Відповідно до норм ст. 495 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), спрощений режим регулювання трудових відносин (далі — спрощений режим) застосовується до трудових відносин, що виникають:
— між працівником та роботодавцем, який є суб’єктом малого або середнього підприємництва відповідно до закону з середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб або
— між роботодавцем та працівником, розмір заробітної плати якого за місяць становить понад вісім розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Для цілей застосування цієї статті середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) визначається за даними відповідної статистичної звітності, в якій зазначається відповідний показник.
Спрощений режим може застосовуватися у відносинах між працівниками та роботодавцями виключно на добровільних засадах і
передбачає можливість установлення індивідуальних умов праці працівника безпосередньо у трудовому договорі
В умовах спрощеного режиму (за умови, що це не суперечить іншим положенням КЗпП), сторони трудового договору можуть на власний розсуд за взаємною згодою врегулювати свої відносини в частині:
— виникнення і припинення трудових відносин,
— системи оплати праці,
— норм праці,
— розміру заробітної плати з урахуванням встановленої законом мінімальної заробітної плати,
— надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат,
— норм робочого часу та відпочинку з додержанням нормальної тривалості робочого часу на тиждень,
— тривалості щотижневого безперервного відпочинку та інших прав і гарантій, визначених КЗпП.
Якщо казати про відпустки, то в умовах спрощеного режиму щорічні оплачувані відпустки та відпустки без збереження заробітної плати надаються працівникам відповідно до порядку та умов, визначених ст. 79, 84, 115 КЗпП, з урахуванням таких особливостей:
| на прохання працівника щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості або надана повної тривалості з урахуванням установлених цим Кодексом норм тривалості щорічних відпусток |
| за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін на термін більше ніж 15 календарних днів на рік, якщо така умова передбачена трудовим договором |
Усі інші види відпусток, передбачених законодавством (зокрема, навчальні, творчі, для участі у змаганнях, для догляду за дитиною, при народженні дитини, «чорнобильські», учасникам бойових дій, працівникам, які мають дітей тощо), надаються відповідно до законодавства.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.
