Антикорупційний калейдоскоп: у новий рік з «новим старим» законодавством

Яременко Олена, незалежний експерт, Яременко Сергій, магістр державного управління
Держслужбовець Січень, 2021/№ 1
В обраному У обране
Друк
З назви статті читачі, напевно здогадалися, що мова у першому у 2021 році Антикорупційному калейдоскопі йтиме про норми антикорупційного законодавства, які Верховна Рада України у грудні минулого року відновила у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020. Крім того, ми не можемо не зупинитися на такій важливій і з 1 січня 2021 року актуальній для публічних службовців темі декларування. Отже, все по порядку.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон № 1079 Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції» від 15.12.2020 р. № 1079-IX.

Закон № 1074 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 04.12.2020 р. № 1074-ІХ.

Закон № 1080 Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення особливостей складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 1724 – 1729, 18846 і 21215, стосовно судді, судді Конституційного Суду України» від 15.12.2020 р. № 1080-ІХ.

Закон № 1700 Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.

«НОВЕ СТАРЕ» ЗАКОНОДАВСТВО

На початку минулого року ми у своїй січневій статті бажали українцям «перш за все миру, добра, злагоди та благополуччя». На жаль, очікуваного миру 2020 рік не приніс — будемо сподіватися, що 2021 рік у цьому сенсі буде кращим, а от антикорупційне законодавство дещо поштормило. Проте, усе більш-менш закінчилося благополучно й Україна у 2021 рік увійшла з «новим старим» антикорупційним законодавством.

Наприкінці грудня 2020 року норми антикорупційного законодавства, які Рішенням Конституційного Суду визнано неконституційними, повернулися в антикорупційне законодавство, хоча і не на свої місця. Так, Верховною Радою України ухвалено три закони:

Закон № 1079, який набрав чинності 30 грудня 2020 року;

Закон № 1074, який набрав чинності 30 грудня 2020 року;

Закон № 1080, який набрав чинності 31 грудня 2020 року.

Закон № 1079 усуває законодавчі прогалини, що виникли у зв’язку з Рішенням, та забезпечує повноцінне функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — НАЗК).

Крім того, Закон № 1079 встановлює додаткові особливості здійснення повноважень НАЗК щодо суддів, суддів Конституційного Суду України, спрямовані на забезпечення дотримання гарантій незалежності цих осіб, зокрема, встановлено особливості проведення повних перевірок декларацій і моніторингу способу життя стосовно суддів, суддів Конституційного Суду України; забезпечено правове регулювання щодо відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.

Так, НАЗК не має права вносити припис у разі виявлення порушення вимог Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності судді, судді Конституційного Суду України. Про виявлення таких порушень НАЗК інформує відповідно Вищу раду правосуддя або Конституційний Суд України. Вища рада правосуддя, Конституційний Суд України відповідно до наданих законом повноважень вирішують питання про притягнення судді, судді Конституційного Суду України до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Також припис НАЗК не вноситься з питань, які безпосередньо стосуються здійснення суддею правосуддя, а також здійснення суддею Конституційного Суду України конституційного провадження.

У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, вчиненого суддею, суддею Конституційного Суду України, протокол про таке правопорушення складає Голова НАЗК або його заступник та направляє його до суду у визначеному законом порядку, а також інформує про це відповідно Вищу раду правосуддя або Голову Конституційного Суду України.

Окрім того, Закон № 1079 передбачає відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Також цим Законом відновлюються на законодавчому рівні, зокрема:

— повноваження уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції (частина шоста статті 131 Закону);

— повноваження НАЗК щодо здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування (пункт 71 частини першої статті 11 Закону);

— проведення НАЗК щодо декларацій, поданих суб’єктами декларування, таких видів контролю: щодо своєчасності подання; щодо правильності та повноти заповнення; логічний та арифметичний контроль. А також проведення повної перевірки декларацій відповідно до цього Закону (стаття 511 Закону № 1700).

Закон № 1074 усовує прогалини в законодавстві, що виникли у зв’язку з Рішенням, і забезпечує можливість притягнення до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації і за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зазначеним Законом вносяться зміни, які дозволяють накладати адміністративні стягнення у разі, коли відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відрізняються від достовірних на суму «від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», а не від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як було встановлено в колишній редакції.

Запропоновані зміни дозволяють підняти і поріг кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.

Закон № 1074 виключає з Кримінального кодексу України статтю 3661, при цьому доповнює КК новою статтею 3662 «Декларування недостовірної інформації», яка встановлює кримінальну відповідальність:

— у разі, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, — у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до трьох років за частиною першою цієї статті;

— у разі, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму більше 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, — у вигляді штрафу від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на термін до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років за частиною другою цієї статті.

Також Кримінальний кодекс України доповнюється статтею 3663 «Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», якою встановлюється кримінальна відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.

Законом № 1080 встановлюються додаткові механізми дотримання гарантій незалежності суддів, суддів Конституційного Суду України під час реалізації повноважень НАЗК.

Зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнюється статтею 2571 «Особливості складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 1724-1729, 18846 і 21215, стосовно судді, судді Конституційного Суду України».

Встановлюється, що протокол про адміністративні правопорушення, передбачені вказаними вище статтями, стосовно судді, судді Конституційного Суду України складається Головою НАЗК або його заступником за правилами, визначеними цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. При цьому про складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно судді, судді Конституційного Суду України НАЗК повідомляє відповідно Вищу раду правосуддя або Голову Конституційного Суду України.

ДЕКЛАРАЦІЙНА КАМПАНІЯ — 2021

Дещо про деклараційну кампанію — 2021. Для усіх категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто для публічних службовців та прирівняних до них інших осіб, це вже п’ята електронна деклараційна кампанія, яка почалася 1 січня і триватиме до кінця доби 31 березня 2021 року.

З урахуванням змін, які були внесені до антикорупційного законодавства останнім часом, автори статті вважають за доцільне звернути увагу читачів на деякі моменти при заповненні електронних декларацій.

1. Для осіб, які на час заповнення декларації є публічними службовцями, слід вибрати тип декларації — «щорічна», а для осіб, які у 2020 році припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, і на час заповнення декларації таку діяльність продовжують не виконувати, — «після звільнення».

2. У щорічній декларації зазначається інформація про об’єкт декларування станом на 31 грудня 2020 року або якщо об’єкт декларування, який перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї не менше половини днів протягом звітного періоду.

3. У зв’язку із набранням 7 листопада 2018 року чинності Законом України «Про електронні довірчі послуги» замість терміна «Електронний цифровий підпис» наразі використовується «Кваліфікований електронний підпис» (далі — ЕЦП).

Нагадаємо читачам, що у разі зміни ЕЦП його необхідно зареєструвати в НАЗК. Для цього декларант має зайти на сторінку входу до Реєстру декларацій portal.nazk.gov.ua/login і скористатись посиланням: «Я загубив/змінив свій приватний ключ». У полі «Поточна електронна адреса» вказати електронну поштову скриньку, з якою декларант зареєстрований у Реєстрі, та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення». На вказану поштову скриньку надійде лист «Зміна ЕЦП | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ». Для зміни ЕЦП необхідно перейти за посиланням у листі, після цього у полі «Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг (АЦСК)» обрати відповідний кваліфікований надавач (АЦСК), в якому декларант отримав новий ЕЦП, обрати файл нового ЕЦП, вказати пароль від нового ЕЦП та натиснути кнопку «Змінити ЕЦП». Після успішного виконання вказаних дій з’явиться повідомлення про розгляд заявки декларанта. Заявки на зміну ЕЦП розглядаються швидко, протягом доби. При цьому декларант може здійснити спробу входу до Реєстру з новим ЕЦП через вказаний час та не очікувати листа з подальшими інструкціями.

У разі ж якщо змінено одночасно і ЕЦП, і адресу електронної пошти, то у такому випадку слід звернутися до служби технічної підтримки, направити листа на адресу електронної пошти: support@nazk.gov.ua, зазначивши при цьому назву помилки (як правило, виникає помилка «Користувач з таким податковим номером вже зареєстрований») або викласти суть порушеного питання, вказати прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН) та зазначити актуальну поштову скриньку. Після цього на нову адресу електронної пошти має надійти повідомлення від НАЗК. Далі — діяти за алгоритмом, передбаченим для випадку зміни ЕЦП.

4. При заповненні декларації за 2020 рік у розділі 2.1 декларації, окрім відомостей, що наводилися декларантом у попередніх деклараціях, наразі суб’єкт декларування має також зазначати:

1) чи належить він до національних публічних діячів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Національні публічні діячі — це фізичні особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції. До такої категорії належать:

Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України та їх заступники;

керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступники;

керівник та заступники керівника Державного управління справами;

керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, що не є державними службовцями, посади яких належать до категорії «А»;

Секретар та заступники Секретаря Ради національної безпеки і оборони України;

народні депутати України;

Голова та члени Правління Національного банку України, члени Ради Національного банку України;

голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів;

члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;

Генеральний прокурор та його заступники;

Голова Служби безпеки України та його заступники;

Директор Національного антикорупційного бюро України та його заступники;

Директор Державного бюро розслідувань та його заступники;

Директор Бюро фінансових розслідувань та його заступники;

Голова та члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Антимонопольного комітету України, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів;

Надзвичайні і Повноважні посли;

начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі Сухопутних військ Збройних Сил України, Повітряних Сил Збройних Сил України, Військово-Морських Сил Збройних Сил України;

державні службовці, посади яких належать до категорії «А»;

керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів;

керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків;

члени керівних органів політичних партій;

2) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї, який представлений двома послідовностями з восьми (рік, місяць та день народження) та п’яти цифр (унікальний набір), розділених текстовим символом «-». Він генерується автоматично під час отримання паспорта у форматі ID-картки та біометричного закордонного паспорта. Для його отримання необхідно звернутися до підрозділів Державної міграційної служби. У разі якщо у суб’єкта декларування або у члена його сім’ї відсутній такий унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, суб’єкт декларування при заповненні декларації застосовує функцію для закриття відповідного поля.

5. Слід звернути увагу читачів і на заповнення розділу 2.2 — «Інформація про членів сім’ї». До членів сім’ї, про які суб’єкт декларування зазначатиме у цьому розділі декларації, належать такі особи:

— особи, які перебувають у шлюбі (незалежно — проживають вони разом, чи ні), та діти суб’єкта декларування до досягнення ними повноліття (незалежно — проживають вони разом із суб’єктом декларування чи ні);

— особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (тобто особи, які перебувають у цивільному шлюбі);

— інші особи, якщо вони з декларантом: спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки сімейного характеру (виконання цих умов одночасне).

Увага! Членами сім’ї для цілей декларування вважаються також особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду (тобто на 31 грудня 2020 р.) або сукупно не менше 183 днів протягом 2020 року.

6. У деяких розділах декларації зустрічаються порогові суми, кратні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ПМ), встановленого на 1 січня звітного року: 5 ПМ, 50 ПМ та 100 ПМ. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня 2020 року ПМ становив 2 102 гривні. Відповідно:

5 ПМ — 10 510 грн — у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки». Відомості щодо подарунка зазначаються обов’язково у разі, якщо його вартість перевищує 10 510 грн, для подарунків у вигляді грошових коштів — якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує 10 510 грн;

50 ПМ — 105 100 грн:

— у розділі 12 «Грошові активи». Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 105 100 грн;

— у розділі 13 «Фінансові зобов’язання». Відомості щодо фінансових зобов’язань (дані про вид зобов’язання, його розмір, валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, та дату виникнення зобов’язання) зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 105 100 грн;

— у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування». Відомості про видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування (звертаємо увагу, лише у суб’єкта декларування) виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, зазначені у розділах 3 — 12 цієї декларації, вносяться у декларацію лише у разі, якщо розмір відповідного видатку у звітному періоді (тобто у 2020 році) перевищував 105 100 грн;

100 ПМ — 210 200 грн — у розділі 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)». У цьому розділі зазначається:

цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 210 200 грн, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.

Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо).

Слід звернути увагу, що у цьому розділі не декларуються цінні папери, корпоративні права, готівкові кошти, кошти на рахунках в банку чи інших фінансових установах, дорогоцінні (банківські метали).

7. У відповідності до змін, що набрали чинності, 1 січня 2020 року змінено назву розділу 9 декларації. Наразі він має таку назву «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї». У цьому розділі, крім юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї, декларант має зазначати трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є він або члени його сім’ї.

Траст — правові відносини, створені засновником відповідно до законодавства країни утворення за життя або на випадок смерті, коли активи потрапляють під контроль довірчого власника на користь вигодоодержувача (вигодонабувача) або для визначеної цілі, які характеризуються такими ознаками:

активи становлять окремий фонд і не є частиною власного майна довірчого власника;

права на активи трасту оформлені на ім’я довірчого власника або на ім’я іншої особи, що діє від імені довірчого власника;

довірчий власник має повноваження та обов’язки, в межах яких він є відповідальним та може управляти, використовувати або розпоряджатися активами відповідно до умов довірчого договору та спеціальних обов’язків, покладених на нього законодавством відповідної держави (Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

8. Також Форму декларації доповнено новим розділом 121 «Банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки», у якому зазначаються відомості про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї. Такі відомості про фінансову чи банківську установу зазначаються незалежно від фактичного зберігання у сейфі майна станом на 31 грудня звітного періоду у разі, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї на кінець звітного періоду або протягом 183 календарних днів звітного року мав чи має доступ до такого сейфу.

Завершення строку дії банківської карти не тягне за собою автоматичне закриття банківського рахунку. Тому відомості про такий рахунок необхідно також зазначити у цьому розділі декларації.

9. Згідно з частиною четвертою статті 45 Закону суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію протягом семи днів після подання декларації, але не більше трьох разів.

10. Відповідно до частини четвертої статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу (одноразового), придбання майна або здійснення видатку (одноразового) на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це НАЗК. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному вебсайті НАЗК.

Для 2021 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, становить 113 500 грн.

Положення частини четвертої цієї статті застосовуються лише до суб’єктів декларування, що є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (у тому числі державні службовці категорій «А», «Б»), а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 513 цього Закону.

До переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, зокрема, належать:

посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами;

посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів.

11. Як зазначається на офіційному вебсайті НАЗК (інформація від 31 грудня 2020 р.), завдяки модернізації НАЗК зробило Реєстр декларацій зручнішим для суб’єктів декларування.

Серед ключових оновлень:

— наразі персональні дані в чернетках документів не зникають. Суб’єкт декларування може заповнювати документи з різних пристроїв та з різними кваліфікованими електронними підписами (КЕП);

— декларант може переглянути й завантажити всі подані ним документи з персональними даними у форматі HTML і PDF зі свого кабінету;

— зручніша робота з КЕП. У разі використання декларантом декількох КЕП відсутня необхідність проводити процедуру зміни КЕП у Реєстрі декларацій;

— відтепер у Реєстрі декларацій можливо подати повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента в електронній формі. Раніше суб’єкти декларування повинні були подавати їх тільки в паперовій формі.

Наприкінці хочемо порадити нашим читачам не залишати на останній день заповнення декларації, оскільки це досить часто призводить до несвоєчасного подання декларації, що у свою чергу тягне за собою адміністративну відповідальність з подальшим внесенням притягнутої особи до Реєстру корупціонерів.

Ми щиро бажаємо вам благополучного, мирного 2021 року та легкої цьогорічної деклараційної кампанії. Добра, злагоди та достатку усім нам!

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно