Теми статей
Обрати теми

Судові уроки на тему податкової соціальної пільги

Гапєєв Леонід, юрист
Як показує практика, у системі роботи держорганів трапляються випадки, коли елементарні соціальні права держслужбовців, працівників держорганів та підпорядкованих ним бюджетних установ стають темою судових спорів, які виграють нинішні держслужбовці або колишні працівники. Ця стаття про те, як діяти держслужбовцям та звичайним працівникам у подібних випадках. Отож для керівників, бухгалтерів, кадровиків та юристів є привід замислитися, аби таких історій було якомога менше.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

ПКУ — Податковий кодекс України.

Порядок № 1227 — Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.

Думаю, тут варто починати з кроків мотивації.

Керівники та їхні радники різного рівня мають неупереджено ставитися до персоналу, поважати серед працюючих тих батьків, які прагнуть покращити матеріальний стан життя своїх дітей, з якими проживають однією родиною. Герой цієї невигаданої історії, водночас юрист-держслужбовець, зміг довести просту істину: чужих дітей не буває. А право на податкову соціальну пільгу на 2, 3 та більше дітей стосується кожної працюючої людини. Адже держава надає можливість дещо збільшити рівень скромної зарплати працівника, держслужбовця за рахунок законного зменшення податку із щомісячного доходу.

Без сумніву, кожен державний службовець у такій ситуації почав би шукати правди та справедливості.

На превеликий жаль, і досвідчені фахівці від подібних проявів бездіяльності з боку інших посадових осіб не застраховані. Чоловік, який перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі, виховує 3 дітей, працює на посаді юриста відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації, подав на ім’я начальника відділу заяву про застосування податкової соціальної пільги. При цьому додав усі необхідні документи. У заяві, посилаючись на відповідні норми чинного законодавства, він просив: застосовувати до нарахованої заробітної плати податкову соціальну пільгу в розмірі, визначеному в п.п. 2 для працівників, які мають двох і більше дітей віком до 18 років, п. 169.1 ст. 169 ПК України. Проте листом від 23.09.2019 р. державний орган відмовив чоловікові у надані податкової соціальної пільги. Яким був мотив відмови? Заявник не є рідним батьком дітей, що проживають у його сім’ї. Оскільки питання вирішити так і не вдалося, людина подала позов до суду.

СТЕЖКОЮ ПРАВДИ Є ДО СУДУ ШЛЯХ

Одразу зазначу, що людина досить оперативно звернулася до суду. Ухвалою судді від 25.11.2019 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву — 15 днів.

Ухвала направлена на адресу відповідача та отримана ним 28.11.2019 р. Однак відповідачем не подано до суду відзиву на позов. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфікується судом як визнання позову.

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав. Судом установлено, що позивач 18 вересня 2019 року звернувся до начальника відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації із заявою про застосування податкової соціальної пільги. До заяви позивачем додано свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей та посвідчення багатодітної сім’ї. А далі відбулося найцікавіше, коли в. о. керівника бухгалтерської служби бюджетної установи дезінформував свого керівника та спричинив збитки для працівника.

У відповідь на заяву про застосування податкової пільги відповідачем надано пояснювальну записку від 23.09.2019 р. за підписом в. о. головного бухгалтера на ім’я начальника відділу райдержадміністрації. У тій записці зазначено, що відповідно до п.п. 3 п. 5 постанови № 1227 (яка, до речі, діяла на час розгляду справи та діє сьогодні) позивач не може користуватись цією пільгою. Оскільки той чоловік не є батьком цих дітей, які виховуються в його сім’ї. Бо, на думку в. о. головного бухгалтера, підставою є надані свідоцтва про народження дітей, батьком яких є інша особа.

Як вирішувати колізії правових норм? Які правові аргументи держслужбовця — героя сюжету можуть бути для нас корисними у подібних випадках?

Як часто трапляється на практиці, чимало посадових осіб у випадку колізій різних правових норм (тобто юридичних суперечностей) чомусь застосовують підзаконні нормативно-правові акти замість законів, які мають вищу юридичну силу.

