Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Антикорупційний калейдоскоп: актуальні теми антикорупційної політики

Яременко Олена, незалежний експерт, Яременко Сергій, магістр державного управління
Держслужбовець Квітень, 2020/№ 4
Друк
За вікном середина весни, чудової пори року. Цьогорічний квітень нас побавить великими святами — Благовіщенням, Вербною неділею, Світлим Христовим Воскресінням. Проте, шкода, що ці свята пройдуть під час проведення в Україні профілактичних і протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Ми бажаємо нашим читачам бути стійкими, здоровими, сильними духом. Хай буде все гаразд у вас та ваших близьких.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон, Закон про запобігання корупції Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.

ПРО ДЕКЛАРУВАННЯ

Незважаючи на те, що в Україні триває вже другий місяць карантину, в антикорупційній сфері деякі процеси відбуваються, хоча і мляво.

17 березня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Серед іншого, внесено зміни до Закону про запобігання корупції, згідно з якими у 2020 році продовжено до 1 червня термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення.

Суб’єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію перед звільненням або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у зв’язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період.

Крім того, 20 березня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» № 524-ІХ, який змінив правила подання щорічних декларацій за 2019 рік, звузив коло та перелік об’єктів декларування.

Так, щорічну декларацію за 2019 рік не потрібно подавати працівникам патронатних служб (перелік посад визначено у статті 92 Закону «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII), крім радників, помічників, уповноважених, прес-секретаря Президента України та помічників суддів.

У трьох типах декларацій за 2019 рік (звертаємо увагу, лише за 2019 рік): щорічна, після звільнення, кандидата на посаду — у суб’єкта декларування немає обов’язку зазначати:

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї;

належність до національних публічних діячів;

зареєстроване місце проживання членів сім’ї суб’єктів декларування;

об’єкти декларування, які перебували у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї протягом не менше половини днів звітного періоду;

членів сім’ї суб’єкта декларування, які спільно з ним проживали сукупно протягом не менше 183 днів протягом року;

трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї;

криптовалюту;

банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, в яких у суб’єкта декларування або членів сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно (розділ 12.1 декларації)

Як зазначається на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — НАЗК), Національне агентство з 20 березня забезпечує для суб’єктів декларування можливість обрати позначку «Не застосовується» у розділах 2.1 та 2.2 форми декларації, які стосуються відомостей про належність до публічних діячів суб’єкта декларування та зареєстрованого місця проживання членів сім’ї декларанта.

У розділі 12.1 декларації слід обрати позначку «Відсутня інформація для декларування в цьому розділі». В інших вищенаведених випадках відомості не зазначаються.

У період карантину Національне агентство рекомендує суб’єктам декларування дотримуватися усіх заходів безпеки із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Зібрати інформацію для заповнення декларації можна не виходячи з дому, за допомогою урядових електронних сервісів та кваліфікованого електронного підпису.

Так, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно суб’єкти декларування отримують інформацію, яку необхідно зазначити у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації

Інформацію до розділів 8 «Корпоративні права» та 9 «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» декларації можна отримати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань

Онлайн-сервіс «Електронний кабінет водія» надасть інформацію про транспортні засоби, які перебувають в особи на праві власності. Отримана інформація знадобиться при заповненні розділу 6 «Цінне рухоме майно — транспортні засоби»

Відомості про доходи можна отримати, сформувавши запит в електронному кабінеті на сайті Державної податкової служби України. Також інформацію про отримані протягом року доходи можна знайти на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України

Власники повітряних суден знайдуть необхідну інформацію у Реєстрі цивільних повітряних суден України

Власники морського та річкового транспорту отримають інформацію в Судновій книзі України та Державному судновому реєстрі

Інформацію щодо зареєстрованих патентів на винаходи, корисні моделі, промислові знаки та іншу, що необхідна для заповнення розділу 6 «Нематеріальні активи», можна знайти, використовуючи бази даних та інформаційно-довідкові системи Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент, https://ukrpatent.org/uk)

1 квітня 2020 року Національним агентством з питань запобігання корупції видано Роз’яснення № 2 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю».

У Роз’ясненнях сформовано позицію НАЗК з урахуванням змін до законодавства, а також результати правозастосовної практики Національного агентства. Повний текст документа розміщено на офіційному сайті НАЗК, а його окремі положення — в публічному Telegram-каналі НАЗК та на офіційній сторінці Національного агентства у Facebook.

Більшість позицій НАЗК, викладених у Роз’ясненнях № 2, стосується декларацій — щорічних, кандидата на посаду, після звільнення, які будуть заповнюватися за 2020 рік, а також декларацій перед звільненням, які подаватимуться у поточному — 2020 році.

Наприклад, у Роз’ясненнях НАЗК повідомило, що купівля та обмін валюти на суму більше 50 прожиткових мінімумів підлягає декларуванню.

Здійснюючи операцію з обміну валюти, особа набуває новий актив — грошові кошти у новій валюті. Цей правочин підлягає відображенню у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації у випадку, коли розмір разового видатку чи вартість предмета правочину перевищує суму 50 прожиткових мінімумів (ПМ) для працездатних осіб.

Для цілей декларування розмір прожиткового мінімуму застосовується той, що встановлено на 1 січня відповідного року. У 2020 році 50 ПМ становить 105 100 грн. Такі відомості подаватимуться у деклараціях — щорічних, кандидата на посаду, після звільнення, які будуть заповнюватися за 2020 рік, а також у деклараціях перед звільненням, які подаватимуться у поточному — 2020 році.

Також у разі здійснення разового видатку на купівлю валюти на суму, яка перевищує 50 ПМ (для 2020 року — 105 100 грн), суб’єкт декларування, на якого поширюються вимоги частини другої статті 52 Закону, повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Вимога в частині подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані відповідно до частини другої ст. 52 Закону про запобігання корупції (у редакції, що набула чинності з 1 січня 2020 року) застосовується до суб’єктів декларування — службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (примітка до ст. 50 Закону), а також до суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується НАЗК (частина перша статті 50 Закону).

Як зазначає НАЗК, у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування заповнюється розділ 9 «Видатки» шляхом обрання у полі «Вид видатку» позначки «Придбання», а в полі «Предмет правочину, який спричинив видаток» — позначки «Інше» з подальшим зазначенням «Придбання валюти …» (вказати, національної чи іноземної). Обов’язково мають бути заповнені поля «Країна, у якій було здійснено видаток», «Розмір видатку» у грошовій одиниці України (гривні), «Дата здійснення видатку».

Розділ 7 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування при цьому не заповнюється.

Разом з цим видаток слід відобразити також у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» щорічної декларації. При цьому він зазначається у грошовій одиниці України (гривні). Розділ 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» щорічної декларації у зв’язку зі здійсненням операцій з купівлі-продажу валюти не заповнюється.

Свою позицію НАЗК щодо декларування разових валютних операцій на суму понад 50 прожиткових мінімумів пояснює так.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 46 Закону в декларації зазначаються відомості про видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання.

Положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що торгівля валютними цінностями — це операції з купівлі, продажу або обміну валютних цінностей, що здійснюються як у готівковій формі (для банківських металів — із фізичною поставкою), так і безготівковій формі (для банківських металів — без фізичної поставки).

Відповідно до частини першої статті 177 Цивільного Кодексу України об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші. Згідно з частинами першою, другою статті 715 цього Кодексу за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Таким чином, здійснюючи операцію з обміну валюти, особа вчиняє правочин.

РЕКОМЕНДАЦІї ГРУПИ ДЕРЖАВ РАДИ ЄВРОПИ ПРОТИ КОРУПЦІЇ (GRECO)

Дещо про виконання Україною рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO).

26 березня 2020 року GRECO оприлюднила на своєму офіційному сайті Звіт про виконання Україною рекомендацій за результатами оцінювання у рамках четвертого раунду на тему: «Запобігання корупції стосовно народних депутатів, суддів та прокурорів».

Документ прийнято 6 грудня 2019 року під час 84-го пленарного засідання GRECO, що відбулося у м. Страсбурзі (Французька Республіка) 2 — 6 грудня 2019 року.

Звітом-оцінкою підсумовано, що Україна виконала 5 із 31 рекомендації GRECO, 15 рекомендацій виконані частково і 11 не виконані.

П’ять виконаних Україною рекомендацій GRECO стосувалися такого:

— GRECO рекомендувала вжити чітких і ефективних заходів, за якими зняття недоторканності з парламентарів не перешкоджатиме кримінальному переслідуванню народних депутатів, які підозрюються у вчиненні корупційних злочинів, зокрема шляхом прийняття пояснень з цього питання з чіткими та об’єктивними критеріями (рекомендація ХІ);

— GRECO рекомендувала розширити перелік можливостей для оскарження рішень щодо призначення кандидатів на зайняття посад суддів для забезпечення того, що рішення, які приймаються у такому процесі, можуть бути оскаржені кандидатами як за суттю, так і за процедурою (рекомендація ХVІ);

— GRECO рекомендувала проаналізувати практику застосування нових конституційних і законодавчих положень про суддівські імунітети та, якщо це необхідно для ефективного виконання вимог закону, вжити необхідних заходів для подальшого обмеження суддівського імунітету (рекомендація ХХ);

— GRECO рекомендувала запровадити спеціалізоване регулярне навчання всіх суддів, а також забезпечити наочними роз’ясненнями з питань етики та доброчесності, запобігання конфлікту інтересів і корупції, підвищити обізнаність суддів із зазначених питань і посилити Комітет з питань етики Ради суддів для того, щоб він міг відігравати проактивну роль у цьому контексті і консультувати велику кількість суддів (рекомендація ХХІ);

— GRECO рекомендувала приділити належну увагу перегляду порядку призначення і звільнення з посади Генерального прокурора, щоб зробити цей процес більш стійким до політичного впливу і більш зосередженим на об’єктивних критеріях щодо професійних якостей кандидатів (рекомендація ХХІ).

Чергове оцінювання виконання Україною рекомендацій GRECO заплановано у 2021 році.

Ми нашим читачам та їхнім родинам бажаємо здоров’я, витримки та благополуччя. Добра та злагоди нам усім!

Довідково. Україна приєдналася до GRECO 1 січня 2006 року, ратифікувавши Цивільну Конвенцію проти корупції. Відповідальний за співпрацю орган — НАЗК. Четвертий раунд оцінки розпочато 1 січня 2012 року. Він охоплює такі теми: запобігання корупції серед членів парламенту, суддів та прокурорів (етичні правила поведінки, конфлікт інтересів, заборони на здійснення окремих видів діяльності, декларування майнового стану). GRECO обрала Швецію та Вірменію для визначення доповідачів у рамках процедури оцінювання.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі