Звільнення за угодою сторін: алгоритм та підводне каміння

Законодавче підґрунтя

Припинення трудового договору за угодою сторін відбувається на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Ініціатором припинення трудового договору за угодою сторін може виступати як працівник підприємства, так і його роботодавець.

Зауважимо, що угода сторін може бути підставою для припинення як строкових трудових договорів, так і трудових договорів, укладених на невизначений строк. Але, як правило, п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП використовують сторони саме строкового трудового договору для дострокового його припинення. Це викликано тим, що дострокове розірвання подібного договору з ініціативи працівника або роботодавця вимагає від них наявності поважних причин (ст. 39, ч. 1 ст. 38 і ч. 1 ст. 40 КЗпП). За відсутності ж вагомих обставин для «прощання» можна застосувати п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Дату припинення трудового договору на цій підставі сторони визначають за взаємною домовленістю. Працівник не зобов’язаний попереджати роботодавця про звільнення за 2 тижні. Також не встановлено для роботодавця строк попередження працівника про наміри припинити трудовий договір за угодою сторін.

Алгоритм дій

Крок 1. Фіксуємо домовленість щодо припинення трудового договору за угодою сторін та дату припинення. Звісно, краще таку домовленість оформити письмово (хоча закон цього не вимагає). Тут можливі такі варіанти:

варіант 1 — за наявності попередньої домовленості сторін складається окремий документ (угода про припинення турового договору), який підписують обидві сторони — працівник і роботодавець;

варіант 2 — якщо ініціативу проявляє працівник, то він подає заяву про бажання розірвати трудовий договір за угодою сторін із зазначенням бажаної для нього дати припинення трудових відносин. У такому випадку рішенням (згода або відмова) щодо припинення трудового договору за угодою сторін з боку керівника підприємства можна вважати резолюцію на заяві, що містить стислий зміст прийнятого ним рішення щодо виконання документа, наприклад «До наказу»;

варіант 3 — якщо ініціатор — роботодавець, то він надає/надсилає працівнику пропозицію про припинення трудового договору за угодою сторін з бажаної дати. Працівник про своє рішення інформує роботодавця заявою.

Рекомендація. Якщо в другому та третьому варіантах інша сторона проти припинення трудового договору за угодою сторін, рекомендуємо письмово проінформувати про це сторону-ініціатора.

Крок 2. Видаємо наказ про припинення трудового договору за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП), з яким ознайомлюємо працівника під підпис.

Крок 3. У день звільнення видаємо працівникові:

— копію наказу про звільнення;

— письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні);

— трудову книжку, якщо вона зберігалася на підприємстві, з внесеним записом про звільнення.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Суди звертають увагу

1. При розгляді спорів щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за угодою сторін суди (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 07.10.2021 у справі № 541/1684/20) з’ясовують, чи:

— дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою;

— було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення. Відкликання попередньої заяви про звільнення, яке роботодавець отримав вже після видання наказу про звільнення, не можна вважати спільним волевиявленням працівника й роботодавця на анулювання попередньої домовленості про звільнення за угодою сторін (постанова Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 524/466/17);

— не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.

2. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Відсутність у заяві конкретної дати звільнення свідчить про відсутність волевиявлення працівника на припинення трудового договору за взаємною угодою сторін (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 591/1375/19).