Відповідно до ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700 суб’єкт декларування зобов’язаний зазначити в декларації інформацію про банківські або інші фінансові установи (у тому числі за кордоном), у яких у суб’єкта декларування або члена його сім’ї:
1) відкриті будь-які за типом рахунки (наприклад: рахунки, що відкриті батьками чи законними представниками неповнолітнім дітям для здійснення ними розрахунків або отримання пенсій чи соціальних виплат; рахунки, на які надходять виплати у зв’язку із народженням дитини, тощо);
2) зберігаються кошти, інше майно в індивідуальних банківських сейфах.
Банківськими установами України є юридичні особи, які на підставі банківської ліцензії мають виключне право надавати банківські послуги, відомості про які внесені до Державного реєстру банків, що ведеться Національним банком України.
Іншими фінансовими установами є юридичні особи, які відповідно до закону надають одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесені до відповідного реєстру в установленому законом порядку.
Для цілей декларування до фінансових установ можуть належати, наприклад, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, фонди фінансування будівництва та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, — інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг.
Щодо рахунків. Банківський рахунок — рахунок, на якому обліковуються власні кошти, вимоги, зобов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Рахунки за типом можуть бути поточні, депозитні, умовного зберігання (ескроу) та інші рахунки, що відкриваються в банківських або інших фінансових установах відповідно до законодавства, що регулює діяльність таких установ. Банківські рахунки відкриваються банком клієнтові на підставі договору банківського рахунку на умовах, погоджених сторонами.
Зараз усі банки України повністю завершили перехід на міжнародний стандарт номера банківського рахунка IBAN* для зручної ідентифікації банківських рахунків і здійснення розрахунків між ними. Відповідно до постанови Національного банку України «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» від 28.12.2018 р. № 162 (із змінами) номери рахунків клієнтів банківських установ формуються за стандартом IBAN.
* IBAN (International Bank Account Number) — міжнародний номер банківського рахунку. Кожна держава самостійно встановлює структуру номера рахунку IBAN згідно з вимогами стандарту ISO 13616. Для України IBAN складається із 29 літерно-цифрових символів: коду країни, контрольного розряду, коду банку та номера рахунку. У результаті запровадження IBAN за першими двома літерами одразу можна розпізнати країну учасника розрахунку (UA — Україна), а за допомогою контрольного розряду — забезпечити уніфіковану перевірку рахунку клієнта на його коректність. — Прим. ред.
Відтепер номери рахунків клієнтів банків в Україні міститимуть 29 символів та відповідатимуть вимогам стандарту IBAN, який використовується у Європі. Завдяки скороченню кількості реквізитів використання цього міжнародного стандарту робить комфортнішим оформлення розрахункових документів.
Відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, «Про затвердження Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду» від 03.12.2013 р. № 4400 (із змінами) номер індивідуального пенсійного рахунку учасника недержавного пенсійного фонду повинен мати певну спеціалізовану структуру:
Відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» система функціонування фонду фінансування будівництва передбачає відкриття управителем рахунку довірителю в системі обліку прав вимоги довірителів ФФБ.
Тож суб’єктам декларування необхідно врахувати, що номер рахунку в банківській чи фінансовій установі має особливості у вигляді та структурі.
Також слід зауважити, що набір цифр, зазначений на банківській платіжній картці, не є номером рахунку. Відповідно, у декларації зазначаються номери рахунків, до яких такі картки видані, і не зазначаються номери самих банківських карток.
Для правильного відображення відомостей про наявні рахунки, їх номери та залишки коштів рекомендуємо звертатися до банківської або іншої фінансової установи, де вони відкриті.
Яким чином у декларації відобразити наявність у суб’єкта декларування або членів його сім’ї індивідуального банківського сейфа (комірки)?
У відповідному розділі форми декларації у полі «Тип рахунку» слід обрати варіант «Індивідуальний банківський сейф», у полях «Найменування банку або іншої фінансової установи», «Установа, в якій відкрито такі рахунки або зберігаються кошти чи інше майно» слід зазначити інформацію про банківську установу, у якій знаходиться відповідний сейф (комірка), і заблокувати поле «Номер рахунку», обравши позначку «Не застосовується».
Відомості про таку установу зазначаються незалежно від фактичного зберігання у сейфі майна станом на останній день звітного періоду у разі, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду мав доступ до такого сейфа.
У декларації зазначаються відомості про всі банківські рахунки, відкриті на ім’я суб’єкта декларування або члена його сім’ї:
1) протягом половини днів звітного періоду;
2) станом на 31 грудня звітного періоду;
3) незалежно від наявності залишку коштів на них станом на 31 грудня звітного періоду (за відкритими рахунками).
Звертаємо увагу на те, що завершення строку дії банківської платіжної картки або завершення (припинення) надходжень на таку картку не тягне за собою автоматичне закриття рахунку в банківській установі (наприклад, у разі завершення соціальних виплат у зв’язку із досягненням дитиною 3-річного віку або припинення надходження заробітної плати у зв’язку із розірванням трудових відносин), крім випадків, передбачених законом або договором.
Тепер щодо інформації про наявні кошти на рахунках. Звертаємо увагу, що у разі наявності на рахунках у банківських або інших фінансових установах грошових коштів суб’єкта декларування або члена його сім’ї ці кошти слід декларувати у розділі 12 «Грошові активи» форми декларації.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700 в декларації зазначаються грошові активи, наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї станом на останній день звітного періоду.
Під грошовими активами розуміються:
— готівкові кошти;
— кошти, розміщені на банківських рахунках (незалежно від типу рахунків та дати їх відкриття (інформація про такі рахунки зазначається також в іншому розділі форми декларації);
— готівкові кошти, які зберігаються в банку. Зокрема, інформація про банківську установу, у якій зберігаються такі кошти, зазначається також в іншому розділі форми декларації;
— внески до кредитних спілок;
— внески до інших небанківських фінансових установ, у тому числі до інститутів спільного інвестування (у декларації необхідно зазначити тип такої установи). Відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування» такими інститутами є корпоративні та пайові фонди;
— кошти, які суб’єкт декларування або члени його сім’ї позичили третім особам (тобто кошти, стосовно яких суб’єкт декларування або член його сім’ї є позикодавцем);
— активи в дорогоцінних (банківських) металах;
— інші грошові активи (у декларації необхідно зазначити, які саме активи).
Якщо сукупна вартість усіх наявних станом на останній день звітного періоду в суб’єкта декларування або члена його сім’ї грошових активів не перевищує 50 прожиткових мінімумів**, такі активи не зазначаються в декларації.
** Далі — ПМ.
Наприклад, зазначає у своїх роз’ясненнях НАЗК***, якщо при поданні щорічної декларації станом на 31 грудня звітного року в суб’єкта декларування були наявні готівкові кошти (незалежно від місця їх зберігання) в розмірі 30 ПМ та внески на банківських рахунках в розмірі 25 ПМ, такі кошти (внески) зазначаються в декларації окремо за кожним видом активу, оскільки їхня сукупна вартість перевищує 50 ПМ. Сукупний розмір грошових активів суб’єкта декларування та члена (членів) його сім’ї в цілях визначення того, чи перевищують вони зазначений поріг декларування, вираховується окремо щодо суб’єкта декларування та кожного із членів його сім’ї. Відомості щодо грошових активів зазначаються в декларації окремо щодо суб’єкта декларування та кожного з членів його сім’ї у разі перевищення порогу (50 ПМ).
*** За матеріалами роз’яснення НАЗК від 13.02.2020 р. № 1.
Службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700, зазначають у декларації також грошові активи, які є об’єктами права власності третьої особи, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним (такі відомості не зазначаються в декларації, якщо відповідні об’єкти належать на праві власності юридичній особі, зазначеній у пункті 51 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700, та їх головним призначенням є використання в господарській діяльності такої юридичної особи). Такі відомості не зазначаються в декларації, якщо відповідні об’єкти належать на праві власності юридичній особі, зазначеній у пункті 51 частини першої статті 46 Закону, та їх головним призначенням є використання у господарській діяльності такої юридичної особи.
У декларації зазначаються ті грошові активи, у тому числі готівкові кошти, суб’єкта декларування або членів його сім’ї, які наявні в них станом на останній день звітного періоду.
Наприклад, для щорічної декларації, а також для декларації, що подається наступного року після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, таким днем є 31 грудня попереднього року. У декларації, що подається перед звільненням або іншим припиненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, наявні грошові активи вказуються станом на день припинення діяльності.
Якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї протягом звітного періоду отримав грошові активи, але станом на останній день звітного періоду вони в нього відсутні, такі активи не відображаються в розділі 12 «Грошові активи», але відображаються в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки», крім позики, кредиту. Крім того, видатки, вчинені суб’єктом декларування у звітному періоді, повинні бути відображені у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування», якщо розмір видатку перевищує 50 ПМ.
