ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
Закон про службу в ОМС — Закон України «Про службу в ОМС» від 07.06.2001 р. № 2493-III.
Закон про місцеве самоврядування — Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»
від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.
РІЗНИЙ СТАТУС — РІЗНІ ПІДХОДИ
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в ОМС, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ч. 1 ст. 2 Закону про службу в ОМС). Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал ОМС.
Стаття 3 Закону про службу ОМС дає нам таку градацію всіх посад в ОМС:
| виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах | голова сільської, селищної, міської ради |
| виборні посади, на які особи обираються відповідною радою | — голова районної і обласної ради; — заступник голови районної, районної в місті, обласної ради; — секретар сільської, селищної, міської ради; — заступник міського голови — секретар Київської міської ради; — голова постійної комісії з питань бюджету |
| виборні посади, на які особи затверджуються відповідною радою | — керуючий справами (секретар) виконавчого комітету відповідної ради; — заступник голови з питань діяльності виконавчих органів відповідної ради; — староста |
| посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної в місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України | — керівник відділу; — юрист; — бухгалтер; — головний спеціаліст відділу; — провідний спеціаліст управління тощо |
Одним із обов’язків службовця ОМС є сумлінне ставлення до виконання службових обов’язків. Особливості дисциплінарної відповідальності службовця ОМС забезпечуються в порядку, передбаченому Законом про службу в ОМС (ст. 19 Закону про службу в ОМС). А відповідно до ст. 7 цього ж Закону правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України.
У частині притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності ми маємо керуватися КЗпП з урахуванням особливостей, які визначені в Законі про місцеве самоврядування, адже питання дисципліни у профільному законі не прописані.
Ми недаремно розпочали статтю саме з різних типів посад, оскільки визначення правил підзвітності та підконтрольності мають вирішальне значення для надання відповіді на запитання про те, чи кожна зі службових осіб місцевого самоврядування може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 1471 КЗпП дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.
Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
ВИБОРНІ ПОСАДИ, НА ЯКІ ОСОБИ ОБИРАЮТЬСЯ НА МІСЦЕВИХ ВИБОРАХ
З-поміж усіх посад в ОМС є, власне, та, шлях до якої безпосередньо залежить від результатів виборів, — голова відповідної ради. Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону про місцеве самоврядування сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села, селища, міста.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 цього Закону сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
На жаль, зараз відсутнє законодавче визначення поняття «дисципліна» чи «дисциплінарний проступок»! Зазвичай у теорії трудового права дисципліною є виконання, а дисциплінарним проступком — невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов’язків. Трудові обов’язки голови визначені нормами ч. 4 ст. 42 Закону про службу в ОМС.
Законом про службу в ОМС, зокрема ст. 23, визначено, що особи, винні у порушенні законодавства про службу в ОМС, притягуються до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно із законом. Як бачимо, дисциплінарна відповідальність у цьому переліку відсутня.
Щодо норм КЗпП, то ми вже зазначали, що за його нормами працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
Громада, яка обирала голову, не є «органом», а отже, не може застосовувати дисциплінарні стягнення.
Водночас на безвідповідального голову можна вплинути!
Зокрема, відповідно до Закону про місцеве самоврядування виключною компетенцією ради є:
заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами відповідної ради;
прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові (щоправда, критеріїв недовіри також немає);
прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом.
Але зазначимо, що в переліку підстав, зокрема, для дострокового припинення повноважень норми, пов’язані з невиконанням або неналежним використанням трудових обов’язків, відсутні!
Тож вплинути на сільського, селищного голову можна через реалізацію норм ст. 26, 74, 75, 79 Закону про місцеве самоврядування.
ВИБОРНІ ПОСАДИ, НА ЯКІ ОСОБИ ОБИРАЮТЬСЯ ВІДПОВІДНОЮ РАДОЮ
В органах місцевого самоврядування є посади, на які особи обираються радою через обрання їх депутатами.
Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.
Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання обрання голови ради, відповідно заступника голови районної ради та першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади.
На відміну від норм, які ми розглядали щодо сільського, селищного, міського голови, норми щодо вищезазначених осіб більш конкретні.
Голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради. Голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених частинами четвертою та п’ятою цієї статті. Голова ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови. У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради.
Районна, районна в місті рада обирає заступника голови ради.
Обласна рада обирає першого заступника, заступника голови ради.
Заступник голови районної, районної в місті (у разі її створення) ради, перший заступник, заступник голови обласної ради обираються відповідною радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснюють свої повноваження до припинення ними повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків дострокового припинення їх повноважень.
Повноваження заступника голови районної в місті, районної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради можуть бути достроково припинені без припинення повноважень депутата відповідної ради за рішенням відповідної ради, що приймається шляхом таємного голосування. Питання про дострокове припинення їх повноважень може бути внесено на розгляд відповідної ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради або голови ради.
Повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
Ми вже згадували, що згідно з ч. 3 ст. 7 Закону про службу в ОМС на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Ураховуючи відсутність у зазначеному Законі особливої процедури притягнення вищезазначених посадових осіб до дисциплінарної відповідальності, можна сказати, що на них поширюються порядок застосування дисциплінарного стягнення та гарантії, передбачені КЗпП.
Відповідно до норм ст. 147, 1471 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення (у нашому випадку — припинення повноважень).
Відповідно до статті 1471 КЗпП дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
З урахуванням цієї норми та норм Закону про місцеве самоврядування можна сказати, що органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання) працівників, на посади, які ми розглядаємо у цьому підрозділі, є відповідна рада. Тут слід зробити наголос щодо посади секретаря і посад заступників. Незважаючи на те, що уповноваженою особою, яка приймає на роботу цих осіб, є голова ради, законодавство не містить положень, які б передбачали одноосібне право голови застосовувати дисциплінарні стягнення до посадових осіб ради, які займають зазначені виборні посади.
Підтвердженням цьому є прецеденти судових рішень щодо застосування дисциплінарних стягнень до секретарів рад одноосібно головами рад:
reyestr.court.gov.ua/Review/84949590
та reyestr.court.gov.ua/Review/82712281
ВИБОРНІ ПОСАДИ, НА ЯКІ ОСОБИ ЗАТВЕРДЖУЮТЬСЯ ВІДПОВІДНОЮ РАДОЮ
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону про місцеве самоврядування виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради — голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Жодного іншого роз’яснення в цьому Законі щодо особливостей посади керуючого справами (секретаря) виконкому немає. Зазвичай ці питання унормовані в Регламенті роботи виконкому та посадовій інструкції керуючого справами.
Разом із тим важливий висновок для нас: керуючий справами підпорядкований та підконтрольний безпосередньо відповідному голові, роботодавцем виступає рада.
Тепер про заступника голови з питань діяльності виконавчих органів відповідної ради — щодо нього можна дізнатись більше тільки з локальних актів відповідної ради. Зазвичай це Регламент роботи ради та посадова інструкція безпосередньо на цю посаду.
Наступний важливий висновок для нас: заступник голови з питань діяльності виконавчих органів відповідної ради підпорядкований та підконтрольний безпосередньо відповідному голові, роботодавцем виступає рада.
Ну і про старосту ми маємо більше конкретики, а саме: у ч. 5 ст. 541 Закону про місцеве самоврядування зазначено, що при здійсненні наданих повноважень староста є відповідальним і підзвітним раді та підконтрольним сільському, селищному, міському голові.
Важливо! Отже, всі ці посади є підконтрольними відповідному голові, але власником є саме рада (оскільки саме вона затверджує на посаду) та виступає органом, який застосовує дисциплінарне стягнення.
З огляду на вимогу ч. 1 ст. 149 КЗпП про те, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, ми розуміємо, що рада це не робитиме з огляду на сесійність її роботи. Тому саме уповноважений орган збиратиме необхідні докази.
І тут важливим буде визначення, в чиєму штатному розписі перебуває та чи інша посада. Наразі в Україні є цікавою ситуація зі статусом юридичної особи ради та її виконкому. У більшості ОТГ виконком зареєстрований як юридична особа, має власний штатний розпис. У цьому разі староста та керуючий справами (секретар) виконкому перебувають у штатному розписі саме виконкому, а заступник голови з питань діяльності виконавчих органів цілком імовірно залишився в штатному розписі ради. Тому уповноваженими органами в нас виступатимуть різні юридичні особи. Ба більше, і у структурі самого виконкому в нас може бути інший уповноважений орган: загальний відділ, відділ кадрів тощо, що також впливає на практичну реалізацію питання притягнення до відповідальності.
Таким чином, дотримання процедури в нас покладається на уповноважений орган, а остаточне питання про притягнення до відповідальності належить до виключної компетенції ради, що буде оформлено відповідним рішенням ради.
На практиці реалізація права власника притягнути працівника до відповідальності буде доволі ускладненою, що може вплинути на строки притягнення до відповідальності, адже сесія ради не відбувається щотижнево.
Відмінністю для цих трьох посад буде те, що рішення має бути прийнято саме радою.
Чи має Україна такий досвід? Так, наприклад, Чорноморською міською радою Одеської області було вирішено звільнити заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів. Підстава звільнення — визнання роботи цього заступника незадовільною. Не погодившись із таким рішенням, звільнений заступник оскаржив рішення ради до суду, проте суд став на бік роботодавця (див. у Реєстрі судових рішень за критерієм пошуку — справа № 420/718/19). Доречно зазначити, що апеляція погодилась із рішенням суду першої інстанції.
ПОСАДИ, НА ЯКІ ОСОБИ ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ ВІДПОВІДНИМ ГОЛОВОЮ
Із цими посадами все набагато легше, адже всі вони розпочинають свою трудову діяльність у раді на підставі розпорядження відповідного голови. Питання дисципліни для таких посад — це питання вивчення КЗпП.
Рішення про притягнення до відповідальності приймається головою ради одноособово та оформлюється його розпорядженням.
За загальним правилом за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (ст. 147 КЗпП). У нашому контексті додаткових видів дисциплінарного стягнення для службовців ОМС не передбачено.
Відповідно до ст. 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (ч. 2 ст. 149 КЗпП). При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
При цьому якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
