ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон № 2704 — Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 р. № 2704-VIII.
25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила Закон № 2704, який закріплює, що єдиною державною мовою в Україні є українська — і вона обов’язкова для органів влади і публічних сфер на всій території держави. 16 липня цей Закон набув чинності.
З метою сприяння функціонуванню української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови (далі — Уповноважений).
Завданнями Уповноваженого є:
1) захист української мови як державної;
2) захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.
Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб.
З метою реалізації покладених на нього завдань Уповноважений здійснює, зокрема, такі повноваження:
забезпечує моніторинг виконання законодавства про державну мову, державних цільових програм забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної;
розглядає скарги фізичних і юридичних осіб на дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій всіх форм власності, інших юридичних і фізичних осіб щодо дотримання вимог законодавства про державну мову;
спрямовує до Комісії з питань вищого корпусу державної служби, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій подання про проведення службових розслідувань, а також притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства про державну мову, що є обов’язковими до розгляду;
складає протоколи та застосовує стягнення у випадках, встановлених законом.
Уповноважений здійснює свої повноваження безпосередньо. Для забезпечення виконання повноважень Уповноважений призначає представників. Представник Уповноваженого є працівником секретаріату Уповноваженого і здійснює повноваження, визначені цим Законом, за місцезнаходженням секретаріату або в іншому місці, визначеному Уповноваженим.
ЗАХИСТ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ
З метою захисту державної мови від публічного приниження чи зневажання, від навмисного викривлення державної мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисного застосування її з порушенням стандартів державної мови, а також від нехтування вимогами обов’язкового застосування державної мови, визначеними законом, Уповноважений:
1) здійснює державний контроль за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної і комунальної форм власності, їхніми посадовими та службовими особами, а також громадськими об’єднаннями, політичними партіями та іншими юридичними особами, їхніми посадовими особами;
2) надає висновки і рекомендації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування в Україні щодо застосування української мови як державної в їхній діяльності;
3) оприлюднює висновки про ознаки публічного приниження чи зневажання державної мови в публічних виступах посадових осіб органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в Україні, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, громадських об’єднань, політичних партій та інших юридичних осіб, а також посадових осіб іноземних держав.
КОНТРОЛЬ ЗА ЗАСТОСУВАННЯМ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ
Уповноважений здійснює державний контроль за застосуванням державної мови з моменту надходження відповідної скарги, а також за власною ініціативою. Предметом здійснення державного контролю за застосуванням державної мови є дотримання визначених Законом № 2704 вимог застосування державної мови.
Норми щодо здійснення державного контролю за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання, іншими юридичними особами та їх посадовими особами визначені Порядком № 817.
Основними завданнями контролю є:
перевірка стану дотримання визначених Законом вимог застосування державної мови суб’єктом контролю, його керівником та працівниками під час здійснення повноважень;
запобігання, виявлення та вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень вимог Закону.
Контроль за застосуванням державної мови може здійснюватися:
| 1) за місцезнаходженням суб’єкта контролю у робочий час, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку суб’єкта контролю (виїзна перевірка). Під час виїзної перевірки здійснюється аналіз документів, засвідчені копії яких надаються на запит Уповноваженого або його представника, іншої інформації, що стосується предмета контролю, відвідуються засідання суб’єкта контролю |
| 2) у приміщенні секретаріату Уповноваженого чи за місцем здійснення повноважень представника Уповноваженого (безвиїзна перевірка). Під час безвиїзної перевірки здійснюється аналіз інформації, зокрема аудіо- та відеозаписів, розміщених в Інтернеті, а також документів, засвідчені копії яких отримані від суб’єкта контролю на запит Уповноваженого або його представника. У разі існування документа тільки в електронній формі за умови, що даний документ створений суб’єктом контролю, для перевірки надається засвідчена в установленому порядку його паперова копія, що забезпечує візуальну форму відображення документа |
До здійснення заходів контролю за застосуванням державної мови Уповноваженим можуть залучатися працівники інших органів державної влади у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Контроль за застосуванням державної мови здійснюється на підставі рішення Уповноваженого, ухваленого відповідно до частини третьої статті 55 Закону № 2704, або за власною ініціативою, зокрема за наявності таких підстав:
1) у разі безпосереднього виявлення Уповноваженим, його представником, іншим працівником секретаріату Уповноваженого ознак порушення визначених Законом вимог застосування державної мови, зокрема під час моніторингу виконання законодавства про державну мову;
2) за наявності інформації про порушення визначених Законом вимог застосування державної мови в повідомленнях, отриманих від суб’єктів контролю, опублікованих у засобах масової інформації, оприлюднених в Інтернеті.
Строк здійснення заходів контролю за застосуванням державної мови становить не більше 30 робочих днів від дня ухвалення Уповноваженим рішення про здійснення контролю.
Уповноважений може продовжити строк здійснення заходів контролю за застосуванням державної мови, але не більше ніж на 30 робочих днів, про що ухвалює вмотивоване рішення, копія якого не пізніше наступного робочого дня надсилається суб’єкту контролю.
