Щодо можливості надання
Для початку зауважимо, що ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд заборонено ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка (ч. 2 ст. 12 Закону про відпустки).
Разом з тим у період дії воєнного стану роботодавець може (проте не зобов’язаний) відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Наведені вище норми Закону про відпустки у період дії воєнного стану не застосовуються. Це прямо визначено абзацом п’ятим ч. 1 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Невикористані дні щорічної відпустки не згорають, а накопичуються. Терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, законодавством не передбачено. Також воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.
Таким чином,
якщо у працівника є невикористані дні щорічної відпустки за попередні роки, то вони можуть бути надані працівнику в поточному робочому році
Зауважимо: якщо роботодавець не проти надання своїм працівникам у воєнний період невикористаних днів щорічних відпусток за минулі робочі роки, то вони мають бути відображені у графіку відпусток. Проте якщо при його складанні та затвердженні такі відпускні «хвости» до графіка не внесені, наприклад тому, що на той момент їх надання не планувалося, тоді слід видати наказ про відпустку на підставі заяви працівника.
Також звертаємо увагу, що законодавці зобов’язали працівників держорганів використати відпустки за останній відпрацьований робочий рік до кінця 2024 року. Про які саме відпустки йдеться у зазначеній умові, читайте в статті «Відпустки працівників держорганів: враховуємо нюанси для 2024 року» // «Оплата праці», 2024, № 1.
Щодо тривалості
Частиною 3 ст. 10 Закону про відпустки визначено, що загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів. Свого часу Мінсоцполітики у листі від 08.07.2019 № 793/0/204-19 наголошувало, що наведене
обмеження встановлено щодо загальної тривалості щорічних (основної та додаткової) відпусток, на які має право працівник за відповідний робочий рік, тобто за один робочий рік
Підсумуємо. Якщо у працівника загальна тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки за один робочий рік більше ніж 59 (69) календарних днів, то дні, які перевищують цей ліміт, згорають.
Якщо ж ви надаватимете працівникові невикористані щорічні відпустки за декілька робочих років, тривалість кожної з яких не перевищує 59 (69) календарних днів, то жодних обмежень щодо загальної тривалості таких відпусток, що надають протягом одного року, немає.
Висновки
- Під час воєнного стану роботодавець може надати працівнику невикористані щорічні відпустки за попередні роки.
- Обмеження, встановлене ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки, стосується виключно ситуації, коли тривалість щорічної відпустки працівника за один робочий рік передбачена більше ніж на 59 (69) календарних днів.
- Якщо ви надаєте працівникові невикористані щорічні відпустки за декілька робочих років, тривалість кожної з яких не перевищує 59 (69) календарних днів, то жодних обмежень щодо загальної тривалості таких відпусток, які можуть бути надані працівнику протягом одного року, немає.
