Адміністративне затримання є одним з обмежувальних заходів адміністративного примусу, який застосовується всупереч волі та бажанню порушника і полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження.
Застосування такого заходу, як адміністративне затримання, підстави та порядок його застосування, мета, строки затримання та перелік посадових осіб, які уповноважені здійснювати затримання, визначено в Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП).
Адміністративне затримання застосовується з метою:
— припинення адміністративних правопорушень, усунення його негативних наслідків, у т. ч. попередження вчинення нових правопорушень;
— коли вичерпано інші заходи впливу;
— встановлення особи;
— складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;
— забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.
При адміністративному затриманні особи також допускаються:
— особистий огляд;
— огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія;
— тимчасове затримання транспортного засобу;
— відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Статтею 262 КУпАП визначено, що
адміністративне затримання особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, може провадитися лише певними органами або уповноваженими на те посадовими особами.