Основні цілі цифрового розвитку України та інформаційного суспільства усвідомлюються в першу чергу урядом країни, про що свідчать завдання, визначені в таких документах, як розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 № 649-р «Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні», від 08.11.2017 № 797-р «Про схвалення Концепції розвитку електронної демократії в Україні та плану заходів щодо її реалізації», від 17.01.2018 № 67-р «Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації», постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 56 «Деякі питання цифрового розвитку», від 08.07.2020 № 595 «Про утворення Міжгалузевої ради з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації». Крім того, за останні роки експертами розроблено проєкти «Цифрова адженда України — 2020» (ucci.org.ua/uploads/files/ 58e78ee3c3922.pdf), «Україна 2030» — країна з розвинутою цифровою економікою» (strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html) та законопроєкт «Про цифровий порядок денний України» (www.rada.gov.ua/uploads/documents/ 40009.pdf), а в аналітичній доповіді1 розкрито сутність і передумови формування цифрових компетенцій, визначено стан їх розвитку та розроблено відповідні пропозиції органам державної влади.
1 Цифрові компетенції як умова формування якості людського капіталу: аналіт. записка / Куйбіда В. С., Петроє О. М., Федулова Л. І., Андрощук Г. О. Київ: НАДУ, 2019. 28 с. URL: academy.gov.ua/pages/dop/198/files/90a7d5c8-d10a-4f8f-8987-4d1077fdc8f6.pdf (дата звернення: 04.01.2021).
Сьогодні для визначення і оцінки цифрових знань, компетентностей і навичок введено поняття «цифрової грамотності» (digital literacy), під якою розуміють вміння використовувати цифрову техніку, засоби зв’язку і мережі для пошуку, оцінювання, використання і створення інформації, а також ефективно виконувати завдання у цифровому середовищі.
РІВЕНЬ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ
У будь-якій країні важливим є знання рівня готовності населення до життя в інформаційному суспільстві, що визначається рівнем цифрової грамотності. Так, наприклад, за результатами «Дослідження: цифрова грамотність населення», ініційованого Міністерством цифрової трансформації (Мінцифри) у грудні 2019 року, 15,1 % населення Україні не володіло цифровими навичками взагалі, 37,9 % українців у віці 18-70 років має цифрові навички нижче середнього рівня, а за методологією Європейської Комісії цей показник ще нижче (53 %). Лише 25,5 % населення оцінює свій рівень цифрових навичок більш ніж середній, при цьому 52,6 % мешканців країни вважає неактуальним для себе навчання цифровим навичкам, 47,8 % громадян мають потреби у навчанні2.
2 Дослідження цифрової грамотності українців. URL: egap.in.ua/projects/doslidzhennia-tsyfrovoi-hramotnosti-ukraintsiv/ (дата звернення: 04.01.2021).
Серед головних причин такого стану є насамперед цифрова нерівність населення: 51 % сімей не мають комп’ютера, 49,4 % — ноутбуку, 67,6 % — планшету, 15,7 % — смартфону тощо. Лише 22,4 % мешканців в Україні взаємодіяли з органами влади через Інтернет у 2019 році. Саме тому для розв’язання цих проблем у Програмі діяльності українського Уряду на 2019-2020 роки було визначено завдання щодо охоплення 6 млн українців програмою розвитку цифрових навичок. Наприклад, в Російській Федерації (РФ), за даними дослідницького центру НАФІ, у 2019 році тільки 27 % росіян мали високий рівень цифрової грамотності3. За оцінкою Інституту статистичних досліджень і економіки знань Вищої школи економіки (ВШЕ), на початок 2020 року 24 % населення РФ старше 15 років володіло базовими цифровими навичками, і тільки у ще 12 % рівень був вище базового. Цей показник в РФ виявився набагато нижче, ніж в більшості європейських країн. Наприклад, у Нідерландах 30 % і 50 % відповідно, Фінляндії 26 % і 50 %, Великобританії 25 % і 49 %. Згідно з російським федеральним проєктом «Кадри для цифрової економіки», в 2019 році високу цифрову грамотність повинні були продемонструвати 27 % громадян, в 2020 — 30 %, в 2024 — 40 %. До кінця 2024 року в РФ навчання в цій сфері мають пройти 10 млн осіб.
3 Аналитики: высокой цифровой грамотностью отличается только четверть граждан нашей страны. URL: gr-sily.ru/obshestvo/analitiki-vysokoj-cifrovoj-gramotnost-yu-otlichaetsya-tol-ko-chetvert-grazhdan-nashej-strany-29346.html (дата звернення: 04.01.2021).
На середину 2020 року у Казахстані цифрова грамотність населення становила 82,1 %. За два роки реалізації державної програми «Цифровий Казахстан» за рахунок впровадження цифровізації було створено 120 тиc. нових робочих місць та залучено інвестицій на суму 37,8 млрд тенге ($0,09 млрд) в інноваційну екосистему4.
4 Цифровая грамотность населения Казахстана составляет 82 %. URL: www.inform.kz/ru/cifrovaya-gramotnost-naseleniya-kazahstana-sostavlyaet-82_a3667450 (дата звернення: 06.01.2021).
Один з найвищих серед країн ОЕСР рівень цифровізації суспільства спостерігається в Норвегії, де 87 % населення у віці 9 – 89 років користуються Інтернетом протягом дня. При цьому молодь (16 – 24 років) — складає 99 %; старше покоління (67 – 89 років) — 70 %. В цій країні реалізується амбіційна програма навчання суцільній цифровій грамотності всього населення, незалежно від статі, віку, зайнятості, освіти та місця проживання.
ЦИФРОВА ОСВІТА НАСЕЛЕННЯ ТА ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ
Сьогодні багато країн приділяють велику увагу навчанню населення і публічних службовців цифровим навичкам і компетентностям. Наприклад, у доповіді «Діяти або відставати: цифрове майбутнє Великобританії»5 визначається подальший розвиток освіти у шести основних напрямках:
5 В Великобритании цифровая грамотность станет базовым предметом. URL: www.edutainme.ru/post/UK-digital-literacy/ (дата звернення: 04.01.2021).
— як вища, так і середня освіта має сфокусуватися на передачі навичок, а не знань;
— цифрову грамотність у школах необхідно викладати нарівні з умінням рахувати і літературною грамотністю;
— Інтернет варто розглядати не як послугу, а як невід’ємне право кожного громадянина, тому в містах він повинен бути доступний скрізь і завжди;
— близько 6 млн громадян Великобританії жодного разу не використовували Інтернет. Не допустити такого ситуації надалі допоможе краще технічне забезпечення шкіл, для чого держава готова виділяти з бюджету 63 млрд фунтів на рік;
— необхідно забезпечити гендерну рівність у пов’язаних з ІТ-професіях і усвідомити потенціал жінок для розвитку економіки. Зараз же вкорінені в англійському суспільстві стереотипи заважають дівчатам займатися точними науками і програмуванням;
— близько 35 % робочих місць можуть стати автоматизованими в найближчі 20 років, тому необхідно зосередитися на підготовці найбільш кваліфікованих працівників, яких навряд чи незабаром замінять роботами і комп’ютерами.
Італія, Іспанія, Португалія, Ірландія, Великобританія та інші країни дотримуються в навчанні населення цифрової грамотності програми-мінімуму DIGCOMPFramework6, яка охоплює наступні області цифрових компетентностей:
6 Горелов Н. А., Литун В. В. Зарубежный опыт обучения населения цифровой грамотности. Экономика труда. 2018. Том 5. № 2. С. 343 – 350.
— робота з інформацією: вміння ідентифікувати, визначати місцезнаходження, отримувати, зберігати, організовувати та аналізувати цифрову інформацію з точки зору її актуальності і цілі;
— зв’язок: вміння спілкуватися в цифровому середовищі, спільно використовувати ресурси за допомогою онлайн-інструментів, взаємодіяти із спільнотами та мережами крос-культурної обізнаності;
— створення контенту: вміння створювати і редагувати новий зміст (від обробки тексту до зображень і відео);
— безпека: вміння використовувати засоби індивідуального захисту даних і цифрової ідентифікації;
— рішення проблем: вміння визначати цифрові потреби і ресурси, приймати обґрунтовані рішення й обирати відповідні інструменти з метою реалізації концептуальних завдань за допомогою цифрових засобів.
Для підвищення цифрової грамотності уряди багатьох країн активно створюють і популяризують спеціалізовані освітні ресурси. У 2020 році для ліквідації цифрової безграмотності в Україні Мінцифри запустило національну онлайн-платформу цифрової грамотності «Дія: цифрова освіта» (osvita.diia.gov.ua). Курси для неї розроблені студією онлайн-освіти EdEra (www.ed-era.com) за підтримки Google, Microsoft, CISCO, Global Teacher Prize, Академія ДТЕК, ПРООН UNDP, а самі навчальні відеороліки зроблені у вигляді освітньо-розважальних серіалів. Проєкт «Дія: цифрова освіта» втілюється за підтримки швейцарсько-української програми EGAP, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва і реалізується Фондом «Східна Європа». Зараз на ресурсі osvita.diia.gov.ua розміщена майже сотня освітніх видеороликів для більш ніж 10 категорій користувачів (державних службовців, педагогів, школярів, батьків, початківців-бізнесменів, активних громадян та ін.).
Розпочинається рух у бік цифрової освіти населення і в регіонах України. Наприклад, влітку 2020 року депутати Харківської міськради проголосували за прийняття «Концепції розвитку цифрової грамотності харків’ян». Впродовж 2019 року в Кіровоградській області реалізовано освітній проєкт «Електронний громадянин Кіровоградщини» (center.kr-admin.gov.ua), направлений на навчання людей старшого віку навичкам роботи на комп’ютері та використання доступних онлайнових сервісів у повсякденному житті.
У 2019 року в Росії почав роботу онлайновий сервіс «Цифровая грамотность.рф», де можна знайти навчальні ролики і статті, присвячені налаштуванню і використанню комп’ютерних пристроїв, запобіганню шахрайству в Інтернеті і комп’ютерним вірусам, використанню програмам банківських сервісів, інвестицій тощо. На цій платформі є інформація для різних категорій: від початківців до досвідчених користувачів. Для російських чиновників на базі Вищої школи державного управління РАНГіДС під егідою Мінкомзв’язку і Мінекономрозвитку на початку 2019 року був створений Центр підготовки керівників цифрової трансформації (Chief Digital Transformation Officer — CDTO). Цей центр реалізує програми для державних і муніципальних службовців, які відповідають за цифровий розвиток в органах влади, а також проводить дослідження і розробляє методичні та інформаційні матеріали з цифрової трансформації державного управління, цифрових платформ і їх екосистем. Більш 13 тис. і 14 тис. російських чиновників пройшли навчання в цьому центрі у 2019 і 2020 роках відповідно.
Для визначення рівня цифрової освіти на порталі osvita.diia.gov.ua у листопаді 2020 році розпочато використання національного інструменту тестування цифрової грамотності «Цифрограм». За перший місяць його експлуатації визначення свого рівня цифрової грамотності пройшли більше 34 тис. українців. В РФ з 2019 року на порталі «Цифровая грамотность.рф» доступний аналогічний інструмент оцінювання рівня цифрової компетентності «Digital Диктант». При цьому індекс цифрової грамотності в Росії (0 – 10 балів) складається з трьох субіндексів: цифрового споживання; цифрових компетенцій; цифровий безпеки. Наприклад, у 2020 році у «Digital Диктанті» (digitaldictation.ru) взяли участь більше 330 тис. росіян, а середній бал учасників тестування склав 7,25 бала7.
7 В Цифровом Диктанте 2020 приняли участие более 330 тысяч человек. URL: rocit.ru/news/digital-dictation-2020-itogi (дата звернення: 04.01.2021).
Важливо зазначити, що сьогодні у сфері публічного управління в Україні є розуміння необхідності розвитку такої компетентності, як «цифрова грамотність», що підтверджується введенням посади CDTO в центральних органах виконавчої влади і обласних державних адміністраціях8 та заміною в Порядку щорічного оцінювання компетентності «технічні вміння» на «цифрова грамотність»9.
8 Деякі питання діяльності підрозділів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації центральних та місцевих органів виконавчої влади та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації: постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 194. URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/194-2020-%D0 %BF#Text (дата звернення: 04.01.2021).
9 Про затвердження Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців: постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.2017 р. № 640. URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/640-2017-%D0%BF#Text (дата звернення: 04.01.2021).
