Дисциплінарне провадження та судові справи (продовження)

ДИСЦИПЛІНАРНІ ПРОСТУПКИ ТА СТЯГНЕННЯ

Що є дисциплінарними проступками згідно з нормами Закону № 889?

Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону є 15 різновидів порушень, які кваліфікуються дисциплінарними проступками.

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк із дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

НЮАНСИ ВІДСТОРОНЕННЯ

Наявність виявлених порушень, за які передбачено застосування дисциплінарного стягнення, може мати своїм негативним правовим наслідком відсторонення від виконання посадових обов’язків.

Держслужбовець може бути відсторонений від виконання посадових обов’язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7 — 10 та 14, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Рішення про відсторонення держслужбовця від виконання посадових обов’язків приймається відповідно керівником держслужби або суб’єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі: наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий держслужбовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження; впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи; перешкоджання в інший спосіб об’єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Є дуже важливі 2 аспекти стосовно відсторонення держслужбовця від виконання посадових обов’язків. Один визначає міру необхідної поведінки держслужбовця у подібних малоприємних для усіх ситуаціях. А другий конкретно визначає дії керівництва держоргану для захисту трудових прав держслужбовця.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 Закону № 889 під час відсторонення від виконання посадових обов’язків держслужбовець зобов’язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 цього Закону у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення держслужбовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов’язків в установленому порядку.

На превеликий жаль, на практиці мають місце випадки невиконання керівниками та кадровиками держорганів, суб’єктами призначення елементарних вимог Закону, що потім призводить до успішного скасування судами дисциплінарних стягнень стосовно держслужбовців. Отож, детальніше звернімо увагу на ці правові норми.

Стаття 74 Закону № 889 визначає гарантії прав держслужбовців під час застосування дисциплінарного стягнення.

Перш за все дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини держслужбовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності держслужбовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини держслужбовця. При цьому вчинення держслужбовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності держслужбовця на службі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Відповідно до ч. 3, ч. 5 — ч. 7 ст. 74 Закону дисциплінарне стягнення до держслужбовця застосовується не пізніше шести місяців із дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. При цьому держслужбовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Також держслужбовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

За аналогією із статтею 149 КЗпП України (до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни, тобто від працівника держоргану, письмові пояснення), ст. 75 Закону № 889 чітко вказує на схожу процедуру, але стосовно держслужбовців подібні вимоги більш деталізовані та конкретизовані. Так, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб’єкт призначення повинен отримати від держслужбовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Таке пояснення держслужбовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. При цьому відмова держслужбовця надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на нього дисциплінарного стягнення. Хоча ця відмова надати пояснення має бути оформлена відповідним актом і підтверджуватися двома іншими державними службовцями.

Пригадайте, як у цій статті нещодавно було наведено приклад із практики, коли держслужбовця взагалі не вважали за потрібне елементарно ознайомити із фактом дисциплінарного провадження та з матеріалами дисциплінарної справи. І результатом стало судове рішення на користь позивача-держслужбовця. Отож, звернімо увагу на вимоги ст. 76 Закону. Держслужбовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи. Також ст. 78 Закону передбачає право держслужбовця оскаржити рішення про накладення дисциплінарного стягнення до суду. Така скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання держслужбовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.

ДИСЦИПЛІНАРНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає 6 етапів:

— прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження;

— формування дисциплінарної комісії та її склад;

— визначення повноважень дисциплінарної комісії;

— визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії;

— формування дисциплінарної справи;

— прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Детальніше проаналізуємо кожен із цих етапів здійснення дисциплінарного провадження.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1039 рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає міністр стосовно державного секретаря відповідного міністерства. А ще таке рішення може прийняти суб’єкт призначення стосовно інших державних службовців.

Наприклад, Кабінет Міністрів України — щодо держслужбовців, які обіймають посади державної служби категорії «А»; голова місцевої держадміністрації — щодо держслужбовців, які обіймають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників; керівник державної служби в державному органі — щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В».

Дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про його порушення та завершується прийняттям рішення про накладення на держслужбовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб’єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення держслужбовця до дисциплінарної відповідальності. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 15 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб’єктом призначення, але не більш як до одного місяця (пп. 4, 5 Порядку № 1039).

На підставі п. 6 Порядку № 1039 обставини, що виключають можливість застосування до державного службовця дисциплінарного стягнення, визначаються Законом № 889 (ср. ).

ФОРМУВАННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ КОМІСІЇ ТА ЇЇ СКЛАД

Статус дисциплінарної комісії залежатиме від посади і категорії держслужбовця. Так, за загальним правилом, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія. Якщо йдеться про держслужбовців, які обіймають посади державної служби категорії «А», то це є Комісія з питань вищого корпусу державної служби.

Дисциплінарну комісію стосовно держслужбовців, які обіймають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб’єкт призначення. І наступну дисциплінарну комісію стосовно інших держслужбовців, які обіймають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Стосовно складу дисциплінарної комісії є обов’язкові та додаткові норми. Відповідно до п. 10 «Порядку здійснення дисциплінарного провадження» дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох осіб. Її склад затверджується наказом керівника державної служби.

До складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія. Також п. 11 Порядку визначено, що до роботи Комісії, дисциплінарної комісії за її рішенням можуть залучатися відповідні експерти (фахівці). Є важливий нюанс стосовно так званого впливу «людського фактору»: як експерти (фахівці) не можуть бути залучені до складу дисциплінарної комісії посадові особи державного органу, особисто заінтересовані в результатах дисциплінарного провадження та безпосередньо підпорядковані особі, стосовно якої здійснюється дисциплінарне провадження.

У разі неможливості утворення в державному органі дисциплінарної комісії дисциплінарні провадження щодо держслужбовців цього держоргану здійснюються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія утворюється одноразово для здійснення конкретного дисциплінарного провадження за рішенням НАДС з урахуванням вимог цього Порядку за поданням особи, яка прийняла рішення про порушення дисциплінарного провадження.

ПОВНОВАЖЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ КОМІСІЇ

Дисциплінарна комісія в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком. Члени Комісії, дисциплінарної комісії несуть персональну відповідальність за повноту і об’єктивність висновків дисциплінарного провадження та за розголошення інформації про дисциплінарне провадження.

Із числа членів Комісії обирається головуючий відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні Комісії членів строком на три місяці. Головуючий скликає засідання Комісії та інформує присутніх на ньому про кворум, формує порядок денний засідання Комісії та виносить питання на голосування, оголошує результати голосування, забезпечує організацію підготовки, підписання та оприлюднення протоколів засідань та висновків Комісії (пп. 13 — 15 Порядку).

Із числа членів дисциплінарної комісії обираються її голова та секретар. Голова дисциплінарної комісії організовує її роботу, призначає місце та дату проведення засідання та головує на ньому, визначає із членів дисциплінарної комісії доповідача, сприяє здійсненню учасниками дисциплінарного провадження їх прав та обов’язків. А ще голова дисциплінарної комісії забезпечує об’єктивне та повне з’ясування обставин справи, вживає необхідних заходів для забезпечення на засіданні належного порядку та здійснює інші повноваження, які пов’язані із забезпеченням діяльності дисциплінарної комісії. Секретар дисциплінарної комісії здійснює організаційне забезпечення її роботи, формує порядок денний засідань, забезпечує ведення, формування та зберігання протоколів засідань, ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи членів дисциплінарної комісії та держслужбовця. Також голова здійснює інші повноваження, які пов’язані із забезпеченням діяльності дисциплінарної комісії.

У разі відсутності на засіданні головуючого члени Комісії обирають із числа присутніх членів Комісії іншу особу, яка буде тимчасово головувати на відповідному засіданні. У разі відсутності голови або секретаря дисциплінарної комісії під час засідання її члени обирають голову або секретаря на час проведення цього засідання (пп.16, 17 Порядку № 1039).

Члени Комісії мають право ознайомлюватися з матеріалами, що належать до повноважень Комісії, висловлювати свою позицію під час засідання Комісії та брати участь у прийнятті рішень шляхом голосування, ініціювати в разі потреби скликання засідання Комісії, здійснювати інші повноваження, які пов’язані із забезпеченням діяльності Комісії, відповідно до Закону. Члени дисциплінарної комісії мають право одержувати пояснення від держслужбовця та від інших осіб щодо обставин справи, одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших держорганах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів дисциплінарної справи. Також члени дисциплінарної комісії мають право одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються дисциплінарного провадження (п. 18 Порядку № 1039).

Відповідно до п. 19 Порядку № 1039 формою роботи Комісії, дисциплінарної комісії є засідання, які є правоможними, якщо на них присутні не менше двох третин її членів.

Відповідно до п. 20 Порядку № 1039 фіксація проведення засідання за допомогою технічних засобів може здійснюватися за рішенням членів Комісії, дисциплінарної комісії та згоди держслужбовця. (Отож, відсутність згоди самого держслужбовця стосовно фіксації проведення засідання за допомогою техзасобів може стати приводом для подальшого оскарження на предмет порушення процедури роботи Комісії, дисциплінарної комісії. З іншого погляду, діючим Порядком не прописано чітко визначеної заборони чи обмеження на здійснення відеозапису засідання самим держслужбовцем або його представником. Тому, даючи згоду на фіксацію проведення засідання за допомогою технічних засобів, держслужбовець може подбати і про власний відеозапис. Аби потім мати можливість спокійно і без зайвих емоцій передивитися усе за участю довіреної особи юриста, адвоката та визначитися із подальшими діями: погодитися чи оскаржувати рішення Комісії, дисциплінарної комісії.)

На підставі п. 21 Порядку № 1039 усі рішення Комісії, дисциплінарної комісії ухвалюються простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів. Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають один голос та можуть голосувати «за» або «проти». Під час голосування будь-які сумніви щодо наявності в діях держслужбовця дисциплінарного проступку тлумачаться на його користь. (Це є практично позитивною нормою на користь держслужбовця, яка діє за аналогією із конституційним принципом презумпції невинності. Особа є невинною, доки проступок держслужбовця не буде доведено належними доказами.) І ще є один нюанс голосування: у разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні Комісії або голови дисциплінарної комісії.

У п. 23 Порядку № 1039 є відповідь на це питання. Комісія, дисциплінарна комісія на своєму засіданні приймає рішення про початок розгляду дисциплінарної справи. Хоча усі практичні нюанси до кінця законодавчо ще не врегульовані. Наприклад, дисциплінарна комісія на своєму засіданні приймає рішення про початок розгляду дисциплінарної справи і присутній держслужбовець безпосередньо дізнається про це в ході засідання. Але чи потрібно це задокументувати як результати розгляду порядку денного, результати голосування за кожним пунктом порядку денного? Вбачається, що через значний ризик судових оскаржень відповідальним особам держорганів краще усе це задокументувати, а ще зафіксувати те, що держслужбовець фактично був ознайомлений із усіма процесуальними діями дисциплінарної комісії.

Відповідно до п. 24 Порядку з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Відповідно до п. 25 Порядку дисциплінарна справа повинна містити наступне:

— дату і місце її формування;

— підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

— характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

— відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

— пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

— пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

— пояснення інших осіб, яким відомі обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

— належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

— пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

— опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Зверніть увагу! Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 р. № 49 затверджено «Порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами». Цей Порядок визначає загальні вимоги щодо обліку та роботи з дисциплінарними справами, які формуються під час здійснення дисциплінарного провадження. Відповідно до п. 6 цього Порядку держслужбовець, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право доступу до інформації про нього, яка збирається та зберігається, в тому числі має право в будь-який час знайомитись із дисциплінарною справою, робити з неї виписки, давати письмові пояснення, надавати відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються, а також порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів. Для ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи держслужбовець письмово звертається до секретаря дисциплінарної комісії, який повідомляє про таке ознайомлення голову цієї дисциплінарної комісії.

ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СПРАВИ

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»:

— зауваження — суб’єктом призначення;

— інші види дисциплінарних стягнень — суб’єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.