Антикорупційний калейдоскоп: деякі питання антикорупційної стратегії

Нагадаємо читачам, що згідно із статтею 18 Закону № 1700 засади антикорупційної політики (Антикорупційна стратегія) визначаються Верховною Радою України.

Антикорупційна стратегія розробляється Національним агентством з питань запобігання корупції (далі — НАЗК) на основі аналізу ситуації щодо корупції, а також результатів виконання попередньої антикорупційної стратегії, та реалізується шляхом виконання державної програми, яка розробляється НАЗК і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перша Антикорупційна стратегія, яка затверджувалася законодавчим актом, як це зазначалося авторами статті вище, була прийнята Верховною Радою України 14.10.2014 р. на період до 2017 року. З реалізації цієї антикорупційної стратегії Урядом України постановою від 29.04.2015 р. № 265 була затверджена Державна програма на 2015 – 2017 роки, яка є останньою. Можна лише констатувати, що майже три роки в Україні немає власної ні антикорупційної стратегії, ні державної антикорупційної програми.

Наприкінці квітня Уряд таки спромігся схвалити проєкт Закону України «Про Антикорупційну стратегію на 2018 – 2020 роки», розроблений НАЗК, який був зареєстрований у Верховній Раді України 26.04.2018 р. (реєстр. № 8324). Проте у зв’язку із обранням нового складу Верховної Ради України цей законопроєкт не мав шансів стати законом.

І ось не так давно, 16 вересня 2020 року, на своєму черговому засіданні Уряд схвалив проєкт Антикорупційної стратегії на 2020 – 2024 роки (далі — проєкт Антикорупційної стратегії). Розроблення цього документа координувало НАЗК. Як повідомляється на Урядовому порталі, за попередніми оцінками, запропоновані Антикорупційною стратегією заходи допоможуть Україні економити до 200 млрд грн на рік. Так, за результатами незалежної оцінки, завдяки впровадженим з 2014 року антикорупційним заходам Україна вже економить до 6 % ВВП щороку.

Проєкт Закону про засади державної антикорупційної політики на 2020 – 2024 роки зареєстровано у Верховній Раді України 21.09.2020 р. за № 4135.

28 вересня 2020 року проєкт Антикорупційної стратегії був обговорений на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики, за результатами якого Президент України закликав народних депутатів якнайшвидше розглянути законопроєкт «Про засади державної антикорупційної політики на 2020 – 2024 роки». У свою чергу Комітет з питань антикорупційної політики за результатами розгляду на своєму засіданні 29 вересня 2020 року рекомендує Верховній Раді України підтримати цей законопроєкт.

Слід зазначити, що проєктом Закону № 4135 пропонується не лише затвердити Антикорупційну стратегію на 2020 – 2024 роки, а й внести зміни до деяких положень Закону України «Про запобігання корупції» з метою підвищення ефективності механізмів моніторингу та координації реалізації державної антикорупційної політики. Зокрема, пропонується:

— передбачити повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції щодо визначення порядку здійснення моніторингу, координації, оцінки ефективності реалізації державної антикорупційної політики;

— передбачити запровадження інформаційної системи з метою забезпечення відкритості відомостей про стан реалізації державної антикорупційної політики, інших заходів із запобігання та протидії корупції;

— переглянути періодичність підготовки національних доповідей щодо ефективності державної антикорупційної політики та порядок їх затвердження;

— визначити строки, на які мають розроблятись і затверджуватись Антикорупційна стратегія та відповідна державна програма;

— уточнити положення щодо збору та опрацювання статистичної інформації про результати діяльності спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Отже, зупинимося на основних положеннях проєкту Антикорупційної стратегії. Стратегія містить п’ять головних принципів: оптимізація функцій державних органів та усунення їхнього дублювання, цифрова трансформація та відкриті дані, зручні й законні сервіси, нетерпимість до корупції серед населення, а також забезпечення невідворотності покарання.

Для ІІ — ІV розділів проєкту Антикорупційної стратегії визначено пріоритетні сфери, для кожної з яких визначаються ключові проблеми та сформульовані стратегічні результати, яких слід досягти для їх вирішення. Ці результати сформульовано таким чином, щоб вони давали однозначне розуміння комплексу заходів, необхідних для їх реалізації.

Щодо кожного з очікуваних стратегічних результатів, зазначених в проєкті Антикорупційної стратегії, у державній антикорупційній програмі визначатимуться заходи, показники результативності виконання кожного заходу, виконавці заходу, строки виконання заходу, а також джерела і обсяги фінансових ресурсів, які необхідні для їх виконання.

РОЗДІЛ ІІ

Для розділу ІІ (Підвищення ефективності системи запобігання і протидії корупції) визначено шість пріоритетних сфер:

2.1.Формування та реалізація антикорупційної політики. Положення підрозділу 2.1 проєкту Антикорупційної стратегії на 2020 – 2024 роки спрямовані на досягнення таких основних результатів: забезпечення прийняття рішень щодо антикорупційної політики, які базуються на повних, достовірних та об’єктивних даних, політика є скоординованою і для її реалізації наявні достатні ресурси; забезпечення високої якості антикорупційного законодавства та досягається зменшення кількості корупціогенних факторів у інших нормативно-правових актах; підвищення ефективності функціонування інституту уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції; усунення корупційних ризиків у процедурах надання публічних послуг для громадян.

2.2. Формування негативного ставлення до корупції. Положення підрозділу 2.2 проєкту Антикорупційної стратегії на 2020 – 2024 роки спрямовані на досягнення таких основних результатів: зниження загального рівня толерування корупції в Україні; підвищення рівня обізнаності громадян, які усвідомлюють важливість стандартів доброчесної та етичної поведінки публічних службовців; оновлення Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції та забезпечення належної організаційної та фінансової основи для скоординованих дій з її виконання; надання громадянам повної та об’єктивної інформації про корупцію в Україні, її причини, стан та динаміку, систему антикорупційних інституцій, а також про можливість та способи взаємодії громадян із антикорупційними інституціями.

2.3. Врегулювання конфлікту інтересів, дотримання загальних обмежень та заборон, правил етичної поведінки. Положення підрозділу 2.3 проєкту Антикорупційної стратегії на 2020 – 2024 роки спрямовані на досягнення таких основних результатів: удосконалення відповідних положень законодавства; належна регламентація правил етичної поведінки та їх практичне втілення; забезпечення належного реагування керівників на виявлені факти правопорушень підлеглих.

2.4. Здійснення заходів фінансового контролю. Положення підрозділу 2.4 проєкту Антикорупційної стратегії на2020 – 2024 роки спрямовані на досягнення таких основних результатів: удосконалення переліку суб’єктів декларування; оптимізація функціонування електронного реєстру майнових декларацій, удосконалення форми декларації та надання підтримки суб’єктам декларування у заповненні декларацій; удосконалення процедур контролю та перевірки декларацій.

2.5. Забезпечення доброчесності політичних партій та виборчих кампаній. Положення підрозділу 2.5 проєкту Антикорупційної стратегії на 2020 – 2024 роки спрямовані на досягнення таких основних результатів: удосконалення процедур створення, припинення та діяльності політичних партій; зменшення впливу приватних інтересів на політичні партії через надання їм фінансування; удосконалення системи контролю за діяльністю та фінансуванням політичних партій.

2.6. Захист викривачів корупції. Положення підрозділу 2.6 проєкту Антикорупційної стратегії на2020 – 2024 роки спрямовані на досягнення таких основних результатів: забезпечення гарантій захисту викривачів; удосконалення порядку повідомлення про корупцію та розгляду такої інформації; розбудова інституційної спроможності уповноважених органів для належного забезпечення захисту викривачів корупції.

РОЗДІЛ ІІІ

Для розділу ІІІ (Запобігання корупції у пріоритетних сферах) визначено сім пріоритетних сфер:

3.1. Запобігання корупції у судовій владі, прокуратурі та поліції. Положення підрозділу 3.1 проєкту Антикорупційної стратегії на 2020 – 2024 роки спрямовані на досягнення таких основних результатів: встановлення вимоги доброчесності до членів органів суддівського врядування та належна оцінка відповідності цим вимогам кандидатів та діючих членів таких органів; забезпечення належного оцінювання доброчесності діючих суддів та кандидатів на посаду судді, забезпечення прозорості такого оцінювання; удосконалення дисциплінарної процедури щодо суддів; усунення інших структурних корупційних ризиків у системі судоустрою.

3.2. Запобігання корупції у державному регулюванні економіки. Положення підрозділу 3.2 проєкту Антикорупційної стратегії на 2020 – 2024 роки спрямовані на досягнення таких основних результатів: усунення корупційних ризиків, які існують при здійсненні контролю з боку державних органів, наданні дозволів та ліцензій; зменшення регуляторного навантаження; усунення корупційних ризиків в існуючому регулюванні, де спостерігається значний корупційний досвід бізнесу; підвищення спроможності державних органів до здійснення державного регулювання економіки; підвищення прозорості та підзвітності діяльності Антимонопольного комітету України, зменшення дискреції у реалізації його повноважень; забезпечення дієвості контролю за наданням державної допомоги; забезпечення ефективності здійснення попереднього контролю та оцінки впливу на конкуренцію актів та рішень щодо створення та функціонування суб’єктів господарювання державного та комунального секторів економіки.

3.3. Запобігання корупції у митних і податкових органах. Положення підрозділу 3.3 проєкту Антикорупційної стратегії на 2020 – 2024 роки спрямовані на досягнення таких основних результатів: підвищення прозорості діяльності митних органів та зменшення дискреції; удосконалення процедур оскарження дій посадових осіб митних органів та зменшення ризиків безпідставного втручання працівників органів правопорядку у діяльність митниці; запровадження режиму спільного транзиту з країнами Європейського Союзу та спільного митного контролю із пріоритетними країнами; зменшення дискреції у діяльності податкових органів та створення нового органу досудового розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів; зменшення переліку підстав для проведення перевірок органами податкової служби, а також кількості перевірок з безпосереднім контактом із платником податку.

3.4. Запобігання корупції у державному та приватному секторах економіки. Положення підрозділу 3.4 проєкту Антикорупційної стратегії на 2020 – 2024 роки спрямовані на досягнення таких основних результатів: розмежування функції власника, регулятора та органу, що формує політику щодо суб’єктів господарювання державного сектору економіки; подальше запровадження стандартів корпоративного управління державними підприємствами; підвищення прозорості процедур приватизації та усунення виявлених корупційних ризиків; забезпечення систематичного оприлюднення інформації про діяльність суб’єктів господарювання державного, комунального секторів економіки (у тому числі про отриману державну допомогу); запровадження стандартів доброчесності у приватному секторі, прийняття законодавства про загальну адміністративну процедуру та про публічні консультації; запровадження стандартів доброчесності у приватному секторі.

3.5. Запобігання корупції у будівництві, земельних відносинах та інфраструктурі. Положення підрозділу 3.5 проєкту Антикорупційної стратегії на 2020 – 2024 роки спрямовані на досягнення таких основних результатів: створення єдиного електронного Містобудівного кадастру для надання всіх адміністративних послуг у сфері містобудівної діяльності; встановлення правил, згідно з якими містобудівна документація розробляється виключно у цифровій формі, містобудівні умови та обмеження генеруються автоматично програмними засобами Містобудівного кадастру; удосконалення механізмів недержавного контролю за будівництвом об’єктів; усунення дискреційних повноважень органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду; перегляд та спрощення процесу формування земельних ділянок; введення в експлуатацію програмного забезпечення для формування земельних ділянок; запровадження розроблення документації із землеустрою та технічної документації з оцінки земель виключно в електронній формі; встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на основі їх ринкової вартості; запровадження пілотного проєкту з визначення земельного податку на основі показників масової оцінки земель з урахуванням міжнародних стандартів оцінки майна для цілей оподаткування; створення відкритої карти будівництва, ремонту та експлуатації доріг, на якій відображатимуться проведені тендери і укладені договори на такі роботи, яку інтегровано до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; забезпечення цілодобового автоматизованого габаритно-вагового контролю; встановлення відповідальності для вантажовідправників, перевізників за перевищення габаритно-вагових параметрів.

