Відпустка ВПО: загальні норми
Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО), в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Отже, за цією нормою
відпустка без збереження заробітної плати може надаватися тому працівнику, який набув статусу ВПО, підтвердженого відповідною довідкою, або має підтвердження того, що виїхав за межі території України.
Право на відпустку ВПО і компенсація
Слід зазначити, у разі якщо посадова особа місцевого самоврядування використала своє право на відпустку без збереження заробітної плати, відповідно до частини четвертої статті 12 Закону № 2136-IX, то такий період не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, тобто цей період до виплати компенсації за невикористану щорічну відпустку при звільненні не увійде.
На підставі поданої працівником заяви про звільнення роботодавець видає наказ про звільнення, з яким працівника слід ознайомити вибраним способом електронної комунікації.
При звільненні працівника роботодавець виплачує грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (частина перша статті 24 Закону України «Про відпустки»), а також за невикористані дні додаткової відпустки за вислугу років.
Згідно з наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489 відпустку без збереження заробітної плати в табелі обліку робочого часу варто позначати «БЗ».
За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки (стаття 3 Закону України «Про відпустки»), відповідно до вказаної ситуації останній робочий день працівника в табелі обліку робочого часу також буде позначений відміткою «БЗ».
Висновки
- Наказ на відпустку видаємо на підставі заяви про відпустку працівника та доданої довідки, що підтверджує статус ВПО або підтверджуючих документів виїзду за межі території України.
- Наказ про звільнення видаємо на підставі поданої заяви про звільнення, датою звільнення такого працівника буде його останній день відпустки без збереження заробітної плати, період якої не враховуватиметься до нарахування виплати компенсації за невикористану щорічну відпустку при звільненні.
- У день звільнення з працівником має бути проведено повний розрахунок і видано йому паперову трудову книжку (у разі зберігання її у роботодавця).
- Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
- Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника і тільки в межах України.
