* Закон № 1700, антикорупційний Закон.
Ну до чого тут антикорупційний Закон? — запитаєте ви. — Особа вже припинила повноваження, а корупцією і «не пахне»!»
Давайте згадувати.
Передусім хочу нагадати про те, що Закон № 1700 поділяє порушення на корупційні та пов’язані з корупцією:
| корупційне правопорушення | діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність |
| правопорушення, пов’язане з корупцією | діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене тією ж особою, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність |
Як бачимо, ключовим критерієм, який відрізняє ці два поняття, є наявність чи відсутність ознак корупції у відповідному діянні.
Корупція ж, за нормами і філософією антикорупційного Закону, безпосередньо пов’язана з отриманням неправомірної вигоди** через використання відповідною особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
** Неправомірна вигода — грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав (ст. 1 Закону № 1700).
Водночас корупційні правопорушення і правопорушення, пов’язані з корупцією, мають низку спільних правових наслідків. Наприклад, їх вчинення відповідно до Закону № 1700 тягне за собою, зокрема:
| 1 | неможливість для особи бути призначеною на певні посади |
| 2 | відсторонення від виконання службових повноважень |
| 3 | внесення відомостей про осіб, яких притягнуто до відповідальності, до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, з наступним їх оприлюдненням |
Читаємо норми
Якщо ми уважно читатимемо норми ст. 26 Закону № 1700, то побачимо п’ять обмежень, передбачених цим Законом для осіб, на яких розповсюджується дія зазначеного законодавчого акта, після припинення їх діяльності, пов’язаної з виконанням функцій місцевого самоврядування. Ці обмеження не мають корупційного характеру, бо не містять на меті отримання неправомірної вигоди, тому законодавство відносить їх до правопорушень, пов’язаних із корупцією.
Відповідно до цієї статті особам, уповноваженим на виконання функцій місцевого самоврядування, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій місцевого самоврядування, забороняється:
| Зміст заборони | Умови | Тривалість | |
| 1 | укладати трудові договори (контракти) з юридичними особами приватного права або ФОП | якщо особа протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювала повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або ФОП | протягом року з дня припинення відповідної діяльності |
| 2 | вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або ФОП | ||
| 3 | розголошувати інформацію, яка стала відома у зв’язку з виконанням службових повноважень | крім випадків, встановлених законом | завжди |
| 4 | використовувати у своїх інтересах інформацію, яка стала відома у зв’язку з виконанням службових повноважень | ||
| 5 | представляти інтереси будь-якої особи у справах (зокрема, тих, що розглядаються в судах) | якщо іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вона працювала на момент припинення зазначеної діяльності | протягом року з дня припинення відповідної діяльності |
Отже, як бачимо, цими нормами встановлені обмеження для визначених осіб у конкретних випадках і на конкретний строк та пов’язані вони з використанням інформації!
Розголошення інформації означає, що особа, якій інформація стала відома у зв’язку зі службовою діяльністю, протиправно передає її стороннім особам, ознайомлює з нею таких осіб або своєю поведінкою створює умови, які надають можливість стороннім особам ознайомитися з відповідними відомостями.
Використання інформації — це її застосування самою особою, якій ця інформація стала відома, у господарській чи іншій діяльності для отримання вигоди, переваги, іншої користі, зокрема шляхом розповсюдження, збуту, а також інші дії, які особа вчиняє за допомогою відповідної інформації або користуючись фактом наявності в неї такої інформації.
Слова «у своїх інтересах» розуміються так, що відповідній особі заборонено використовувати інформацію як з корисливих мотивів, так і в інших особистих інтересах та інтересах третіх осіб.
Слова «крім випадків, встановлених законом» нагадують про норми Закону України «Про інформацію» від 02.10.92 р. № 2657-XII (ст. 29). Відповідно до цієї статті інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.
Тож у заборонах ст. 26 Закону № 1700 йдеться, скоріше, про запобігання конфлікту інтересів у діяльності колишніх посадових осіб, а тому всі заборони бажано розглядати в комплексі, а не в окремій вимозі укладати трудові договори чи контракти.
