ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
КПК — Кримінальний процесуальний кодекс України.
Закон про охорону праці — Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.
Тимчасова інструкція — Тимчасова інструкція про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп’яніння, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я «Про заходи щодо подальшого удосконалення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп’яніння» від 01.08.88 р. № 06-14/33-14.
ПРАВОВІ ПІДСТАВИ
У ст. 46 КЗпП передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Як бачимо, серед випадків відсторонення від роботи умовно можна виділити:
— ті, які зумовлені поведінкою самого працівника і, як наслідок, розумними сумнівами роботодавця в якісному та безпечному виконанні ним своїх трудових обов’язків (поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння, відмова від проходження медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці);
— інші випадки, які стосуються відсторонення за вимогою компетентних органів з метою уникнення у подальшому протиправних дій з боку працівника.
Тож пропоную детально розглянути ті випадки відсторонення (недопуску до виконання трудових обов’язків), які стосуються безпосередньо посадових осіб ОМС.
НЕТВЕРЕЗИЙ СТАН, СТАН НАРКОТИЧНОГО АБО ТОКСИЧНОГО СП’ЯНІННЯ
Відповідно до ст. 141 КЗпП на власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок із забезпечення трудової та виробничої дисципліни.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону про охорону праці власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
У ст. 4 Указу Президії Верховної Ради УРСР «Про заходи щодо посилення боротьби проти пияцтва, алкоголізму, викорінювання самогоноваріння» від 20.05.85 р. № 280-XI зазначено, що розпивання спиртних напоїв на виробництві (на робочих місцях, у приміщеннях і на території підприємств, установ, організацій) або перебування на роботі у нетверезому стані тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Адміністративна відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві (на робочих місцях, у приміщеннях і на території підприємств, установ, організацій) або перебування на роботі в нетверезому стані, передбачена ст. 179 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Із чого робимо висновок, що в разі появи на роботі посадової особи ОМС в нетверезому стані остання повинна бути відсторонена від роботи.
Факт перебування такої особи на роботі в нетверезому стані, який дає підстави для відсторонення його від роботи, може бути підтверджений усіма наявними доказами, а саме: медичним висновком, показаннями свідків, оформленими в письмовій формі, аудіо-, відеозаписами тощо.
Верховний Суд України у п. 25 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.92 р. роз’яснив, що «Вирішуючи позови поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п. 7 ст. 40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов’язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановленої його загальної тривалості вважається робочим.
Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп’яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст. 27 ЦПК України), яким суд має дати відповідну оцінку».
Порядок направлення працівників для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони здоров’я та проведення огляду встановлений Інструкцією.
Так, згідно із п. 2 Тимчасової інструкції медичний огляд у закладах охорони здоров’я для встановлення стану сп’яніння особи проводиться в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів лікарями-психіатрами-наркологами або у визначених органами охорони здоров’я лікувально-профілактичних установах чи пересувних спеціалізованих медичних лабораторіях лікарями-психіатрами, психіатрами-наркологами або лікарями інших спеціальностей, які пройшли підготовку.
Огляд здійснюється за направленнями посадових осіб підприємств, установ та організацій за місцем роботи (це може бути безпосередній керівник або представник кадрової служби ОМС) особи, яка направляється на огляд.
В усіх випадках лікар, який проводив огляд, складає протокол медичного огляду встановленої форми.
На підставі медичного огляду формується висновок, у якому чітко характеризується стан особи на момент обстеження.
Протокол медичного огляду видається на руки особам, які доставили працівника для визначення факту вживання алкоголю та стану сп’яніння.
Якщо особа, яка оглядається, ухиляється від проходження огляду, що унеможливлює його проведення, це відображається в протоколі з обов’язковим зазначенням, чому не було виконано те чи інше обстеження.
Якщо посадова особа відмовляється від проходження медичного огляду для встановлення факту сп’яніння, представник ОМС складає акт про відмову від проходження огляду, з яким під підпис ознайомлюють посадову особу.
Відсторонення від роботи оформлюється розпорядженням голови ОМС на підставі таких документів:
— доповідної записки посадової особи ОМС про виявлення працівника в нетверезому стані;
— акта про відсторонення, складеного та підписаного не менш ніж двома посадовими особами ОМС;
— медичного висновку (за наявності);
— письмових пояснень свідків та самого працівника, в разі якщо останній не відмовляється їх надати.
В аналогічному порядку відбувається встановлення факту перебування на роботі посадової особи ОМС у стані токсичного сп’яніння та відсторонення останнього від роботи.
Щодо питання про встановлення факту перебування посадової особи ОМС на роботі у стані наркотичного сп’яніння поговоримо окремо.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів і зловживання ними» від 15.02.95 р. № 62/95-ВР особа, відносно якої до закладів охорони здоров’я, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, Національної поліції надійшла інформація від установ, підприємств, організацій, засобів масової інформації або окремих громадян про те, що вона незаконно вживає наркотичні засоби або психотропні речовини чи перебуває у стані наркотичного сп’яніння, підлягає медичному огляду.
Встановлення наявності стану наркотичного сп’яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов’язки щодо проведення медичного огляду (обстеження).
Пунктами 1.2, 2.3, 2.6 Інструкції про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України від 10.10.97 р. № 306/680/21/66/5, передбачено, що особи, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, направляються органами внутрішніх справ на медичний огляд до лікувально-профілактичного закладу, що здійснює диспансерну наркологічну допомогу.
Особи, відносно яких встановлено незаконне вживання ними наркотичних засобів або психотропних речовин, підлягають направленню на медичний огляд.
Підставою для направлення на медичний огляд осіб, залежних від зазначених речовин, є інформація, яка надійшла від підприємств, організацій, установ, засобів масової інформації або окремих громадян про те, що зазначені особи незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини чи перебувають у стані наркотичного сп’яніння.
Отже, в разі встановлення факту появи посадової особи ОМС на робочому місці у стані наркотичного сп’яніння ОМС зобов’язаний проінформувати про це відповідний орган поліції, який видає працівнику направлення на медичний огляд.
На підставі медичного огляду лікар-нарколог встановлює стан сп’яніння або приймає рішення про необхідність стаціонарного обстеження, про що складає письмовий висновок та видає направлення на обстеження.
Відповідно до вимог чинного законодавства час, протягом якого працівник не працював внаслідок відсторонення з розглянутих підстав, оплаті не підлягає, заробітна плата за період відсторонення не зберігається.
Увага! Якщо висновок про стан алкогольного, токсичного або наркотичного сп’яніння посадової особи ОМС не підтверджується, час відсторонення повинен бути оплачений виходячи із середньої заробітної плати такого працівника.
ВІДСТОРОНЕННЯ ЗА ХВОРОБОЮ
Посадова особа ОМС може бути відсторонена від роботи, якщо є носієм збудників інфекційних захворювань, небезпечних для населення.
Так, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.92 р. № 2801-XII передбачено, що особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань, небезпечних для населення, усуваються від роботи та іншої діяльності, яка може сприяти поширенню інфекційних хвороб, і підлягають медичному нагляду і лікуванню за рахунок держави з виплатою в разі потреби допомоги по соціальному страхуванню.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III у разі, якщо бактеріоносіями є особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, такі особи за їх згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. Якщо зазначених осіб перевести на іншу роботу неможливо, вони відстороняються від роботи в порядку, встановленому законом.
Отже, в таких випадках відсторонення провадиться на підставі листка непрацездатності.
На період відсторонення від роботи таким посадовим особам виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності.
ВЧИНЕННЯ КОРУПЦІЙНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим постановою КМУ від 13.06.2000 р. № 950, встановлено, що службове розслідування стосовно посадових осіб ОМС, які вчинили корупційні правопорушення, проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від здійснення повноважень за рішенням керівника органу до закінчення розгляду справи судом.
У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від здійснення повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.
ВІДСТОРОНЕННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО/ОБВИНУВАЧЕНОГО
Відсторонення посадової особи ОМС від посади, передбачене ст. 154 КПК, є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відсторонення від посади може бути здійснено щодо посадової особи ОМС, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.
Рішення слідчого судді або суду направляється за місцем роботи посадової особи ОМС і слугує підставою для видання розпорядження головою відповідної ради про відсторонення такої особи від посади.
У розпорядженні зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та реквізити ухвали слідчого судді/суду та період, на який посадова особа відстороняється від посади, визначеної судом. З розпорядженням посадову особу ознайомлюють під підпис, в разі відмови від ознайомлення складається акт про відмову.
Запис про відсторонення до трудової книжки не заноситься.
Необхідно пам’ятати, що строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог ст. 158 КПК; відсторонення від посади може бути скасовано за клопотанням прокурора, підозрюваного або обвинуваченого, якого було відсторонено від посади на підставі ухвали слідчого судді/суду, якщо надалі у застосуванні до нього цього заходу відпаде потреба.
Отже, посадова особа має бути допущена до роботи одразу ж після усунення підстав, які слугували відстороненню або спливу відповідного строку, якщо його не було продовжено.
Ухвала слідчого судді або суду про відсторонення від посади набирає законної сили після її проголошення. Копія ухвали слідчого судді або суду про відсторонення від посади посадової особи ОМС надсилається до ОМС не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень. Отже, голова ОМС має видати розпорядження про відсторонення одразу ж після отримання копії такої ухвали.
Оскільки чинним законодавством не передбачено нарахування заробітної плати посадовій особі, яку відсторонено від посади на підставі ухвали слідчого судді/суду в рамках кримінального провадження, такому працівнику заробітна плата не нараховується з дати відсторонення працівника від посади (винесення розпорядження), проставляючи відповідні відмітки у табелі обліку робочого часу.
Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.94 р. № 266/94-ВР передбачено право на відшкодування збитків, завданих громадянину у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи, у випадку:
— постановлення виправдувального вироку суду;
— встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного відсторонення від роботи (посади);
— закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю в діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину;
— відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав встановлення факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного відсторонення від роботи (посади).
Отже, в разі доведення незаконності відсторонення посадовій особі ОМС має бути відшкодований заробіток, який вона втратила внаслідок незаконних дій, суми, сплачені нею у зв’язку з наданням їй юридичної допомоги, моральна шкода.
