ХРОНОМЕТРАЖ
Хронометраж — вивчення й вимірювання витрат робочого часу на виконання елементів операцій, підготовчо-завершальної роботи й обслуговування робочого місця, що періодично повторюються. Результати хронометражних спостережень можуть бути використані для встановлення раціональної структури операції:
— визначення оптимальної тривалості елементів операції для розробки нормативів праці й норм праці;
— виявлення, вивчення, узагальнення й розповсюдження передових методів праці та прийомів роботи;
— перевірки обґрунтованості чинних норм праці, особливо в конфліктних ситуаціях;
— виявлення причин невиконання норм праці окремими працівниками, що дозволяє визначити чинники, які заважають виконанню норм, і виявити помилково встановлені норми праці.
За способом проведення розрізняють такі види хронометражу:
— суцільний — заміряються всі елементи операції, що вивчається, безперервно відповідно до технологічної послідовності їх виконання;
— вибірковий (переривчастий) — заміряються окремі елементи операції незалежно від їх технологічної послідовності;
— цикловий — вивчення й вимірювання елементів операції, коли час на їх виконання не можна визначити безпосередньо, без об’єднання в групи, кожна з яких періодично повторюється в кожному циклі в технологічній послідовності.
ФОТОГРАФІЯ РОБОЧОГО ЧАСУ
Фотографія робочого часу — це вивчення й аналіз усіх структурних елементів витрат робочого часу (видів робіт і перерв) протягом усієї зміни (фотографія робочого дня) або її частини (фотографія виробничого процесу).
За допомогою фотографії робочого часу:
— виявляють величини, види втрат робочого часу, причини їх виникнення, розробляють організаційно-технічні й соціально-економічні заходи, спрямовані на усунення недоліків, поліпшення організації праці й виробництва;
— визначають резерви зростання продуктивності праці на підставі скорочення прямих втрат робочого часу, узагальнення й розповсюдження досвіду передовиків виробництва;
— вивчають фактичну завантаженість працівників, установлюють, як використовуються обладнання в часі і за паспортною потужністю, виявляють причини їх нераціонального використання;
— установлюють норми обслуговування й норми чисельності робітників, визначають можливість поєднання професій, розподіл робітників усередині бригади й оптимальний її склад;
— отримують фактичні дані про коливання виробітку й відхилення в рівномірності темпу роботи впродовж робочої зміни, перевіряють причини невиконання чинних норм;
— отримують початкові дані під час проєктування нормативних коефіцієнтів і розроблення нормативів підготовчо-заключного часу, часу на обслуговування робочого місця, часу на відпочинок і особисті потреби, визначення оперативного часу на ручні роботи в одиничному й дрібносерійному виробництві;
— виявляють причини невиконання або необґрунтованого перевиконання норм праці й розробляють заходи щодо їх усунення.
ФОТОХРОНОМЕТРАЖ
Витрати робочого часу вивчаються за допомогою фотографії робочого часу й хронометражу. Комбінований спосіб вивчення витрат робочого часу полягає в тому, що тривалість елементів операції, які необхідно детально вивчити, заміряється за допомогою хронометражних спостережень, а самі операції, їх послідовність і тривалість фіксуються тільки сумарно як під час фотографії робочого часу. Цей вид спостереження досить складний і його зазвичай виконують два фахівці: один веде хронометраж, а інший — фотографію робочого часу.
У наступних випусках «ДС» ми продовжимо розгляд методів вивчення витрат робочого часу.
