ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
Закон № 889 — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889.
Відповідно до статті 50 Закону № 889 заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).
Отже, премія є складовою заробітної плати.
Надбавка за інтенсивність праці, відповідно до п. 4 Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженого постановою КМУ від 06.04.2016 № 100, є однією з додаткових стимулюючих виплат державним службовцям, які застосовуються з метою посилення мотивації працівників державних органів до високопрофесійної, результативної та високоякісної роботи.
Надбавка за інтенсивність праці встановлюється державним службовцям у відсотках до посадового окладу.
Отже, надбавка за інтенсивність праці є однією зі складових умов оплати праці держслужбовця.
Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
Відповідно до пунктів 11, 12 статті 60 КЗпП України виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені чинним трудовим договором.
Відповідно до частини 4 статті 97 КЗпП України та статті 23 Закону № 108 власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Як бачимо, виходячи з норм чинного законодавства, премія і надбавка за інтенсивність праці є обов’язковими до виплати за будь-якої форми організації праці.
Увага!!! Водночас надбавка за інтенсивність праці може бути скасована або її розмір зменшено у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни. (п. 8 Положення № 100).
Крім того, скасування або зменшення премій, надбавок може мати місце в разі зміни істотних умов праці.
Так, відповідно до статті 56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону № 889 за згодою керівника державної служби для державного службовця може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
На прохання вагітної жінки, одинокого державного службовця, який має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, у тому числі яка перебуває під опікою, або який доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, керівник державної служби зобов’язаний установити для них неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в такому разі здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 43 Закону № 889 зміна режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу вважаються зміною істотних умов державної служби.
Частиною 3 статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці (зокрема систем та розмірів оплати праці) допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.
Частиною 3 ст. 43 Закону № 889 встановлено, що зміною істотних умов державної служби вважається зміна:
1) належності посади державної служби до певної категорії посад;
2) основних посадових обов’язків;
3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;
4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;
5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).
Відповідно до частини 4 статті 43 Закону № 889 про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.
В п. 19 постанови Пленуму «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах, пов’язаних зі звільненням за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, від 06.11.92 р. № 9, Верховний Суд щодо змін в організації виробництва і праці вказав, що суди повинні з’ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва та праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва та праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації тощо.
Тож за законодавством відповідні зміни істотних умов можуть відбуватися лише у зв’язку із конкретними змінами в організації роботи установи.
Запровадження карантину та дистанційного режиму роботи не можуть розглядатись як зміни в організації виробництва і праці, оскільки це не передбачено законом, тож держслужбовцю заробітна плата, в тому числі премія, надбавка за інтенсивність праці, повинні виплачуватись у повному обсязі.
У разі встановлення за рішенням керівника відповідного державного органу неповного робочого часу для держслужбовця доплати і надбавки можуть бути скасовані або зменшений їх розмір.
При цьому встановлення неповного робочого часу у відповідному державному органі буде законним тільки в тому випадку, якщо будуть наявні зміни в організації виробництва і праці (скорочення чисельності або штату державних службовців, припинення структурних підрозділів, реорганізація державного органу тощо).
Якщо такі зміни не вводяться, керівник відповідного органу не має права змінити істотні умови праці, зокрема, встановити неповний робочий час, і відповідно скасувати або зменшити розмір премій, надбавок.
