Так, компенсація може бути виплачена, але за певних умов.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік.
Тож у разі якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
Але у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) у період дії воєнного стану не застосовуються. На цьому, зокрема, також наголошує Мінекономіки у своєму листі від 03.05.2023 № 4706-05/20086-09.
У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону № 504.
Слід нагадати, що відповідно до статті 2 Закону № 504 право на відпустки забезпечується забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 Закону № 504.
Частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією за бажанням працівника. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Висновки
- За дні невикористаної щорічної відпустки має бути виплачено грошову компенсацію лише за бажанням працівника і лише після використання ним 24 календарних днів щорічної відпустки (за робочий рік, за який надається відпустка).
