Надаємо оплачувану відпустку без оплати

Відповідь на це запитання надало Мінекономіки в листі від 28.01.2024 № 4706-05/6893-09. Пропонуємо вам ознайомитися з нею.

Законодавче підґрунтя

Відповідно до абзацу третього ч. 1 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), із урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 22.12.2023 № 3494-IX (далі — Закон № 3494), у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Зауважимо, що зазначені зміни набрали чинності з 24.12.2023.

Пояснення щодо застосування

Змінами передбачається право, а не обов’язок роботодавця обмежити надання працівнику у період дії воєнного стану будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим ч. 1 ст. 12 Закону № 2136. Тому працівникам, які мають право на такі оплачувані відпустки, за рішенням роботодавця ці відпустки можуть бути надані у період воєнного стану.

У разі прийняття рішення роботодавцем щодо надання без збереження заробітної плати невикористаної оплачуваної відпустки, Мінекономіки вважає, що роботодавець має:

1) обґрунтувати необхідність надання цих відпусток без збереження заробітної плати та

2) документально підтвердити настання обставин, що спричинили таку необхідність.

Також міністерство у своєму листі від 28.01.2024 № 4706-05/6893-09 зауважує, що надання будь-яких оплачуваних відпусток без збереження заробітної плати після припинення або скасування воєнного стану суперечить ст. 64 Конституції України, згідно з якою:

— окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень можуть встановлюватися лише в умовах воєнного або надзвичайного стану;

— в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, а не їх скасування.

Таким чином, після припинення або скасування воєнного стану невикористані дні оплачуваних відпусток можуть бути надані лише зі збереженням на їх період заробітної плати (як передбачено ст. 74 КЗпП та ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, наведені вище норми абзацу третього ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 можуть бути застосовані лише до відпусток, на які працівник набув права з 24.12.2023 — дня набрання чинності відповідними змінами.

У запитанні йшла мова про дні відпустки на дітей за 2019 — 2023 роки, на які працівник набув право до набрання чинності змінами. Тому надати їх у майбутньому без збереження зарплати роботодавець не має права.