження в матеріалах справи.
Що ж до описки в наказі, то, на думку ВС, цей факт ніяк не впливає на законність звільнення. Для усунення цієї прикрої помилки роботодавець повинен видати наказ про внесення змін до наказу про звільнення.