Так, у ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зверніть увагу: йдеться про пріоритет саме Конституції та законів держави порівняно із підзаконними актами. Порядок надання, розмір податкової соціальної пільги та перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу, встановлено ст. 169 ПК України, де п. 169.1 цієї статті визначено перелік податкових соціальних пільг.

На чому базується правовий висновок суду, що розглядав справу?

Суд врахував формулювання Податкового кодексу (як Закону) про те, що право на отримання податкової соціальної пільги має особа, яка утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, а у Порядку № 1227 (затвердженому постановою Кабміну) зазначено по-іншому: «має двоє чи більше дітей віком до 18 років». Отже, Порядок № 1227, який є підзаконним нормативно-правовим актом, звужує права платників податків. А тому застосуванню підлягають саме норми Податкового кодексу України. За висновком суду, якщо батько, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років та бажає скористатись правом на застосування до його доходу податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПК України, то разом із поданням до роботодавця заяви щодо її застосування надаються, крім документів, визначених у Порядку, ті документи, що підтверджують факт утримання ним дітей.

Які саме документи надав держслужбовець до бухгалтерії за місцем служби, а потім і до суду, для підтвердження свого статусу батька з багатодітної родини?

На підтвердження факту утримання 3 дітей позивачем надано акт обстеження умов проживання від 27.09.2019 р., в якому зазначено, що всі діти, їхні мати та батько мають постійне місце проживання та проживають за конкретною адресою однією сім’єю. Окрім цього, позивачем до матеріалів справи надано судовий наказ районного суду ще від 03.08.2018 р. про стягнення з іншої особи аліментів на утримання дітей та докази того, що мати не отримує ці аліменти у зв’язку з тим, що боржник їх не сплачує. Це підтверджується довідкою, виданою державною виконавчою службою. Також позивачем разом із заявою про застосування податкової соціальної пільги подано посвідчення багатодітної сім’ї від 12.08.2019 р.

Які аргументи та законодавчі норми знадобилися батькові з багатодітної родини, який разом із дружиною виховує 3 дітей, аби оформити податкову соціальну пільгу?

У ст. 1 Закону «Про охорону дитинства» визначено, що багатодітною є сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, — до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Статтею 3 цього Закону передбачено, що всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно зі ст. 8 Закону «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. А ще на підтвердження статусу багатодітної родини постановою Кабміну № 209 від 02.03.2010 р. затверджено Порядок виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї. Відповідно до п. 2 цього Порядку посвідчення є документами, що підтверджують статус багатодітної сім’ї і дітей з такої сім’ї та їх право на отримання пільг згідно із Законом «Про охорону дитинства» та іншими актами законодавства.

Який можна зробити висновок щодо обґрунтованості вимог заявника та вчиненого проступку з боку в. о. головного бухгалтера райдержадміністрації ? Як у подібних ситуаціях правильно було би вчинити керівнику бухгалтерської служби бюджетної установи та керівнику того державного органу?

Аби спір не дійшов до судового розгляду, ще на початку цієї історії була цілком реальна можливість його досудового врегулювання. Це стосується в. о. головного бухгалтера та керівництва держоргану. Тобто варто було одразу звернутися усно до найближчого територіального органу Державної податкової служби або письмово до ГУ ДПС області. Для того щоб отримати відповіді на всі заздалегідь чітко сформульовані спірні запитання, як передбачено ст. 52, 53 ПКУ стосовно надання податкових консультацій. На превеликий жаль, цього посадові особи не зробили й тут щонайменше може на них чекати початок дисциплінарного провадження, яке застосовується до держслужбовців, що однозначно не є позитивним для перспективи на службі. Отже, отримавши 18.09.2019 р. заяву позивача про застосування податкової соціальної пільги, відповідач повинен був застосувати таку пільгу з дня звернення із заявою відповідно до чинних норм ПК України. Тобто, за висновком суду, відповідач допустив протиправну бездіяльність при розгляді заяви позивача про застосування податкової соціальної пільги, оскільки така пільга не застосована (докладніше про рішення адміністративного суду від 20.01.2020 р. див. за посиланням: www.reyestr.court.gov.ua/Review/86985829).

Як закінчилася ця судова історія для учасників справи?

Нарешті, маємо справедливий фінал. Адміністративний позов держслужбовця (і водночас батька із багатодітної родини) до суб’єкта владних повноважень про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії судом задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо незастосування податкової соціальної пільги до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання його заяви від 18 вересня 2019 року. А ще суд зобов’язав відповідача застосувати податкову соціальну пільгу до нарахованої раніше заробітної плати з 18 вересня 2019 року. Щоправда, позивач витратив певну грошову суму на сплату судового збору під час подачі документів до суду, але ці кошти за рішенням суду йому мають повернути.

Отже, судовий спосіб вирішення спірних питань стає остаточною можливістю для держслужбовців. Хоча цього можна було би й запобігти, якби відповідальні посадові особи звернулися би вчасно до податківців за отриманням консультації. А зараз ще дізнаємося про іншу судову історію. Знову ж таки, це, без перебільшення, можна назвати продовженням судових уроків на тему податкової соціальної пільги.

Чи спрацювали в іншій справі на користь відповідача-сільради твердження у судовому засіданні про те, що працівниця взагалі не подавала жодної заяви про оформлення щодо неї, матері 3 дітей, податкової соціальної пільги у розмірі 150 %?

Як показує судова практика в іншій історії, сперечатися у суді, дійсно, є процесуальним правом сторін: позивача і відповідача. Але, згадуючи про іншу судову справу, варто зазначити ось про що. Усі документи, які свідчать про перебування позивачки у трудових відносинах із сільською радою та її звернення до роботодавця про оформлення податкової пільги, зберігаються у роботодавця. Позивачка, перебуваючи й надалі у трудових відносинах із сільрадою, подала позов до суду.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що платник податку мав право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 % суми пільги. Позивачка є мамою трьох дітей, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження та довідкою виконкому сільської ради. Враховуючи, що позивачка станом на 01.01.2004 р. працювала у відповідача, який вів відповідну трудову книжку, що зобов’язувало роботодавця застосувати до такого платника податку пільгу до його нарахованого місячного доходу незалежно від наявності необхідної заяви, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Тому позов підлягає задоволенню із стягненням з відповідача на користь позивачки коштів в сумі 9007 грн 56 коп., що були утримані із її заробітної плати у вигляді прибуткового податку за період з липня місяця 2004 року по грудень місяць 2009 року включно. Суд у цій справі вирішив позов задовольнити: стягнути з відділу освіти райдержадміністрації на користь позивачки кошти в сумі 9007 грн 56 коп.

ПОДАТКОВА ПІЛЬГА НА ДІТЕЙ: ЯК ЇЇ ОФОРМИТИ?

Як оформити податкову соціальну пільгу із розрахунку на 2 чи більше дітей ? Який місячний розмір доходу береться при цьому до уваги у 2020 році? Які особливості оформлення цієї пільги відбуваються на практиці? Що являє собою податкова соціальна пільга та на кого вона поширюється?

Податкова соціальна пільга практично означає право кожного працюючого на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, що отримуємо від одного роботодавця у вигляді заробітної плати. На підставі ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги.

Відповідно до п.п. 169.4.1. ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

Тепер соціальна арифметика. Згідно зі ст. 7 Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу на місяць з 1 січня становить 2102 грн. (Щороку ці граничні цифри дещо збільшуються, тому варто це питання тримати на контролі.) Нині, у 2020-му, розмір заробітної плати, що дає право на податкову пільгу, становить 2950 грн (тобто прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 2102 грн помножимо на 1,4 та округлимо до найближчих 10 гривень.)

З якого моменту та де ця пільга надається?

Ця пільга надається з моменту звернення, тобто з дати надання відповідної заяви та всіх підтвердних документів. Тому краще подавати заяву та всі копії свідоцтв про народження дітей та інші необхідні документи швидко, інакше доведеться чекати наступного місяця виплати зарплати, коли відбудуться певні фінансові покращення. Зверніть увагу: податкова соціальна пільга надається лише за одним місцем роботи.

Чи може так трапитися, що дохід у вигляді заробітної плати частково збільшився або, навпаки, зменшився? Що тоді буде з податковою пільгою на дітей?