Під час здійснення контролю за застосуванням державної мови Уповноважений, його представник користуються правами, визначеними частинами другою і третьою статті 56 Закону № 2704.
Уповноважений, його представник під час здійснення державного контролю за застосуванням державної мови мають право:
1) одержувати на свою вимогу копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю, необхідну для здійснення контролю за застосуванням державної мови;
2) безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, бути присутнім на їх засіданнях з дотриманням вимог закону;
3) одержувати на свою вимогу копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю, від громадських об’єднань, політичних партій, інших юридичних осіб.
Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності, а також громадські об’єднання, політичні партії, інші юридичні особи на вимогу Уповноваженого, його представника протягом 30 днів від дня надходження відповідного запиту надають копії документів, а також іншу інформацію, що стосується предмета контролю, крім інформації, яка визначена законом як інформація з обмеженим доступом.
Якщо відповідний суб’єкт, зазначений в абзаці першому цієї частини, без установлених законом підстав відмовив у наданні або не надав у визначений цим Законом строк відповідних копій документів чи інформації, Уповноважений, його представник повторно звертаються до такого суб’єкта. У разі повторної відмови у наданні або повторного ненадання відповідних копій документів чи інформації Уповноважений застосовує стягнення відповідно до закону
Під час здійснення контролю за застосуванням державної мови суб’єкт контролю може надавати Уповноваженому, його представнику пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета контролю.
За результатами здійснення контролю за застосуванням державної мови Уповноважений, його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови за формою, затвердженою Уповноваженим (далі — акт), в якому зазначається інформація, визначена частиною п’ятою статті 56 Закону:
<…>
1) місце складення акта;
2) дата складення акта;
3) ім’я або найменування особи, стосовно якої здійснено контроль за застосуванням державної мови;
4) підстави здійснення контролю за застосуванням державної мови;
5) опис фактів, виявлених під час здійснення контролю за застосуванням державної мови;
6) висновок про дотримання або недотримання (порушення) визначених законом вимог обов’язкового застосування державної мови;
7) прізвище, ім’я, по батькові Уповноваженого чи його представника, який склав акт.
<…>
Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується особою, яка здійснювала заходи контролю за застосуванням державної мови.
Перший примірник акта зберігається в секретаріаті Уповноваженого разом з іншими матеріалами перевірки.
Другий примірник акта надсилається рекомендованим листом суб’єкту контролю або вручається особисто керівнику суб’єкта контролю чи уповноваженій ним особі, про що робиться відмітка у першому примірнику акта.
Акт і протокол, які складаються у випадку, передбаченому частиною шостою статті 56 Закону, є підставою для притягнення осіб, які порушили вимоги Закону, до передбаченої законом відповідальності.
<…>
У разі фіксації актом про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови факту порушення органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою та організацією, іншим суб’єктом господарювання незалежно від форми власності, а також громадським об’єднанням, політичною партією вимог щодо обов’язкового застосування державної мови, встановлених статтями 12-23, 25-29, 31-42 цього Закону, Уповноважений, його представник складає на підставі такого акта протокол.
<…>
Акт і протокол, складені Уповноваженим або його представником, можуть бути оскаржені відповідно до закону.
ПОРЯДОК НАКЛАДЕННЯ ШТРАФІВ
У разі порушення суб’єктом господарювання, що провадить господарську діяльність на території України, вимог, встановлених статтею 30 Закону № 2704, Уповноважений, його представник складають акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, оголошують такому суб’єкту попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акта, про що зазначається в акті. У разі повторного протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений, його представник складають протокол.
Протокол про правопорушення підписується особою, яка його склала, та суб’єктом господарювання, який притягається до відповідальності за порушення, або його представником.
Постанова про накладення штрафів виноситься Уповноваженим, якщо за наслідками розгляду справи встановлені порушення норм Закону № 2704 (ср. ).
За повторне протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений накладає на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на території України, штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Справа про накладення штрафу розглядається за участю представника суб’єкта господарювання. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, якщо, незважаючи на своєчасне повідомлення суб’єкта господарювання про місце і час розгляду справи, але не пізніше ніж за три дні до початку розгляду справи, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суб’єкт господарювання перераховує суму штрафу до державного бюджету у п’ятнадцятиденний строк після отримання постанови, про що протягом трьох днів письмово повідомляє Уповноваженого із зазначенням номера і дати платіжного доручення. У разі оскарження постанови штраф повинен бути сплачений не пізніше ніж через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова про накладення штрафу обов’язкова для виконання суб’єктом господарювання.
У разі невиконання зазначеної постанови сума штрафу стягується в установленому законом порядку.
Не може бути виконана постанова про накладення штрафу, якщо її не було звернуто до виконання протягом строку, встановленого Законом України «Про виконавче провадження».
Постанову про накладення штрафу за порушення закону у сфері застосування державної мови може бути оскаржено суб’єктом господарювання до суду.