3.6. Запобігання корупції в оборонному секторі. Положення підрозділу 3.6 проєкту Антикорупційної стратегії на 2020 – 2024 роки спрямовані на досягнення таких основних результатів: усунення корупційних ризиків в управлінні майном (зокрема, шляхом створення системи електронного обліку об’єктів у сфері оборони та системи обліку і моніторингу споживання та якості пального); усунення корупційних ризиків у проведенні закупівель товарів, робіт, послуг оборонного призначення; підвищення ефективності контролю за якістю озброєнь та військової техніки; усунення корупційних ризиків у забезпеченні військовослужбовців житлом.

3.7. Запобігання корупції у сфері охорони здоров’я та соціального захисту населення. Положення підрозділу 3.7 проєкту Антикорупційної стратегії на 2020 – 2024 роки спрямовані на досягнення таких основних результатів: удосконалення процедур медичних закупівель, визначення потреб та обліку медичних засобів; усунення корупційних ризиків під час забезпечення лікування за кордоном та при трансплантації; забезпечення повноти інформації, яка міститься в електронній системі охорони здоров’я; підвищення прозорості процедур добору на керівні посади у закладах охорони здоров’я; впровадження Інформаційно-аналітичної системи управління соціальною підтримкою населення України (E-SOCIAL); спрощення надання послуг у соціальній сфері.

РОЗДІЛ ІV

Для розділу ІV (Забезпечення невідворотності відповідальності за корупцію) визначено три пріоритетні сфери:

4.1. Дисциплінарна відповідальність. Положення підрозділу 4.1 проєкту Антикорупційної стратегії на 2020 – 2024 роки спрямовані передусім на удосконалення положень законодавства щодо підстав та процедури притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень.

4.2. Адміністративна відповідальність. Положення підрозділу 4.2 проєкту Антикорупційної стратегії на 2020 – 2024 роки спрямовані на забезпечення невідворотності адміністративної відповідальності через удосконалення підстав та процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

4.3. Кримінальна відповідальність. Положення підрозділу 4.3 проєкту Антикорупційної стратегії на 2020 – 2024 роки спрямовані на досягнення таких основних результатів: удосконалення законодавства, яким встановлена кримінальна відповідальність за вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень (узгодження положень Кримінального кодексу України із Законом України «Про запобігання корупції», збільшення термінів давності притягнення до кримінальної відповідальності за такі злочини, гармонізація та незначне посилення санкцій тощо); забезпечення сталої і передбачуваної слідчої та судової практики у відповідних провадженнях; удосконалення положень кримінального процесуального законодавства; забезпечення ефективної діяльності Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та їх взаємодії з іншими органами; підвищення ефективності протидії легалізації активів, одержаних злочинним шляхом, а також повернення таких активів; забезпечення безперервності судового розгляду кримінальних проваджень та сталості судової практики у таких справах.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Як передбачається Прикінцевими положеннями законопроєкту, Кабінету Міністрів України доручається у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

1) затвердити державну антикорупційну програму щодо реалізації Антикорупційної стратегії на 2020 — 2024 роки;

2) передбачати у проєктах законів України про Державний бюджет України на 2021 та наступні роки видатки, пов’язані з реалізацією положень цього Закону.

НАЗК забезпечити створення та ввести в експлуатацію інформаційну систему моніторингу реалізації антикорупційної політики.

До початку роботи інформаційної системи моніторингу реалізації антикорупційної політики оприлюднення інформації про результати моніторингу та оцінки ефективності державної антикорупційної політики здійснюється на офіційному вебсайті НАЗК у визначеному ним порядку.

Робота інформаційної системи моніторингу реалізації антикорупційної політики починається з дня, наступного за днем оприлюднення на офіційному вебсайті НАЗК відповідного наказу.