ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КК України — Кримінальний кодекс України.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Закон № 1700 — Закон України «Про запобігання корупції».
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
КСУ — Конституційний Суд України.
ВРУ — Верховна Рада України.
Історія змін
Усі ми пам’ятаємо про те, що КСУ 27 жовтня 2020 року ухвалив рішення № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020(393/20), яким визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 3661 «Декларування недостовірної інформації» КК України.
КСУ зазначив, що за своєю правовою природою подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, а також умисне неподання декларації хоч і свідчать про порушення вимог антикорупційного законодавства, однак такі діяння не здатні заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі в обсягах, необхідних для визнання їх суспільно небезпечними відповідно до вимог статті 11 КК України.
КСУ вважає, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, а також умисне неподання суб’єктом декларування декларації є надмірним покаранням за вчинення цих правопорушень. Негативні наслідки, яких зазнає особа, притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених статтею 3661 КК України, непропорційні шкоді, яка настала або могла настати у разі вчинення відповідних діянь.
Таким чином, КСУ визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 3661 КК України.
З урахуванням зазначеного та для відновлення покарання на розгляд ВРУ було внесено проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яким, зокрема, пропонується доповнити КК України новими статтями 3662 «Декларування недостовірної інформації» та 3663 «Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
Цілі та завдання
Зазначеним законопроєктом пропонується внести зміни до примітки до статті 1726 КУпАП, які уточнюють суб’єктів цього правопорушення (з огляду на положення статей 3 та 45 Закону № 1700), а також дозволяють накладати адміністративні стягнення за цією статтею у випадку, коли відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відрізнятимуться від достовірних на суму «від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», а не «від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», як зазначено в чинній редакції.
Запропоновані до КУпАП зміни, як наслідок, дозволять підняти і поріг кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.
Крім того, у зв’язку з визнанням такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статті 50 КУпАП, зміни технічного характеру вносяться і до пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП (у частині посилання на примітку до статті 50 КУпАП).
Проєктом Закону пропонується виключити з КК України статтю 3661, натомість доповнити Кодекс новою статтею 3662 «Декларування недостовірної інформації», якою встановити кримінальну відповідальність:
— у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за частиною першою цієї статті;
— у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за частиною другою цієї статті.
Також КК України доповнюється статтею 3663, якою встановлюється кримінальна відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Крім того, необхідні зміни пропонується внести до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема до:
— частини першої статті 331, якою визначається предметна підсудність справ Вищому антикорупційному суду, а саме — кримінальні провадження, передбачені статтями 3662 та 3663 КК України, підсудні Вищому антикорупційному суду;
— абзацу першого частини п’ятої статті 216, у якій зазначено, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 3662 та 3663 КК України, здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України.
Пунктом 2 Прикінцевих положень до законопроєкту пропонується внести зміни до примітки до статті 56 Закону № 1700 в частині уточнення суб’єктів правопорушення, які підлягатимуть відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого статтею 1726 КУпАП.
Зауваження та застереження
З огляду на наведене, Головне науково-експертне управління ВРУ зазначає.
1. Не вважаючи наведену вище аргументацію КСУ належною для визнання ст. 3661 КК такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), враховуючи, що відповідно до Основного Закону України саме ВРУ виключно законами України визначаються діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них (п. 3 ч. 1 ст. 85, п. 22 ч. 1 ст. 92), Головне управління разом з тим зауважує, що без настання будь-яких суспільно небезпечних наслідків само собою подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом № 1700, або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації не досягає рівня суспільної небезпеки, достатньої для визнання таких дій кримінальним правопорушенням.
2. Законопроєктом пропонується запровадити кримінальну відповідальність за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ст. 3663 КК України в редакції проєкту). Однак аналіз запропонованого складу кримінального правопорушення дає підстави стверджувати, що відповідну статтю КК України буде важко реалізувати на практиці. Так, якщо суб’єкт декларування подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після того, як щодо нього було відкрите кримінальне провадження за ст. 3663 КК України, однак, наприклад, до початку судового розгляду відповідного провадження, визнати його винним буде неможливо. Відтак на практиці відповідна стаття з огляду на цю обставину навряд чи зможе ефективно застосовуватись.