Поясню свою думку! Законодавець передбачив, що особа, яка вже звільнилася з публічної служби, не може використати службову інформацію, до якої в неї був доступ, для задоволення своїх інтересів. Про що може йтися? Наприклад, про:
| 1 | надання пільг чи інших переваг, які створюватимуть привілейоване становище у сфері господарювання стосовно конкурентів |
| 2 | створення сприятливих умов для підприємства чи організації під час участі в тендерах, при отриманні бюджетних коштів |
| 3 | використання інформації, що стала відома під час виконання службових повноважень, для отримання нової посади чи створення неконкурентних переваг для отримання цієї посади |
| 4 | використання інформації або зв’язків, що сталі відомі під час виконання службових повноважень, на користь майбутнього роботодавця або в процесі здійснення певної практики |
Саме тому нормами цієї статті передбачено механізм мінімізації ризиків виникнення, конфлікту інтересів при переході посадової особи на іншу роботу, не пов’язану з виконанням функцій місцевого самоврядування.
Зверніть увагу: перше обмеження, яке і стало приводом для написання нашої статті, стосується професійної діяльності у ПРИВАТНОМУ СЕКТОРІ колишніх посадових осіб після припинення їх повноважень, якщо така діяльність безпосередньо пов’язана з тими функціями, які посадові особи виконували в період їхнього перебування на посаді (підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності конкретних юридичних осіб або ФОП) або за виконанням яких вони здійснювали контроль чи нагляд.
Під ситуацією, коли «особа здійснювала повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або ФОП», треба, імовірніше, розуміти випадки, за яких, наприклад, особа працювала в контрольно-наглядових органах та здійснювала відповідний контроль за діяльністю певного підприємства або розробляла проєкти рішень щодо підтримки підприємництва тощо.
Порушення & відповідальність
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1700 порушення обмежень після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій місцевого самоврядування, передбачає певну відповідальність.
Зокрема, порушення обмежень щодо укладення трудового договору (контракту) є підставою для припинення відповідного договору, а правочини у сфері підприємницької діяльності, вчинені з порушенням вимог цієї статті, можуть бути визнані недійсними.
Який механізм? У разі виявлення порушень, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1700, Національне агентство з питань запобігання корупції звертається до суду для припинення трудового договору (контракту), визнання правочину недійсним.
Зверніть увагу! Кодекс законів про працю України (п. 71 ст. 36), до речі, також передбачає, що підставою припинення трудового договору є: укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону «Про запобігання корупції», встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення.
Щодо незаконного використання інформації та представництва інтересів. На перший погляд, п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону № 1700 має зв’язок зі ст. 1728 Кодексу України про адміністративні правопорушення***, згідно з якою настає адміністративна відповідальність за незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень.
*** КУпАП.
Проте, на відміну від ч. 1 ст. 26 Закону № 1700, суб’єктами правопорушення, передбаченого ст. 1728 КУпАП, є діючі (які не припинили свою діяльність) особи, уповноважені, зокрема, на виконання функцій місцевого самоврядування.
Під інтересами особи у п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону № 1700 розуміються інтереси як юридичної, так і фізичної особи. Водночас чинне законодавство не передбачає настання окремої відповідальності за порушення представляти інтереси відповідних осіб, в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вона працювала на момент припинення зазначеної діяльності.
Таким чином, за порушення деяких заборон, передбачених у ст. 26 Закону № 1700, адміністративну відповідальність колишніх осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування, не встановлено.
Водночас хочу нагадати про те, що порушення заборон, встановлених у пунктах 1 — 3 ч. 1 ст. 26 Закону № 1700 (бо вони є правопорушеннями, пов’язаними з корупцією), тягне настання правових наслідків, передбачених статтями 65 — 68 цього Закону:
| 1 | притягнення до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової, дисциплінарної відповідальності особи, винної у вчиненні відповідного корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією (якщо судом до неї не застосовано покарання або стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю) |
| 2 | застосування заходів кримінально-правового характеру у разі вчинення від імені та в інтересах юридичної особи її уповноваженою особою кримінального правопорушення самостійно або у співучасті до юридичної особи у випадках, визначених Кримінальним кодексом України |
| 3 | відшкодування зазначеною особою завданих збитків, шкоди державі |
| 4 | скасування або визнання незаконними нормативно-правових актів, рішень, виданих (прийнятих) з порушенням вимог Закону |
| 5 | відновлення порушених прав фізичних та юридичних осіб, відшкодування їм завданих збитків, шкоди |
