Так, ділити на частини відпустку «за свій рахунок» можна.
А тепер пояснимо нашу позицію.
Розпочнемо з того, що можливість надання відпустки «за свій рахунок» і її максимальна тривалість передбачені ст. 25 і 26 Закону про відпустки.
Нагадаємо, що відпустка «за свій рахунок» буває двох видів. Перша — надається в обов’язковому порядку окремим категоріям працівників або при настанні певних обставин (ст. 25 Закону про відпустки). Друга — за домовленістю між працівником і роботодавцем (ст. 26 Закону про відпустки). У цих статтях Закону про відпустки ви не знайдете чіткої відповіді на наше запитання. Що ж із цього приводу говорить профільне міністерство?
Свого часу Мінсоцполітики зайняло досить категоричну позицію: чинне законодавство не передбачає можливості розділення таких відпусток на частини (див. лист від 03.02.2012 р. № 31/13/133-12).
За основу такого висновку були узяті положення ст. 12 Закону про відпустки. А що в ній передбачено? У ній передбачено розділення на частини за бажанням працівника тільки щорічних відпусток. А оскільки відпустка «за свій рахунок» до щорічних не належить, то на неї не поширюється таке ділення.
Ми ж не згодні з такою позицією Мінсоцполітики. На цю норму можна подивитися і під іншим кутом. На наш погляд, основний акцент ст. 12 Закону про відпустки зводиться до вимоги про те, що одна з частин щорічної відпустки має бути не менше 14 календарних днів. Тому на інші види відпусток це обмеження не поширюється.
Підкреслимо, що в законодавстві не передбачено ані ділення таких відпусток, ані заборони на таке ділення. Тому в цьому випадку дійте за правилом: «Дозволено усе, що не заборонено законом» і діліть відпустку «за свій рахунок» як завгодно, хоч по одному дню.
Радує, що згодом представники Мінсоцполітики дійшли такого ж висновку.
Більше того, вже в лютому 2019 року нашу позицію підтримали і представники Держпраці (див. роз’яснення управління Держпраці в Івано-Франківській області на офіційному сайті dspif.gov.ua).
Але треба пам’ятати, що не всі відпустки «за свій рахунок» можна ділити. Йдеться про ті, які надаються у зв’язку з настанням конкретної події.
Наприклад, відпустка «за свій рахунок» для складання іспитів, для укладення шлюбу.
Висновок. Ділити відпустку «за свій рахунок» можна. Але за ст. 25 Закону про відпустки — за бажанням працівника, а ось за ст. 26 — за домовленістю працівника і роботодавця.