3. Особа, яка вперше вчинила передбачене ч. 1 ст. 3662 та ст. 3663 КК України діяння, буде звільнятись від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України), а особу, яка вперше вчинила передбачені ч. 2 ст. 3662 КК України діяння, може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки (ст. 47 КК України) або у зв’язку із зміною обстановки (ст. 48 КК України).
Наприклад, суб’єкт декларування, який вперше скоїв умисне внесення завідомо недостовірних відомостей до електронної декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, звільнятиметься від кримінальної відповідальності, якщо він після вчинення кримінального правопорушення щиро покаявся і активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення (див. ст. 45 КК України), а суб’єкта декларування, який вперше скоїв умисне внесення завідомо недостовірних відомостей до електронної декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та щиро покаявся, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку (див. ст. 47 КК України). Таким чином, залишатиметься можливість звільнення осіб, які вчинили зазначені кримінальні правопорушення, від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 45, 47, 48 КК України.
4. У п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проєкту пропонується у примітці до ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» після слів «Директора Національного антикорупційного бюро України» доповнити словами «його першого заступника та заступника, Голови Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступників».
У свою чергу, у ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — Національне агентство) мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 1724 — 1729 КУпАП (у частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище). Під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у ст. 255 КУпАП розуміють осіб, які обіймають посади, визначені у примітці до ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції». Таким чином, уповноважені на те посадові особи Національного агентства мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, у випадку їх вчинення Головою Національного агентства або його заступниками. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про запобігання корупції» уповноваженими особами Національного агентства є Голова, заступник Голови Національного агентства, а також інші посадові особи, уповноважені Головою Національного агентства. Отже, положеннями законопроєкту продовжується практика, відповідно до якої або Голова Національного агентства та його заступники мають складати протоколи про вчинення відповідних корупційних правопорушень щодо себе, або інші посадові особи, уповноважені Головою Національного агентства, мають право складати такі протоколи щодо Голови Національного агентства та його заступників. Такий підхід законопроєкту закладає ризики в діяльності органу, який покликаний забезпечувати формування та реалізацію державної антикорупційної політики.
5. Викликає зауваження запровадження у ст. 3662, 3663 КК України такого критерію визначення майнових ознак правопорушення, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб». Хоча цей критерій і нині вживається у ст. 1726 КУпАП, яка змістовно пов’язана з новими ст. 3662, 3663 КК України, однак у переважній більшості інших статей КУпАП та практично у всіх статтях Особливої частини КК України у схожих випадках вживається інший критерій, а саме «неоподатковуваний мінімум доходів громадян». Тому з метою уніфікації норм КК України та КУпАП та уникнення застосування в них різних критеріїв для визначення однакових чи схожих величин пропонуємо у відповідних статтях проєкту замінити «прожитковий мінімум для працездатних осіб» на «неоподатковуваний мінімум доходів громадян» з відповідним коригуванням цифрових величин.
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
основних змін, передбачених проєктом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»
| Чинна редакція | Майбутня редакція |
| КУпАП | |
| Стаття 1726. Порушення вимог фінансового контролю Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, — тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <…> Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб | Стаття 1726. Порушення вимог фінансового контролю Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, — тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <…> Примітка. Суб’єктами декларування у цій статті є особи, зазначені в пункті 1, підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», які відповідно до частин першої, другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб |
| Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 — 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: <…> Національного агентства з питань запобігання корупції (статті 1724 — 1729 (в частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), 18846, 21215, 21221). Примітка. Під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються особи, зазначені у примітці до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» <…> | Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 — 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: <…> Національного агентства з питань запобігання корупції (статті 1724 — 1729 (в частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), 18846, 21215, 21221). Примітка. Під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються особи, які обіймають посади, визначені у примітці до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» <…> |
| КК України | |
| Стаття 3661. Декларування недостовірної інформації {Статтю 3661 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду від 27.10.2020 № 13-р/2020} | Виключити |
| Відсутня | Стаття 3662. Декларування недостовірної інформації 1. Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, — карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років 2. Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, — карається штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Примітка. Суб’єктами декларування в цій статті та статті 3663 цього Кодексу є особи, зазначені в пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», які відповідно до частин першої, другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування |
| Відсутня | Стаття 3663. Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», — карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років |