У нинішній ситуації, особливо під час карантину, коли у держслужбовців та працівників держорганів можуть доходи суттєво зменшуватися, варто уточнити деталі, аби підрахувати можливості оформлення податкової соціальної пільги. Якщо ви мали більшу заробітну плату і заяву таку не подавали, то у період зменшення доходу не виключено можливості її подати. На практиці тут діє доволі простий механізм: протягом року подана ваша заява буде в роботі бухгалтерії, у разі збільшення доходу пільга не буде надаватися, а у разі зменшення розміру зарплати, за умови подання заяви та підтвердних документів, ця пільга має нараховуватися.

Якщо заявник вже надавав у 2019 календарному році підтвердні документи про те, що його дружина не користується податковою пільгою на 2 чи більше дітей, то чи потрібно це знову робити?

Чинним законодавством не передбачено подавати знову такі підтвердні документи. Але практика надання податкової пільги іноді буває не така й легка. Скажімо, роботодавець (керівництво чи бухгалтерська служба держоргану) хоче переконатися, що дійсно ніхто ні про що не забув і не приховав жодних фактів. Тоді може бути простіше надати документи, про які просить бухгалтерія, аніж писати скарги та витрачати час на очікування їх розгляду. Наприклад, можна надати довідку з місця роботи дружини, що вона не отримує податкову пільгу на 2 чи більше дітей, або довідку про перебування на обліку у центрі зайнятості. А от у випадку, коли один з працюючих батьків оформляє податкову пільгу на дітей, а інший взагалі не працює і не отримує такої пільги, то достатньо буде у заяві просто зазначити, що чоловік (або дружина) не працює та не перебуває на обліку у службі зайнятості.

Що робити, коли батько виховує 2 чи більше дітей, стикається на держслужбі чи на роботі в держоргані із відмовою оформити податкову пільгу?

Завжди є право та можливість звернутися до суду із позовом. Причому у будь-якій ситуації. Держслужбовець може подати адміністративний позов до відповідного адміністративного суду. А «звичайний» працівник може подати цивільний позов до районного суду. Хоча варто порадити спочатку письмово направити звернення до ГУ Державної податкової служби області. Для того, щоб отримати податкову консультацію. Адже на практиці трапляється й так, що роботодавець зрозуміє свою помилку та оформить податкову соціальну пільгу, тоді не доведеться звертатися до суду. Такий позасудовий спосіб вирішення проблеми може бути простішим для всіх.

Що станеться тоді, коли працівник одразу у двох місцях роботи оформить податкову соціальну пільгу?

Не має значення, що стало причиною такого кроку з боку працюючої людини: елементарна забудькуватість чи спроба одразу «погнатися» за двома зайцями та ошукати державу. У практиці є такі випадки. Скажімо, прибиральниця (двірник на іншій роботі) не повідомила роботодавця, що вже користується податковою пільгою. Але потім під час перевірки податківців це стало відомо. І настали для жінки малоприємні наслідки фінансового характеру. Після розгляду позову роботодавця судом вирішено стягнути з прибиральниці на користь організації (роботодавця) певну суму завданих збитків, штраф та судові витрати по справі (див. за посиланням: www.reyestr.court.gov.ua/Review/2523539).

Який граничний розмір заробітної плати дає право оформити податкову пільгу на 2 та більше дітей? Чи може збільшуватися або навпаки зменшуватися граничний розмір доходу для отримання пільги протягом цього року?

Життя в умовах карантину може розвиватися по-різному. Хтось дізнається про підвищення по роботі чи на держслужбі, відчує збільшення свого доходу, але ж багато людей перебувають простої або працюють неповний робочий день чи неповний робочий тиждень. Тому їхні доходи знизяться. Але тут є практичний важливий нюанс. Розмір податкової соціальної пільги протягом цього 2020 року не буде змінюватися, адже орієнтиром є розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб станом на 1 січня, тобто цифра 2950 грн. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених п.п. 169.1.2 та пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей. Тобто слід орієнтуватися на суму місячної заробітної плати «до нарахування», що не перевищує 2950 грн для можливості оформити «звичайну» податкову пільгу для будь-якого працівника. А для одного з батьків розмір місячної заробітної плати «до нарахування» має не перевищувати 5900 грн (у разі виховання 2 дітей, арифметика проста: 2950 грн помножимо на 2 дітей віком до 18 років). У випадку утримання 3 дітей граничний розмір доходу «до нарахування» має не перевищувати 8850 грн, тобто 2950 грн помножимо на 3 дітей).

Як діяти, коли є поповнення в родині? Яким чином оформити податкову пільгу?

У цьому випадку, за загальним правилом, алгоритм дій простий. Якщо на світ з’явилася друга чи третя дитина і тепер ви є батьками кількох дітей віком до 18 років, то слід надати до бухгалтерії заяву і копії свідоцтва про народження кожної дитини. У тих родинах, де один з працюючих батьків 3 та більше дітей оформляє цю пільгу додайте копію посвідчення багатодітної родини. (Це передбачено пп. 2, 5 Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.) А ще копії паспорта та ідентифікаційного коду, раніше подані під час вступу на держслужбу (або працевлаштування), зазвичай надійно зберігаються у бухгалтерії. Тому зайвих документів, не передбачених законодавством, надавати не потрібно.

Що робити у тому випадку, коли людина дізналася про своє право на податкову пільгу вже після звільнення з роботи? Чи не пізно у такому випадку відновити справедливість?

Звичайно, скористатися своїм правом на податкову соціальну пільгу значно краще буде тоді, коли людина є державним службовцем, на якого теж поширюються ці пільги, або поки ще працівник перебуває у трудових відносинах із роботодавцем. Але на практиці є такі випадки, коли людина відстоює своє право через суд. Кілька років тому позивачка звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом, в якому вказала, що вона працювала із серпня 2005 року по вересень 2007 року в дитячому садку № 48 м. Часів Яр, де зверталася до свого безпосереднього керівника щодо можливості подати заяву про застосування до неї податкової соціальної пільги як до одинокої матері. Тоді працююча жінка мала консультацію з керівництвом бухгалтерії, після чого їй повідомили, що ця пільга на неї, як на жінку, яка розірвала шлюб, не поширюється. Після звільнення з цього місця роботи колишня працівниця таки дізналася, що дія цієї пільги поширюється також і на неї. Тому звернулася до суду з проханням стягнути утриманий з її заробітку податковий прибуток у сумі 717 грн 48 коп. У судовому засіданні представник відповідача підтвердила факт звернення до неї позивачки з приводу оформлення соціальної пільги, а проти задоволення позову не заперечувала. І ця судова історія теж мала свій соціально позитивний фінал. Позовні вимоги колишньої працівниці до бухгалтерії про стягнення матеріальної шкоди суд вирішив задовольнити у повному обсязі. Стягнув із бухгалтерії колишнього роботодавця безпідставно стягнутий податковий прибуток за період з 05.07.2005 р. по 18.09.2007 р. у сумі 717 грн 48 коп., а ще судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (докладніше див. за посиланням: www.reyestr.court.gov.ua/Review/9188688).

Як оформити заяву для отримання податкової пільги? Чи існує окрема форма заяви?

Сьогодні окремої законодавчо визначеної форми заяви не існує. Тому заповнити її бланк можна у довільній формі. Проте є нюанси, на які слід звернути увагу. Заявник (держслужбовець та працівник держоргану) власноруч чітким розбірливим почерком має заповнити певні графи і правильно зазначити інформацію. Слід написати назву юридичної особи роботодавця та свої П. І. Б. повністю. Далі зазначаються ідентифікаційний номер платника податку та посада заявника.

А ще будьте уважними! У пункті 1 бланка заяви після тексту «Прошу застосовувати до нарахованого мені доходу у вигляді заробітної плати податкову соціальну пільгу в розмірі, визначеному в підпункті» слід написати «п.п. 169.1.1» у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 цього пункту, для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 ПКУ).

Отже, судові уроки на тему податкової соціальної пільги роблять акценти на тому, що всі учасники справи, тобто суб’єкти владних повноважень, роботодавці, держслужбовці, працівники держорганів є рівними перед законом і судом.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі