Деякі види відпусток: особливості надання

1. Щорічні відпустки

(ст. 4, 6 — 8 Закону про відпустки):

— основна відпустка;

— додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;

— додаткова відпустка за особливий характер праці (у тому числі за ненормований робочий день);

— інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (у тому числі додаткові відпустки за стаж держслужбовців та посадових осіб місцевого самоврядування)

Щорічні відпустки (основну і додаткові) надають за робочий рік.

Строк давності, після якого працівник втрачає право на ці відпустки, законодавством не передбачений. Працівник має право їх використати в подальших роках.

Усі дні зазначених відпусток, не використані працівником за попередні робочі роки, вносять до графіка відпусток на 2024 рік

2. Соціальна додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону про відпустки)

Ця відпустка «прив’язана» до календарного року, але залежить від віку дитини.

Працівник має право на цю відпустку в тому числі за той календарний рік, в якому:

· дитина досягла відповідного граничного віку;

· у працівника немає відпрацьованих днів (починаючи з 2021 року).

Строку давності, після закінчення якого працівник втрачає право на цю відпустку, немає

(лист Мінсоцполітики від 05.08.2016 № 435/13/116-16).

Відпустка без збереження зарплати для ВПО та тих, хто за кордоном

(ч. 4 ст. 12 Закону № 2136)

Право на таку відпустку мають внутрішньо переміщені особи та особи, які виїхали за кордон.

Надається виключно протягом дії воєнного стану.

Тривалість відпустки — не більше 90 календарних днів.

Якщо протягом 2023 року працівник, який має право на отримання відпустки без збереження зарплати, ще не використав 90 календарних днів, він має право скористатися залишком такої відпустки, поки триває воєнний стан.

Дні відпустки без збереження зарплати для ВПО не накопичуються, а поступово використовуються протягом дії воєнного стану

1. Додаткова відпустка у зв’язку з навчанням

(ст. 13 — 15¹ Закону про відпустки)

Навчальну відпустку надають працівникові за основним місцем роботи чітко в період, визначений закладом освіти.

Навчальна відпустка не належить до щорічних відпусток. На інший період вона не переноситься

2. Додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності

(ст. 16² Закону про відпустки)

Цю відпустку надають за календарний рік учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом № 3551, та деяким іншим особам.

Тривалість відпустки — 14 календарних днів.

Відпустка не належить до щорічних, а отже, невикористані дні такої відпустки на наступні роки не переносяться

3. «Чорнобильська» відпустка

(п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону № 796*)

Ця відпустка «розрахована» на календарний рік і не належить до щорічних відпусток. Тому дні відпустки, не використані працівником у 2023 році, «згорають» і на 2024 рік не переносяться.

Тривалість відпустки — 16 календарних днів

4. Відпустка без збереження зарплати

(ст. 25, 26 Закону про відпустки)

Кількість днів відпустки без збереження зарплати виділена на календарний рік або прив’язана до певної події. Якщо працівник не скористався належними йому днями відпустки «за свій рахунок» у 2023 році, то невикористані дні цієї відпустки на 2024 рік не переносяться