Теми статей
Обрати теми

Порівняльна таблиця до проекту № 1066

Чинна редакція

Редакція проекту № 1066

Закон про ЦОВВ

Стаття 10. Державний секретар міністерства

2. Державний секретар міністерства призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Комісії з питань вищого корпусу державної служби строком на п’ять років з правом повторного призначення.

4. Державний секретар міністерства відповідно до покладених на нього завдань:

8) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату міністерства, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності



Стаття 10. Державний секретар міністерства

2. Державний секретар міністерства призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років з правом повторного призначення.

4. Державний секретар міністерства відповідно до покладених на нього завдань:

8) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату міністерства, укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби у випадках та порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності

Стаття 19. Керівник та заступники керівника центрального органу виконавчої влади

1. Керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби.

Комісія з питань вищого корпусу державної служби вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо кандидатури для призначення на посаду керівника центрального органу виконавчої влади за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу.

2. Керівник центрального органу виконавчої влади може мати не більше двох заступників, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу.

Заступники керівника центрального органу виконавчої влади звільняються з посади Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій Комісії з питань вищого корпусу державної служби відповідно до законодавства про державну службу.

Кількість заступників керівника центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, визначається Кабінетом Міністрів України на основі обґрунтованого подання відповідного керівника.

4. Керівник центрального органу виконавчої влади:

12) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату центрального органу виконавчої влади (якщо інше не передбачено законом);




Стаття 19. Керівник та заступники керівника центрального органу виконавчої влади

1. Керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України.

Комісія з питань вищого корпусу державної служби вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо кандидатур (загальною кількістю не більше п’яти осіб) для призначення на посаду керівника центрального органу виконавчої влади за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу.

2. Керівник центрального органу виконавчої влади може мати заступників, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України з-поміж кандидатур (загальною кількістю не більше п’яти осіб), внесених на підставі пропозицій Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу.

Заступники керівника центрального органу виконавчої влади звільняються з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.

Кількість заступників керівника центрального органу виконавчої влади визначається Кабінетом Міністрів України на основі обґрунтованого подання відповідного керівника.


4. Керівник центрального органу виконавчої влади:

12) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату центрального органу виконавчої влади (якщо інше не передбачено законом), укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби у випадках та порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України

Закон № 889

Стаття 3. Сфера дії цього Закону

3. Дія цього Закону не поширюється на:

1) Президента України;

2) Главу Адміністрації Президента України та його заступників, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступників;

4. Критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Перелік посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, за поданням керівника державної служби у відповідному органі.

Стаття 3. Сфера дії цього Закону

3. Дія цього Закону не поширюється на:

1) Президента України;

2) керівника постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України та його заступників, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступників;

4. Критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Виключити





Стаття 5. Правове регулювання державної служби

3. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом

Стаття 5. Правове регулювання державної служби

3. Дія норм законодавства про працю не поширюється на державних службовців, окрім випадків, прямо передбачених цим Законом

Стаття 6. Категорії посад державної служби

1. Посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців.


2. Встановлюються такі категорії посад державної служби:

1) категорія «А» (Вищій корпус державної служби) — посади:

Відсутні




Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств;

керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників;

керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступників, керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників;

керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.

Відсутня


2) категорія «Б» — посади:

керівників структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів України та їх заступників;

керівників структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступників, керівників територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, їх заступників;

керівників та заступників керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, апаратів місцевих державних адміністрацій, їх структурних підрозділів;

керівників апаратів апеляційних та місцевих судів, керівників структурних підрозділів апаратів судів, їх заступників;

заступників керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

3) категорія «В» — інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б».

3. Кількість посад державної служби категорій «А» і «Б» в державному органі повинна становити не більше третини його штатної чисельності.

Відсутня





Стаття 6. Категорії посад державної служби

1. Посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.

2. Встановлюються такі категорії посад державної служби:

1) категорія «А» (Вищій корпус державної служби) — посади:

Керівника Апарату Верховної Ради України та його заступників;

керівника апарату (секретаріату) постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України;

Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств;

керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників;

керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступників; керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників; Голови Державної судової адміністрації України та його заступників;

керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

заступників керівників апарату (секретаріату) в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

2) категорія «Б» — посади:

керівників та заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;

керівників державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;

керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів;




3) категорія «В» — інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б», які не передбачають здійснення керівних функцій.

3. Кількість посад державної служби категорій «А» і «Б» в державному органі повинна становити не більше третини його штатної чисельності.

4. Визначення підкатегорій посад державної служби та прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби

Стаття 7. Основні права державного службовця

1. Державний службовець має право на:

1) повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб;

4) оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу

Стаття 7. Основні права державного службовця

1. Державний службовець має право на:

1) повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб;

4) оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладання)

Стаття 8. Основні обов’язки державного службовця

1. Державний службовець зобов’язаний:

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки;

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов’язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах

Стаття 8. Основні обов’язки державного службовця

1. Державний службовець зобов’язаний:

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладання);

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов’язки, визначені у контракті про проходження державної служби (у разі укладання), положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах

Стаття 9. Підпорядкування державного службовця та виконання наказу (розпорядження), доручення

1. Державний службовець під час виконання посадових обов’язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов’язки


Стаття 9. Підпорядкування державного службовця та виконання наказу (розпорядження), доручення

1. Державний службовець під час виконання посадових обов’язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов’язки, чи особі, яка визначена у контракті про проходження державної служби (у разі укладання)

Стаття 17. Керівник державної служби в державному органі

2. Керівник державної служби:

4) призначає громадян України, які пройшли конкурсний відбір, на вакантні посади державної служби категорій «Б» і «В», звільняє з таких посад відповідно до цього Закону.

Відсутня;


8) здійснює контроль за дотриманням виконавської та службової дисципліни в державному органі


Стаття 17. Керівник державної служби в державному органі

2. Керівник державної служби:

4) призначає громадян України, які пройшли конкурсний відбір, на вакантні посади державної служби категорій «Б» і «В», звільняє з таких посад відповідно до цього Закону;

41) укладає та розриває контракти про проходження державної служби у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України;

8) здійснює контроль за дотриманням виконавської та службової дисципліни в державному органі та умов контрактів про проходження державної служби (у разі укладання)

Стаття 20. Вимоги до осіб, які претендують на вступ на державну службу

4. Особи, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «А», мають відповідати типовим вимогам (включаючи спеціальні), затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відсутня.





Стаття 20. Вимоги до осіб, які претендують на вступ на державну службу

4. Особи, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «А», мають відповідати типовим вимогам (включаючи спеціальні), затвердженим Кабінетом Міністрів України.

5. Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби, також можуть визначатися суб’єктом призначення у контракті про проходження державної служби (у разі укладання) у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 22. Конкурс на зайняття вакантної посади державної служби

1. З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі — конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі — Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відсутня





Стаття 22. Конкурс на зайняття посад державної служби

1. З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі — конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі — Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі наявності декількох посад державної служби категорій «Б» і «В» в державному органі з однаковими посадовими обов’язками та вимогами до професійних компетентностей, визначеними в умовах проведення конкурсу, може проводитись один конкурс

Стаття 24. Скорочення вакантних посад, на які не оголошено конкурс

1. Вакантні посади державної служби, на які протягом одного року не оголошено конкурс, підлягають скороченню


Стаття 24. Скорочення вакантних посад

1. Вакантні посади державної служби, на які протягом одного року не здійснено призначення (переведення), підлягають скороченню шляхом зменшення граничної чисельності працівників державного органу на відповідну кількість таких вакантних посад державної служби

Стаття 31. Порядок призначення на посаду державної служби

2. Рішення про призначення приймається:

1) на посаду державної служби категорії «А» — суб’єктом призначення, визначеним Конституцією та законами України, у порядку, передбаченому Конституцією України, цим та іншими законами України;

2) на посади державної служби категорій «Б» і «В» — керівником державної служби.

Відсутні



3. Рішення про призначення на посаду державної служби приймається після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, а в разі оскарження результатів конкурсу — після прийняття рішення за скаргою суб’єктом розгляду скарги (органом, уповноваженим на розгляд скарги), але не пізніше 30 календарних днів після оприлюднення інформації про переможця конкурсу, якщо інше не передбачено законом. Таке рішення приймається на підставі протоколу засідання конкурсної комісії.

4. Рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду державної служби приймається за результатами спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та за результатами перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади».

Відсутня
















Стаття 31. Порядок призначення на посаду державної служби

2. Рішення про призначення приймається:

1) на посаду державної служби категорії «А» — суб’єктом призначення, визначеним Конституцією та законами України, у порядку, передбаченому цим Законом, якщо інше не передбачено законом;

2) на посади державної служби категорії «Б», які здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах — суб’єктом призначення, визначеним законом;

3) на інші посади державної служби категорії «Б» та посади державної служби категорії «В» — керівником державної служби.

3. На посаду державної служби призначається один із запропонованих Комісією або конкурсною комісією кандидатів.

Рішення про призначення на посаду державної служби приймається суб’єктом призначення після проведення співбесіди з кандидатом та підписання з ним контракту про проходження державної служби (у разі укладання). Таке рішення приймається не пізніше п’яти календарних днів з дня надходження результатів спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції.

4. У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, приймається рішення про відмову у призначенні на посаду державної служби.

41. У разі відмови особи від підписання контракту про проходження державної служби (у разі укладання) вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби. Якщо такого кандидата не визначено, проводиться повторний конкурс.

7. Строк тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці. На час виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби виплачується компенсація, передбачена частиною четвертою статті 52 цього Закону, крім випадку покладення виконання обов’язків на відповідного заступника

Відсутня

Стаття 311. Контракт про проходження державної служби з особою, яка призначається на посаду державної служби

1. З особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

2. Порядок призначення на посади державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби зокрема визначає:

1) право на укладання контрактів;

2) види контрактів;

3) права посадових осіб на укладання контрактів;

4) строки, на які укладаються контракти;

5) обчислення строку проходження державної служби за контрактом та набрання контрактом чинності;

6) види і порядок узгодження додаткових умов контракту;

7) порядок укладання контрактів;

8) відповідальність сторін та порядок вирішення спорів;

9) порядок продовження строку, зміни, припинення дії та розірвання контракту;

10) особливості укладання окремих контрактів.

3. Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається суб’єктом призначення або керівником державної служби до проведення конкурсу.

4. В оголошенні про проведення конкурсу на посади державної служби, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, обов’язково вказується інформація про істотні умови контракту.

5. До істотних умов контракту належать:

1) місце роботи і посада державної служби;

2) дата набрання чинності та строк дії контракту;

3) права та обов’язки сторін;

4) режим праці та відпочинку;

5) умови оплати праці;

6) відповідальність сторін та вирішення спорів;

7) зміна, припинення та розірвання контракту.

За взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби.

При укладанні контракту про проходження державної служби не допускається звуження обсягу прав державного службовця, визначених цим Законом.

6. Умови контракту про проходження державної служби можуть передбачати виконання державним службовцем роботи дистанційно (поза приміщенням державного органу), у тому числі з можливістю віддаленого доступу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

7. При укладанні контракту про проходження державної служби з особою, яка призначається на посаду державної служби, державному органу заборонено змінювати істотні умови контракту, які було оприлюднено в оголошенні про проведення конкурсу.

8. Строк дії контракту не може становити менше одного та більше п’яти років.

9. Контракт про проходження державної служби підписується державним службовцем та суб’єктом призначення або керівником державної служби і є невід’ємною частиною акта про призначення на посаду.

10. Контракт про проходження державної служби набирає чинності з дати, визначеної в акті про призначення на посаду як дата початку виконання посадових обов’язків.

11. Контракт про проходження державної служби укладається в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Один примірник контракту про проходження державної служби передається державному службовцю разом з копією акта про призначення на посаду, другий зберігається в особовій справі державного службовця.

12. Дія контракту про проходження державної служби припиняється:

1) у разі закінчення строку, на який його було укладено;

2) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін;

3) за ініціативою суб’єкта призначення або керівника державної служби, у разі невиконання або неналежного виконання державним службовцем умов контракту;

4) у разі припинення державної служби з підстав, визначених частиною першою статті 83 цього Закону.

13. Дія контракту про проходження державної служби за умови належного його виконання державним службовцем може бути пролонгована за угодою сторін на той самий строк шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.

14. Сторони зобов’язані забезпечувати конфіденційність умов контракту про проходження державної служби.

15. Типові контракти про проходження державної служби затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Стаття 35. Випробування


1. В акті про призначення на посаду суб’єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.

3. Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців.




6. Суб’єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб’єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.

Відсутня



Стаття 35. Випробування та встановлення відповідності державного службовця займаній посаді

1. В акті про призначення на посаду суб’єкт призначення може встановити випробування з метою встановлення відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.

3. На строк випробування державному службовцю визначаються завдання, зміст та обсяг яких має відповідати посадовим обов’язкам. Строки виконання завдань мають бути реальними для досягнення необхідного результату.

Випробування встановлюється строком від трьох до шести місяців.

6. Суб’єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб’єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів.


8. Порядок встановлення відповідності державного службовця займаній посаді під час проходження державної служби визначається Кабінетом Міністрів України

Стаття 44. Оцінювання результатів службової діяльності

1. Результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар’єри, виявлення потреби у професійному навчанні.

2. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов’язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.



6. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності.



9. Отримання державним службовцем відмінної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для його преміювання та переважного просування по державній службі відповідно до цього Закону.

10. У разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону

Стаття 44. Оцінювання результатів службової діяльності

1. Результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар’єри.

2. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов’язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладання).

6. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладання).

9. Державні службовці, які отримали відміні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, підлягають преміюванню відповідно до цього Закону.

Виключити.




Стаття 51. Групи оплати праці та схема посадових окладів державних службовців

….

Мінімальний розмір посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, не може бути менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року

Стаття 51. Схема посадових окладів державних службовців

1. З метою встановлення розмірів посадових окладів державні органи поділяються за такими рівнями:

1) вищі органи державної влади, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, — Верховна Рада України, постійно діючий допоміжний орган, утворений Президентом України, Кабінет Міністрів України, Рада національної безпеки і оборони України, Рахункова палата України, Конституційний суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди;

2) міністерства, інші державні органи та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, який встановлений законом, а також Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України;

3) інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

4) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя;

5) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення.

2. Схема посадових окладів на посадах державної служби та умови оплати праці державних службовців, з якими укладаються контракти про проходження державної служби, визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби

Стаття 52. Надбавки, доплати та премії

2. Розмір надбавки за ранг державного службовця визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби

Стаття 52. Компенсаційні виплати

2. Компенсація за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, виплачується в розмірі та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України

Стаття 66. Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування

6. Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії

Стаття 66. Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування

Виключити.



Стаття 69. Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ та її повноваження

3. Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів.

Стаття 69. Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ

Виключити.

Стаття 71. Проведення службового розслідування

1. З метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.












Стаття 71. Порядок здійснення дисциплінарного провадження

1. Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає зокрема:

1) повноваження, склад та порядок роботи дисциплінарної комісії;

2) порядок залучення до роботи дисциплінарної комісії інших осіб;

3) порядок формування та розгляду дисциплінарних справ;

4) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі

Стаття 72. Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків

1. На час здійснення дисциплінарного провадження державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов’язків.






















Стаття 72. Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків

1. Державний службовець може бути відсторонений у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

2. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків приймається відповідно керівником державної служби або суб’єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі:

наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;

впливатиме на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснюватиме протиправний тиск на підлеглих, погрожуватиме звільненням з роботи;

у інший спосіб перешкоджатиме об’єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Стаття 87. Припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення

1. Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції — іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі;

Відсутній.




3) отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності;

3. Процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення має право поворотного прийняття на службу за його заявою, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.

Відсутні








Стаття 87. Припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення

1. Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

11) ліквідація державного органу;

21) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді під час проходження державної служби;

3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;

3. Суб’єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, зазначених у пунктах 2-3 частини першої цієї статті, у п’ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту.

Виключити

Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення за рішенням суб’єкта призначення може бути призначеним на рівнозначну або нижчу посаду державної служби, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.

5. У випадку звільнення державних службовців у період їх тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, датою фактичного звільнення таких державних службовців є дата, визначена у листку непрацездатності як дата, з якої державний службовець має приступити до роботи, або дата, наступна за визначеною в наказі про надання відпустки як дата завершення відпустки

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі